Елітна порожнеча
Як мушля морем вимита дощенту,
Як маківка порожня без зерна,
Так голий п'єдестал без монументу,
Старий забрали, нового катма!
Стоять підніжжя - пустка понад ними,
Нема кого поставити взамін!
Тих, бувших, трактували ви лихими,
Як втілення нещастя і руїн.
Але ж панове, в бронзі і граніті,
Закляк живий, ідей минулих сенс,
І сенс той без нового, буде жити,
Хоч з монументом на підмурку, а хоч без!
Тож не плюндруйте дурно нерухомість,
Не замінивши іншим, символ цей,
Нові ж, з'являються натомість,
Зі свіжих, новостворених ідей.
А з цим у нас біда-біда, до речі,
З ідеями, панове, повний швах!
Бо ваша суть - суцільна порожнеча,
У головах, у душах, у серцях!
ID:
1055242
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 13.01.2026 21:09:19
© дата внесення змiн: 13.01.2026 21:09:19
автор: Костянтин Вишневський
Вкажіть причину вашої скарги
|
