* * *
Справжні обличчя
ми показуємо уночі,
коли ховаємо під подушку
срібну зірку Давида
і стаємо скінхедами
у паризькому метро.
Нормальними, дебелими,
патріотичними чоловіками,
на противагу
слабким ліберальним жінкам.
І ловимо запізнілих
у просторі й часі
шукачів легкої долі,
щоб пояснити їм
на двох пальцях,
чого варте їхнє життя
на попелищі
нашої історії.
