Не розумію я любов,
Лише помрію я і знов,
Вона мені всі мрії розбиває,
І моє серце знов страждає.
А все стається через те,
Що не кохаєш ти мене,
Зі мною ти не хочеш бути,
І що мені – тебе забути?
Та ні не можу це зробити,
Не можна почуття здурити,
Не можу я спокійно засинати,
Аби про тебе не згадати.
І кожен день я в інтернеті,
Сиджу лише в твоїй анкеті,
Дивлюся я на тебе й розумію,
Що більше так кохати не зумію.
І буду я напевно шкодувати,
Що сам не зміг тобі сказати,
І душу свою не відкрив,
Напевно сильно я ступив.
Та я вже не малий і розумію,
Не можна дійсністю зробити кожну мрію,
Не можна серце відкривати,
Бо будеш потім мучитись й страждати.
Не можна серце відкривати кожному зустрічному, коли ви знайдете ту єдину, одразу відчуєте. Тому не засмучуйтесь, не зациклюйтесь на одному. Хай всі ці емоції будуть гарним стимулом для вашої творчості.
andryxa-as13 відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ех, знаю що не можна, та вона не будь хто, можливо вона та єдина........ спасибі вам
к любви - с пониманием?
Человек уже был в космосе, но в понимании любви - даже умнейшие из них не продвинулись ни на шаг.
Разве волны - измеряют линейкой?
Экклезиаст не понимал четырёх вещей, одна из которых - влюблённый юноша...
andryxa-as13 відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00