Години швидко пролітають мов стріла,
щезають повз наш зір прекрасніЇ картини
і тільки память спомин залиша,
про зустрічі й прощання нездійсненні.
Беріг дитинства-юності,далеко позад нас.
Житейнскою рікою дні наші протікають,
Лиха ж та старість-,як кінь під уздою,
а мудрість біла- так далекая од мрій.
Чи молоді ми були,а чи ні?
Із білью й сумом,запитуєм себе?
Так були! Та чомусь спішили мабуть тому,
як смолоскити швиденько і згоріли.
