| Сторінки (39/3881): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
«О панно Осене, з усіх твоїх принад
Найбільш чарують гами кольорові,
Аж поки сивочолий листопад
Свої насупить вигорілі брови.
Тобі не вперше, панно, зізнаЮсь:
Люблю вітрів і ранків позіхання,
Що доторкаються до щік і вуст.
Виношую в собі одне прохання:
Не поспішай у зиму, прошу я.
Дозволь моїй душі насолодитись,
Хоч полонянка я давно твоя,
Не заважає це в красі втопитись.
О панно Осене! Ти саме та пора,
Що змушує не тільки милуватись,
А й турбуватись про птахів, звірят
І дні життя свого не марнувати.»
Отож, цінуймо сонцеокі дні
І не сполохані війною ночі,
Щоб український рід наш не біднів
І сльози щастя прикрашали очі!
1.11.2023.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998485
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2023
Не зерна перемелює – роки
Нам час, котрий за руку нас веде,
Складає місяці і дні в віки
І поряд з нами по планеті йде.
То хто ж ми, подорожні в цім житті,
Котре тестує кожного із нас,
Чи будівничими стаємо тих мостів,
Які напроектує людству час?
15.09.2023.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998412
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2023
Тікають дні, поранені війною,
І майже кожен – в траурних тонах.
Устали ми на захист свій стіною,
Та зависока воленьки ціна.
Нас тисячі покошено дочасно,
Згорають без вогню серця матусь.
З них майже кожна сива і нещасна,
І світ залишив не один татусь.
Там, де орда взялася панувати,
Гребе усе без міри кожен раз.
Допомагає їм і наша «вата»,
Хоч українських і не знає фраз.
Їм совість це робить не заважає –
В них особливий – свій менталітет.
Лишалося кружало, де лежало.
Їм українець – не авторитет.
Народ лишився голим і розбутим,
Там де пройшла московська дика рать.
Чи ж можна «втіхи» нелюдів забути
Й життя з нового аркуша почать?
О, ні!
Забули ми і про катівні.
Московія ж нам нагадала знов.
Тож ходять наші люди, ніби тіні,
Ховаючи на дно душі любов.
І хоча дні геть змучені війною,
Та дух свободи – в кожному із нас.
Ми ж здатні битись навіть з сатаною,
Щоб повернути Крим, Херсон, Донбас!
28.09.2023.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998354
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2023
Весняний вечір тишу загадкову,
Немов причастя, пив з її долонь,
І та для щастя кинула підкову
Закоханим, узявши їх в полон.
Дивився місяць приязно згори,
Тривогу мав, чи встигнуть відшукати,
Допоки серце в кожного горить
Коханням.
Ну, й дивакуватий!
А вечір плив. У нічку поспішав.
Скотився місяць динею до ранку…
Вони прощались… Тут він залишав
Своє кохання дівчині й… світанку.
На нього ж зачекалась там війна –
Його крові вона потребувала…
Загинув…
Стала мамою вона
Й синочка його іменем назвала…
25.09.2023.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998331
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2023
Скотився літній день за небокрай.
Умився вечір росами густими.
Розлите в небі коливо заграв,
А отже скоро ніч сюди брестиме.
Напне над світом вишите шатро
Не хрестиком – далекими зірками,
На ніс повісить місяцю відро.
Якщо впаде, дощі ось-ось спіткають.
30.09.2023.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998258
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2023
Кайдани мовні пронесли віки,
Які народ наш вдяг недобровільно.
Чи нею говорили козаки?
Чи до лиця вона країні вільній?
Коли шансони в нас чужі дзвенять,
А посувається своє, святе і рідне,
Тоді чи вистачає в нас понять?
А мо’, й духовно ми вже стали бідні,
Що й досі чубимось? І знов через москву,
З якою мовою нам жити правильніше?
Чи не пора сторінку вже нову
Відкрить.
Ворожу ж заховати в нішу.
Згадаймо лиш, за що ж у нас війна?
Чи не за мову, віру й нашу волю?
Яку ціну іще сплатити нам,
Аби країна мала власну долю?
Не рабську, не «хохляцьку», а нову,
Де би звучало слово українське.
Дорогу обираймо не криву,
Бо ж мова – також зброя, окрім війська!
9.11.2023.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998195
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2023
Чим є в житті у нашім рідна мова,
Яку не ‘дин митець боготворив?
Це нею з Богом ведемо розмову,
Навчилися й зі світом говорить.
За неї нас калічили, вбивали,
Топили, розпинали на хресті,
А ми за неї гордо умирали,
Як у Середньовіччі теж святі.
Бо мова наша – голос правди й волі,
Звучала й серед січових стрільців.
Це нею закликали вони долю,
Аби уберегла вона бійців.
Така, як наша в світі лиш одна є.
Катована не раз, але жива.
Вона народи в націю збирає.
Хоч посивіла, та завжди нова.
Вона – це зброя, що завжди з набоєм,
Тому й бояться вороги її.
Молитвою звучить вона до Бога
І каяття шлемо нею свої.
Минуть роки, віки, тисячоліття,
Поки вона усюди зазвучить
І місце особливе займе в світі.
Тож мову рідну мусимо учить!
29.09.2023.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998105
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2023
Осіння роздуми
Лягла вже осінь золотом на плечі
Берізкам, липам, кленам молодим,
За обрієм сховався ключ лелечий,
Туман поплив по дзеркалу води.
Короткі дні утратили свій спокій,
Хоч літа бабиного все іще нема.
Так буде у природі аж допоки
Сніжку насипле зимонька-зима.
22.09.2023.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998049
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2023
На побачення з осінню
Поспішаю у сад.
Небо вишите просинню.
Грушки стиглі висять.
Ще багаті листочками
І дерева, й кущі.
Чути стук молоточками,
Аж тривожно душі.
Дятли знову змагаються –
Дістають павучків,
І синички не гаються –
Знають смак черв’ячків.
Бджоли й оси– отарами –
П’ють нектари хмільні,
І комахи вже парами –
Ситі і потайні.
Жовті мітки на вишеньки
Ставить осінь ясна,
І калина, мов писанка.
Спробуй кралю впізнать!
23.09.2023.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997887
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2023
А хто сказав, що батько менше любить
Своє новонароджене дитя,
Ніж матінка. Що так не приголубить,
Бо його розум служить для звитяг?
Але ж любов народжується в серці.
І не важливо, скільки йому літ.
А якщо батько ще й в солдатських берцях
Рятує на «нулі» весь білий світ?
Він там життям щомиті ризикує.
Закони ж особливі у війни.
Буває, що й над смертю покепкує,
Не бачачи своєї в тім вини.
У ті хвилини память виручає,
Бо перед очі посила маля,
Що з Перемогою його стрічає,
А під ногами – батьківська земля.
І шаленіє серденько від того,
Диктуючи: «Ти ж – батько! Мусиш жить!
Ніколи бою не бува легкого.
Тримай міцніше оборони щит!»
А хто ж сказав, що батько менше любить
Дітей, що мають зрілий уже вік,
Що руки й губи вже у нього грубі?
Таким і має бути чоловік!
24.10.2023.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997800
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2023
Ми йшли крізь бурі навісні,
Що закривали наш нам шлях.
Він вів до воленьки і в сні.
Немало впало на полях.
Йдемо й тепер крізь жах війни
І волю в боротьбі здобудем.
Протесту голос в нас бринить
І розриває горді груди.
Ідем, долаючи страхи,
Назустріч і вітрам, і долі.
Навколо й поряд вороги,
Та фініш кожному відомий.
Ми не спимо вже котру ніч –
Себе рятуємо й планету.
Чи чуєш, світе, ти наш спіч:
«Спини «Шахеди» і ракети.
Вкраїно, діти ми твої,
Нам не байдужа твоя доля,
Тож покладем серця свої
Тобі до ніг за мир і волю!»
10.10.2023.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997714
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2023
Світ сколихнула ще одна війна,
Підступна і жорстока одночасно.
Не тільки нас торкнулася вона…
Сьогодні люди й в Азії нещасні.
Добро і зло у вічній боротьбі –
Так є, було і буде в цьому світі,
Де половина людства – у журбі,
Й позбавлені свого дитинства діти.
Чому ж такий жорстокий нині світ?
Чому у дефіциті правда й… воля?
У боротьбі за неї націй цвіт
Лягає, щоб здобути кращу долю.
Тож хочеться усіх застерегти:
Вже під загрозою уся наша планета!
Порядок має всюди буть святий,
Спини, о Боже, проти нас ракети!
15.10.2023.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997650
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2023
Коли в людині совість умирає,
Це не лікується ніколи і нічим,
За нею зразу й людяність втікає.
Трапляється таке з кількох причин:
Самозакоханість і до батьків зневага,
Брак доброти в залюбленій душі.
Такі людці не здатні на відвагу,
І навіть власні діти їм чужі.
І хто те знає, чи воскресне совість,
Аби це повернулося усе,
Чи хтось напише власну, іншу повість
Про те, що тільки совість все спасе.
2.10.2023.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997487
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2023
Подарувала доля мені осінь,
Куди вплелась небачена краса:
Це сивина в ранкових свіжих росах,
І недосяжні Божі небеса.
Осіннє диво п'ю я без упину,
Адже у ньому не бува дрібниць,
І у думках, немов на крилах, лину
Назустріч фейєрверкам зоряниць.
1.10.2023.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997478
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2023
Ходить осінь. Гаєм бродить.
Допиває сонцеграй.
Студеніють трави й води.
Роси сяють, мов кораль.
Зарубінилась калина,
В намистах – горобина.
Вітер вигляе з долини,
Жовті крила напина.
Заглядає всюди осінь –
Господиня, хоч куди:
Схоче – трави підморозить,
Чи наллє дощем води.
Ну, хіба ж не чарівниця
Справді осінь? – Саме так!
То стоїть, немов жар-птиця,
То, немов без пір’я птах!
24.09.2023.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997315
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2023
Ми, українці, від часів Трипілля
І до сьогодні свій торуєм шлях.
Від Сум, Дніпра, Одеси й Тернопілля
І до Херсону – наша це земля.
Саме тому війна нам не байдужа:
Стосується кожнісінького з нас
Віл Наддесення, Збручу й до Забужжя.
Це наші Крим і змучений Донбас.
Ні, ми не хизувалися собою –
Впивались трунком згірклого життя.
І з долею ставали до двобою,
Ніколи не хворіли й забуттям..
Ми мали тил надійний за собою:
А це – земля, родина і батьки.
Нам подаровані вони Великим Богом,
Що вів народ крізь непрості віки.
Ми ті, для кого ця земля свята є,
Адже душею в неї уросли,
І жить ні в кого права не питаєм!
Ніколи не здолають нас «орли»!
10.10.2023.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997226
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2023
Вона жила, як всі: всміхалась сонцю,
Як дарувало день новий воно.
І місяць заглядав в її віконце.
Життя ж її бродило, як вино.
Бродіння те з роками затихало.
Гірким вино ставало, все ж міцним.
Це не було якимось ноу-хау,
Тому й життя ніхто не зупинив.
Лягав їй час на скроні сивиною
І зморшку не одну подарував.
Вона ж була звичайною, земною:
В роботі мала лад і у словах.
Вже й доля в мозолі тверді вдягалась.
Душею теж багатшала вона.
В житті немало також досягала.
А старість запечалила війна…
На неї жінка враз зреагувала,
Бо жить по-іншому не вміла й …не могла:
Донатила солдатам, готувала.
І сивина густіше розцвіла.
Думки її із мріями змагались:
Скоріше б закінчилася війна.
Все рідше й рідше серденько сміялось,
Хоча війна – це не її вина.
25.09.2023.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997206
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2023
Відпахло літо медом, полинами
І чебрецевим дивом відцвіло.
Лелечим криком раптом відлунало
Над захмелілим від краси селом.
Віночки вже не із ромашок білих,
А з листя під казковим бурштином.
Лиш річечка біжить так, як і бігла,
І сад запах настояним вином.
Несміло осінь по землі ступає
І не сховати вже її слідів,
Дощем, ще теплим, ліс, поля купає,
Городів не минає і садів.
А там – ов-ва: тривог-роботи – море,
Мурахами мотається народ.
«Чи можна не любити таку пору?» –
Озвався осінню народжений акорд.
27.09.2023.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997153
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2023
Війна – це тест на людяність і міцність
Для тих народів, що втопились в ній.
Там – смерть і зрада, відданість і стійкість,
Уміння вижить у важкій борні.
Війна – це здатність бути адекватним
Навіть тоді, коли за крок – фінал.
Вона назве, хто – патріот, хто – «ватник»,
Згадає всіх, у кому є вина.
Війна – це біль, що не залікувати,
Бо душу він пронизує до дна,
Адже несе каліцтво і утрати,
Але й народ уміє об’єднать.
Війна – це час безумства і геройства,
І виграє в ній праведна душа.
Закінчити війну також непросто,
Тож кожен мусить землю захищать.
27.09.2023.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997075
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2023
Ой, гуляла осінь у садочку,
Одягла усе в нові сорочки:
Жовтенькі у яблуні і сливи,
Біля них і вишенька щаслива.
Грушка в позолочених листочках,
Хоча їй лише чотири рочки.
Багряніє молода калина,
Не впізнавши агрусу й малини:
«Поверніть мене у ту долину,
Де вода тихесенько ледь плине,
Де мене обійме свіжий вітер,
Пофарбує листячко на вітах!»
А чому просилася калина?
3.10.2023.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996995
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2023
Така вже осені душа,
Адже повінчана з вітрами:
То личко вмиє у дощах,
То стукає в віконні рами.
То шиби росами затче
Й заявить:»Так, я справжня осінь!»
Навідається в серце щем:
Чому ж вона і досі боса?
Хоча усюди килими,
Та хочеться узути кралю,
Бо листопад як засурмить,
Заглянуть морозці до краю.
22.10.2023.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996920
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2023
Обняла Україну печаль,
І звільнитись від неї несила –
«Брат вчорашній» війну розпочав,
Убиває і донечку, й сина.
Скільки ж бачила воєн земля
З півдня й півночі, з заходу й сходу!
А тепер по команді з Кремля
Прибули московити-заброди.
Українців лягло – тисячі…
Защеміло матусине серце,
Бо любові й добра сіячі
Рідну землю рятують у герці.
На колінах обабіч доріг
Україна стрічає героїв…
Як простить цей московії гріх?
Добровольці беруться за зброю!
Ще далеко війні до кінця,
І крові ще проллється немало,
Та надія жива у бійцях.
Це вона і любов їх тримають!
А сильнішої зброї немає!
23.10.2023.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996841
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2023
1.Втомились крилонька літать,
Краса осінняя прив'яла,
В словах цих істина свята:
Літа, мов трави, відбуяли.
Хоч див немало на землі,
І їх усіх не пригадати,
Та сила в тім живе крилі,
Що зна, як щастя дарувати.
Приспів:
Допоки крутиться земля
І клекіт чується лелечий,
Щасливі усмішки зорять
У тата, мами і малечі.
Коли ж задимлена земля
Себе покличе рятувати.
Ворожу наволоч спинять
Помчать усі: і батько, й мати.
2. Клин опустився моїх літ
Над посивілою Десною
І розтривожив цілий світ
Молитвою, як день, ясною.
Літа з Десни водицю п'ють,
Купають крила в хвилеграї.
Милує око атрибут,
Де колір жита й небокраю.
Приспів.
26.12.2021.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996689
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2023
Стеле осінь пишні килимочки,
Росами їх кропить і дощем,
Туляться листочок до листочка,
Будять у моєму серці щем.
Адже скоро ся краса збідніє,
Засумує синій небокрай,
Марево в долинах засивіє,
Заховає в річці хвилеграй.
Лиш калина буде чепуриться,
Підфарбує щічки ягідкам.
Так дівчата йшли на вечорниці,
Котрих не було без «Гопака».
Осінь я люблю не випадково,
Це пора здобутків і надій.
Коли сонце роси п'є ранкові.
Як такій красі не порадіть!
16.09.2023.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996597
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.10.2023
Заколисують тумани
Сиві ранки на воді.
Та то ж осінь їх дурманить,
Хоч нема ще холодів.
Під ридання журавлине
Завойовує весь край:
Листя трусить тополине,
На сопілці марші гра.
Доторкнулася до клена –
Той враз листя розгубив.
Заблукала в мох зелений –
Під ним виросли гриби.
Отака-то осінь штука –
Зачарує скоро всіх:
Дятел без упину стука,
Ворон випустив горіх,
Метушаться всі, клопочуть –
Користають теплі дні.
Хвильки в річечці хлюпочуть,
Ніби, справді, заводні.
Верби в водах миють коси,
Дні, здебільшого сумні…
Вітер вигукнув: «Це ж осінь!»
І помчав, мов на коні.
16.09.2023.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996522
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2023
Як це парадоксально не звучить,
Та доброта виточується болем,
Складні життя уроки беручи,
Людина ця, мов посланець від Бога.
Для когось рятівницею стає,
Нерідко і своє плече підставить,
Чуже сприймає горе, як своє,
До совісті звернутися заставить.
22.09.2023.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996371
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2023
Простелила осінь килими,
Відлетіло літо з журавлями.
Вже бугай болотний відсурмив.
Відцвіла веселка над полями.
Ароматить яблуками сад.
Оси водять дивні хороводи.
Сливи й груші все іще висять.
Гарбузи вартують ще городи.
Зачекався ліс на грибників.
Ранки одяглись в тумани сиві.
Сумно болотам без куликів –
Небо й їх у вирій запросило.
Чимчикують, бідні, навпростець,
Бо слабі їх крила, щоб літати,
То натраплять на сухий чебрець,
То милують очі їм латаття.
Вересневі трунки допива
Осінь із останніми медами,
То затужить вітром, як вдова,
То дощем холодним заридає.
Сонце дні коротшими пряде,
Віддзвеніли норовливі грози,
А зима на землю упаде,
Щоки підрум'яняться морозом.
18.04.2023.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996290
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2023
Осінь рання на порозі
Вже не перший день,
Люди й птаство – у тривозі.
Листячко руде.
Не гуркочуть більше грози –
Рюмсають дощі.
Впали ранки в сиві роси.
Мода на плащі.
Котять сум густі тумани
По землі й воді.
Зірочки в імлі дрімали –
Ранок був тоді.
17.09.2023.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995973
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2023
Болить мені моя свята земля –
Її глибокі незагойні рани,
Тому іду країну визволять
Від московитів, посланих тираном.
Я добре знаю, що таке любов:
Нею – живуть, за неї – умирають.
Переконатись хочу знов і знов,
Що ця любов є справжньою до краю.
Війна – це біль і тіла, і душі,
Який століттями нагадувати буде
Про зниклих безвісти близьких, товаришів,
Допоки серце б’ється й дишуть груди.
Якою б наша доля не була,
Які б випробування не послала,
Молюсь, щоб Україна відбулась
Й звучало вічно: «Україні слава!»
30.09.2023.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995839
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2023
Котиться день у вечір –
Цей не спинити рух –
Сонце сховав за плечі.
Людям служив, добру.
Місяцем яснооким
Той покотився в ніч,
Щоб відшукати спокій.
Виголосив і спіч:
«Доки життя триває,
Доки існує світ,
Наша Земля є раєм.
В мирі ж усі живіть!»
24.08.2022.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995758
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2023
Де осінь розпускає жовті коси,
І сірі ранки вкутує туман,
Радіють трави синьооким росам,
Лиш поле заворожене дріма.
Скоріш і день у ніч перетікає,
Гриби ховає білочка в дупло,
Журавлики прощаються із краєм,
Мережку білу заплело стебло.
Така вона, сумна й привітна осінь,
Чарівна і звичайна водночас:
То у хмаринки дощику попросить,
То в сонечка тепла ще, зазвичай!
16.05.2022.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995689
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2023
Журавлями знов озвалась осінь,
Мов крізь марлю, цідить світло день.
Ранки забрели у сиві роси.
Сонце літо бабине пряде.
Не хмарки біленькі – сірі хмари
Скоро вже розродяться дощем.
Річечка загорнеться в тумани
І запросить в душу тихий щем.
4.06.2023.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995612
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2023
Іва́н Миха́йлович Забія́ка — український науковець, історик, літератор, лінгвіст, журналіст, громадський діяч, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник, доцент кафедри соціальних комунікацій Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Сімдесят – особлива дата,
Адже й мудрості це пора,
Коли й діти стають крилаті,
Серце спокій вже обира.
В сімдесят люди особливі –
За плечима ж бо – пів життя,
Де були дужі і щасливі
І раділи, немов дитя.
Все було: грози й суховії,
Справжні злети і біль падінь,
І захоплюючі події,
І брак досвіду був тоді.
Ти ж бо вистояв – не зламався,
Не замараним ніс ім'я.
Йшов і падав, і підіймався.
У партнерах – друзі й сім'я.
Сімдесят, звісно, не сімнадцять,
Але ж це особливий вік,
Коли мусиш собі зізнаться,
Що відбувся, як чоловік.
Мав досягнення у науках,
І досяг немалих висот,
Ясний розум, умілі руки,
Землю любиш і свій народ.
Тож у день оцей ювілейний
Ми бажаєм здоров'я й сил,
Щастя, раості, миру в –енне!
Люблять хай і дружина, й син!
Від людей – лиш добра й поваги.
Друзі хай цінують завжди.
Будь із долею справжнім магом!
Із роси тобі і води!
7.10.2023.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995562
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2023
Йому сьогодні Ювілей,
Серйозний, значимий, як доля,
Що посилала добре й зле,
І чого більше – невідомо.
80 – солідний вік,
А мрії сонячно-дитячі.
Він батько, дід і чоловік,
І незамінний гвинт на дачі.
80! Хіба це вік?
Хтось кине посмішку недбало,
А це життя, де два – за рік,
І все лиш на 12 балів.
80 – не просто вік,
Про це усім відомо, звісно,
Коли літам згубився лік,
Характер вже напівзалізний.
80 – осінній вік.
В нім сивина – дарунок неба.
Хоча вже зрілий чоловік,
В коханні ж має ще потребу.
80! Багато? – Ні!
Життя лиш швидкість набирає.
Й здається так чомусь мені,
Потрібен він родині й краю.
Йому ж бажаємо до СТА
Собі і іншим ще служити,
І формула цьому проста:
Най Божа матінка свята
Поможе житній лан косити!
6.10.2023.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995535
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.10.2023
Мліє осінь на кущі калини,
Що скупала листя у росі,
Шепотіння чути тополине –
Молиться воно німій красі.
Я також у осінь заблукаю,
В почуттях зізнаюся кущу,
Замилуюся красою краю
В душу її цноту упущу.
А як її запахів нап’юся,
Пригублю й росиці із куща,
Чарам неповторним підкорюся,
Небесам осіннім помолюся,
І озветься віршами душа.
29.08.2023.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995529
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.10.2023
Із хвиль непокірних і сивих Дніпрових
Ми волю пили, свій гартуючи дух,
Вмивалися потом солоним і кров’ю,
Бо край для нас був, мов останній редут.
Віки смакували ми трунок свободи,
Боролися і упивалися ним.
Найкращі синочки і дочки народу
Навіки згоріли в горнилі війни.
Нам доля і воля серця об’єднали,
Як батько Славутич свої береги.
Ми падали часто, вмирали й стогнали,
Але не втрачали ні мрій, ні снаги.
Нарешті зуміли і світ розбудити,
Аби кольорами він волі розцвів,
Аби допоміг зупинити бандитів,
Дійти до фіналу по їхній крові.
Кресати вогонь будемо із надії,
Аби освітити до волі нам шлях,
І вся Україна дитинно зрадіє,
Коли допоможе Господь у боях.
Ми гордий народ, європейський, великий,
Готові пройти через пекла жахи.
Врятуємо всіх від азійського лиха
І змусим орду заплатить за гріхи.
Ні мови, ні віри у нас вже не вбити –
Вони незнищЕнні, як вічне буття.
Назавжди позбудемося московитів,
В історію впишем свій шлях до звитяг.
26.09.2023.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995458
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.10.2023
Я та, що світ красою напува,
Тоді від щастя серденько співа.
Я є любов!
Я та, на чім тримається життя,
І де шанують матір і дитя.
Я є любов!
Я та, від чого силу має син,
Якого Бог у світ цей запросив.
Я є любов!
Я та, на чім будується сім’я,
Де всі-усі за одного стоять.
Я є любов!
Я та, що весь народ в кулак єдна
Супроти ворога, коли іде війна.
Я є любов!
9.09.2023.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995385
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2023
Є та любов, з якою ми сильнішаєм,
Крилатими стаєм, неначе птах,
Душа співає і говорить віршами,
І посмішка квітує на устах.
А є любов, яка стає нам… карою,
Від неї ні втекти, ні відректись.
Із нею люди, схожі із ікарами,
І вже від цього не уберегтись.
А коли роки, снігом припорошені,
І лиш добро сповідує душа,
Коли вже стільки зроблено хорошого,
Тобі ж платити тим же не спішать,
Тоді прозріння вже тебе каратиме,
І дні твої потонуть у журбі,
Ти не каміння – спогади збиратимеш,
Шукаючи причини у собі.
6.09.2023.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995317
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.10.2023
Іще ‘дин день в історію утік,
Кривавий слід лишивши за собою,
Забравши тисячі людських життів,
Осяяних за волю боротьбою.
Іще ‘дин день розбурханих тривог,
Гарячих сліз, дитячих і вдовиних,
І згаданий не раз в молитві Бог,
Адже до нього кожне слово лине.
Іще ‘дна ніч ракетного вогню,
Безсоння і сиренне завивання.
На жаль, душі не зодягти броню,
А всюди смерті, біль і руйнування.
Іще ‘дин день І розпачу й надій –
Усе пливе в єдиному потоці,
Коли народ забув, як це радіть,
Бо ж небезпека жде на кожнім кроці.
Іще ‘дин день закреслив календар,
Адже війна – це рани і утрати.
Навіть Господь зненацька… заридав:
«А донедавна ж називався «братом»…
Іще ‘дин день змагання зла з добром.
Не зупиняє ворога й колиска…
Летять ракети над старим Дніпром…
Все ж Перемога України близько!
19.09.2023.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995247
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2023
Зродився із хвиль я Дніпрових.
Де воля – їх спосіб життя.
Вдихнув мені Бог волю з кров’ю
Й назвав гордо: «Боже дитя!»
Душа у мені Українця,
Що вміє любить, як ніхто.
В ній болю налито по вінця.
Життєва мета – не престол.
Звання маю я – УКРАЇНЕЦЬ –
Воно – моя зброя і тил.
Мій прадід – сміливець-упівець.
Його називаю святим.
Я той, кого сни залишили,
Краса не чарує весни,
Чию душу кулі прошили.
Як ворог дійшов до Десни.
Не можу я бути байдужим
До сліз удови й сироти,
До того, як матінка тужить
І молиться ликам святим.
Я той, чиє серце не плаче,
А помстою злою горить
За кожне життя, за незрячих.
В молитві і небо згори.
Я є Українець, звичайний,
Та гідності вже не згублю.
І зради, й ганьби не прощаю,
Вкраїну, як неньку, люблю.
Високе звання УКРАЇНЕЦЬ
Нестиму, як стяг, до кінця.
Душі не продам за червінець,
Обравши дорогу борця.
Які б не долав я дороги,
Можливо, й згорю у вогні,
Але принесу Перемогу
Над тим, хто втопив світ в війні!
23.09.2023.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994636
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2023
Скотився день в поділ імлистий ночі,
Тужливо десь озвалася сова.
Вона засуджує також російський злочин,
Котрий смертями землю засіва:
«Нема й не буде зроду оправдання
Тому, хто руку на життя підняв
І розбудив гірке людське ридання.
За це його поплатиться й рідня.
Допоки світ не спинить темні сили,
Що здатні війни знов провокувать,
Оплакувати буде мати сина,
Який свободу заходивсь кувать.
Мудрійте ж, люди! Досить воювати!
Чи ж мало місця вже на цій Землі?
На зло не можна очі закривати.
Прокляття жде отих, що у кремлі!»
12.09.2023
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994475
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2023
Хто пізнав силу слова й волі,
Той із долею вже на «ти».
Він борець на життєвім полі
І будує до душ мости,
Рушієм є всього нового.
Не важливі ні стать, ні вік.
Все живе потребує волі –
Є, було й буде так повік.
12.09.2023.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994469
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2023
Народжуватись має все з любови –
Це надважливе явище в житті.
Із лона матері приходять і святі,
І все живе оплачується кров’ю.
Всі виростаємо ми із маляти,
Котре уміє плакать і радіть,
Одним лиш дорожать люди тоді,
Котре не купиш ні за яку плату:
А це тепло матусиного серця,
Обійми ніжні найрідніших рук,
Аби душа відкрилася добру,
Аби міцніли для життя весельця.
Шляхи життєві всі ведуть до Бога…
Своя дорога в кожного із нас.
Не ми, а доля обирає час
Для бід і щастя, зради і любови.
Вручає ж долі нам квиток Всевишній,
Тому із нею мусимо іти,
Лишаючи життя свого сліди
Сьогоднішні, вчорашні і колишні.
. 23.05.2023.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994408
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2023
Де з волею повінчані народи,
Із моди не виходить мова вже,
Адже вона – це Божа нагорода,
Це код, який народ свій береже.
Війна іде за волю і за мову
І вже не рік, не два, а сотні літ,
Таку пісенно-ніжну, калинову,
Яка передається з роду в рід.
Коли я чую, як ув Україні,
Де кров синівська ллється на війні,
Московською говорять… Чи то з ліні
І «штокают» і «какают ані»?
Так соромно стає за покоління,
Котре не хоче зрозуміть того,
Що слово враже ставить на коліна.
Ніколи не пробачу їм цього.
Їм не пробачать сорому й нащадки,
Чужому не навчатимуть дітей,
Бо воля й мова – найдорожчі спадки,
А слово рідне – для усіх святе!
15.09.2023.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994268
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2023
Любові зерна кожен сіє сам,
Аби вони дали надійні сходи,
Плекає їх і здобуває сан:
Захисником стає свого народу.
Адже у серці виростив любов,
Аби із нею волю рятувати.
Не тисячі – мільйони їх, либонь,
Що люблять Україну, так як матір.
Любов ця справжня, а не показна.
Живе вона лише в синівськім серці.
Дай, Боже, її кожному пізнать,
Хто вбувся у важкі солдатські берци.
Захисникові не усе одно,
Якою буде завтра Україна,
А щоб його життєве полотно
Росія в казематі не згноїла,
Він йде у бій, нерівний, надважкий,
Де може навіть голову покласти.
Його пра-прадіди – відважні козаки –
Належали до волелюбців касти.
Його любов міцніша за метал,
Крокує з ним від отчого порогу,
Тому завжди воістину свята,
Кується нею шлях до Перемоги!
16.09.2023.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994192
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2023
Хилився день під зоряне крило,
Що вечір розпустив понад землею,
В траві холодне сяйво розцвіло,
Згори зоря замилувалась нею.
Ніч все ще не наважилась лягти.
Чи то рішучості іще не вистачало?
Чи вечір в своє царство не пустив?
Чи зірочки ключів ще не вручали?
Та місяць одноокий посміхавсь
І став лічить її неспішні кроки.
Людський потроху гамір затихав…
Народжувався ночі дивний спокій…
21.07.2023.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994133
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2023
Догоряє моя осінь. Догоряє.
Сивиною заясніла у косі.
Плинуть думи мої птахами до краю,
Де дитинства слід лишився на росі.
Там будили мене розові світанки.
Сиве марево торкалось до щоки.
Небеса цвіли замріяно серпанком.
Цю красу несу в собі я крізь роки.
Відбуяла моя юність вишнеквітом,
Відспівала соловейком у садку.
Прилітала туди пташкою щоліта,
Поспішала до струмочка у ярку.
Притомилися літа. Вже притомились.
Де струмочок біг, рясніє осока.
Поміж нами пролягли не просто милі –
Це по них ріка життя мого стіка.
Догоряє моя осінь. Догоряє.
Ніжним леготом озвалася в душі.
На калиновій сопілці спогад грає
Про літа мої далекі – не чужі.
15.09.2023.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994043
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.09.2023
Я – українка!
Це – не бренд, це – сутність
Мого походження і способу життя,
Це гідності
І гордості
Сукупність,
За волю боротьба без каяття.
Я – українка!
Це не просто ймення,
Це – знак, під котрим дихаю й живу.
Це слово
Життєствердним
Є для мене
І робить з мене жінку рокову.
«Я – українка! –
Заявляю світу, –
Моя земля для мене – сенс і тил.
Де проросли
Мої онуки
Й діти.
Де прадідів заплакані хрести».
«Ти – українка! –
Сльози нагадали, –
Тобі дісталась в спадок боротьба.
Дух українства
Став тобі
Радаром,
Аби не стала вироком ганьба».
15.09.2023.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
Світлина з інету.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993931
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2023
То не стогін журавлиний
Обзивається здаля,
То матусі плач журливий
П’є без продиху земля.
Біль за сина – за дитину,
До кісток пройняв її –
Він – уся її родина,
Бо ж не мав діток своїх.
Плаче матінка, ридає
І молитву промовля,
У сльозах слова купає.
Слухає її земля.
«Боже, милий, Ти всесильний,
Зупини, молю, орду.
Пригорни до серця сина,
Доки я туди прийду.
Збережи нам волю нашу,
Змилостився-поможи.
Накажи лукаву рашу.
Україна має жить!
3.09.2023.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993875
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2023
Серед тисяч доріг і стежинок
Кожен з нас обирає свою,
Аби бути в життєвім строю,
Долі гідний зібрати ужинок.
І хоч люди на долю впливають,
І не є це секретом для нас –
Усьому голова – місце й час,
І шляхів нелегких не буває.
11.08.2023.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993851
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2023
Весна гарцює в сонячній оазі,
Легку хмаринку вітром підганя.
Здається, не було ще так ні разу,
Щоби весні раділа так земля.
Розправивши і плечі свої, й груди,
Вдихає свіжість трав, п’янку росу.
Мурашками весь день усюди люди,
Додому втому ввечері несуть.
Коли ж засвітить вечір зоренята
І сяде в човен місяць молодий,
Озвуться звідкись перші журавлята,
Які дісталися до рідної води.
Люблю цю пору, викохану Богом,
Коли природа оживає знов,
Тоді в душі – нічого, крім любові,
Адже вінчаються Десна і Снов.
29.09.2021.
Авторка – Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993626
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2023
Ще ніч в серпневих ніжилась долонях,
Та осінь готувалась зустрічать
Жила ж іще у літечка в полоні,
Зірками багатіла, зазвичай.
Як місяць-серпик вижне зоряницю
І посміхнеться і землі, й воді,
Загляне у незайману криницю,
То здасться, цілий світ йому зрадів.
Вітрець іще дріматиме у горах,
Допоки сонце збудить промінцем,
Воно в тепло і сяйво все загорне
І поцілує кожного в лице.
Народжується ранок на планеті.
Він стежечку нову простеле дню.
Це дійство зачаровує поетів.
Я пору цю також боготворю,
Застряне в росах він, дзвінких і чистих,
Забагряніє після ночі вись…
Хвилини ці святково-урочисті
Навіки в мою пам'ять уп'ялись.
8.05.2023.
Авторка – Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993554
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2023
Вулканить зло, трясе планету!
Світ божеволіє? О, так!
Украли наші сни ракети –
Війна іде у нас відтак…
Москва від люті сатаніє,
Не вміючи у мирі жить.
А зло ще більше нахабніє.
Світ зло спинити не спішить.
«Допоки гинутимуть люди? –
На сполох б’ють важкі думки. –
І українське серце в грудях.
Доки довбатимуть круки?»
4.09.2023.
Авторка – Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993456
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2023
Стежиною лягає час під ноги,
Даруючи орієнтир в путі,
Щоб не забули отчого порогу
І відбулись, як люди у житті.
Здається, й я в житті цім відбулася,
Хоч і не все намріяне збулось,
Коса із сивиною обнялася,
А у душі ще літечка тепло.
Хоча літа прямують мої в осінь,
І скроні притрусила сивина,
Чикрижать «гради» і ракети просинь,
То знов до нас навідалась війна.
Бентежних дум – цілісінькі сувої,
Як ворога в війні перемогти,
Не втративши ані землі, ні волі,
І мир здобути бажаний, святий.
16.08.2023.
Авторка – Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993375
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2023
До волі шлях торує Україна
І не одне століття – вже віки.
Москва ж дітей їй нищила-гноїла.
Не виключенням стали й козаки.
О, скільки ж їх лягло на цій дорозі,
Залитій слізьми вдів і матерів!
Які над ними вирували грози!
Тож не один живцем тоді згорів.
Часи суворі знову їй зустрілись:
Московія затіяла війну.
Ракети, мов дявольськії стріли,
У душі наливають полину.
Горять лікарні, школи і заводи,
Жиє вона у пеклі ночі й дні.
Та не збороть нікому вже народу,
Що знає біль не тільки від стерні,
А й від утрат, розчарувань і зради,
Та це його не спинить в боротьбі
За волю власну й яснооку правду.
Не схожі українці на рабів!
1.09.2023.
Авторка – Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993291
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2023
Україно моя,
Із давен ти повінчана з горем,
Тут багата земля,
І Дніпро поспішає у море.
Тут безкраї поля,
Рідний дім і моя пуповина,
Все мене звеселя:
Рік, озер і морів шумовиння.
Україно моя,
Сивокоса голубонько мила,
Срібноока зоря,
Осявати твій шлях не втомилась.
Моя рідна земля,
Ти калиною пахнеш і житом,
Край верби й солов’я,
Тут літа свої хочу дожити.
Україно моя,
Тобі пісня моя і молитва,
Очі сум застеля,
Адже кров’ю земля тут полита.
Нене сива моя,
Твоя воля кується у битвах,
Я ж дитина твоя,
Все життя тебе буду любити.
24.08.2023.
Авторка – Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993212
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.09.2023
Ловлю себе на думці кожен раз:
Що рухає тими, що смерть стрічають,
Рятуючи від ворога всіх нас.
Короткі їхні дні і незвичайні.
Рояться в голові моїй думки:
Не можна обдурити власну долю.
Так є й було, і буде так віки,
Бо доля в кожного своя і невідома.
Своя Голгофа в кожного із нас,
І шлях туди лиш твій і неповторний.
Для всього – своє місце і свій час,
І послані з небес життєві жорна.
Отож, який би шлях ти не обрав,
Чекатиме на тебе твоя ніша –
Ніхто чужої долі ще не вкрав
І не змінив свою долю на іншу.
22.08.2023.
Авторка – Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993145
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.09.2023
Коли літа сивінню усміхнуться,
А у душі поселиться жура,
Коли давно ти мама і бабуся,
І думка свердлить: осені пора,
Сприймай усе, як і належить людям,
Радій, що змогу маєш просто жить,
Що завтра й післязавтра в тебе буде,
Що річечка життя твого біжить.
Така є істина життєва в цьому світі,
Й перечить їй ніяк не зможеш ти,
Як осені пора йде після літа,
Так після ночі день іде святий.
17.08.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992985
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2023
Україно, крізь вир століть
Ти долаєш свій шлях до волі
І геройством дивуєш світ,
Знемагаєш на браннім полі.
І хоча непростий твій шлях,
Але інших доріг не знаєш,
Не шкодує москва нам плах,
Та орду, вірю я, зламаєм.
21.08.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992898
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.09.2023
Попрощався серпень з літом –
В осінь подалися дні,
Ще милують око квіти,
Ночі вогкі, холодніш.
П'є осінню позолоту
Жовте сонечко згори,
Залишив кулик болото,
Колють небо явори.
Казка в осінь заблукала,
В ірій гуси подались.
Озерця, немов лекала,
Копіюють неба вись.
Ранки в трави сіють роси –
Сріблом ті зійшли в ярах.
Скоро нас на вальс запросить
Дивна осені пора.
20.08.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992886
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.09.2023
Ти моє полонила серце,
Коли стрілася нам війна.
Світ змінила для всіх вона –
Взулись ми у солдатські берці.
Частувала нас доля щастям
Бо ж кохання сильніш війни,
Ні, не мали ми в тім вини,
Що в окопі пили причастя.
Я кохав тебе до безміри
І кохатиму до кінця,
Бо рідніш не стрічав лиця.
В щастя наше сам Бог повірив.
Ти для мене – моя лебідка.
Знав: цей вибір – на все життя,
Та злетіла ти в даль буття –
Серце зранене цьому свідком.
Я ж без тебе, мов птах безкрилий,
Хоч народжений, щоб літать.
Ти для мене тепер свята.
Інший світ ти мені відкрила.
Пахнуть весноньки не для мене,
Замерзаю посеред літ.
Помарнів геть без тебе світ.
Кров холоне в живих ще венах…
1.09.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992822
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2023
Всі матері так схожі між собою
Любов’ю до дітей, землі, родини.
Готові встати голіруч до бою
За власну гідність і життя дитини.
Лишаючись такими і до скону,
З них кожна пише роду свого повість.
На все, на все свої в неї закони
І час, коли послати небу сповідь.
У слово «мати» вплетено немало,
Тож важко це звання нести між люди.
Саме вона світ на собі тримає,
І горе буде тим, хто це забуде.
25.07.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992654
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2023
Він українцем був, хоч схожий з негром,
І українською була його душа.
Служив землі своїй він кожним нервом,
Тож боронити край свій поспішав.
Коли зі сходу наволоч проклята
Удерлася з війною, мов орда,
Поцілував синочків-янголяток,
Немов краплинку серця їм віддав.
Дружину обійняв, немов востаннє,
Цілунок їй також подарував.
Не знав, що більше не торкнеться стану…
Сльозу зрадливу в вії заховав…
Не раз спливали в пам’яті хвилини
І надихали ворога вбивать,
Немов на крилах, думами він плинув
Туди, до них… І готував слова,
Ті найтепліші, виношені в серці
За всі важкі воєнні місяці.
Не забував про них в нерівнім герці,
Де стільки полягло тоді бійців!
Та не судилось їх йому сказати,
Адже… згорів у танку він… живцем.
Не встиг і щастя зустрічі спізнати,
Побачити коханої лице
Й синочків двох, так схожих між собою…
Чому ж так, Боже, ти їх обділив?
Чому солдат живим не вийшов з бою
І Перемога буде в нас коли?!..
3.08.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992563
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2023
Там, де весни квітнуть барвінково,
Трави роси п'ють густі, ранкові,
То мій край, мій український рай!
Там, де літо в хлібнім полі мліє,
А над ним хмарки легкі біліють,
То мій край, мій український рай!
Там, де осінь дивно-сумовита,
Зодягає все у жовту свиту,
То мій край, мій український рай!
Там, де зими славлять завірюхи
Одягають білі всім перуки,
То мій край, мій український рай!
Там, де рід мій множиться-радіє,
А згори всім ніченька зоріє,
То мій край, мій український рай!
Там, де люди щирі і багаті,
Де біліють у садочках хати,
То мій край, мій український рай!
19.05.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992470
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2023
Коли у сни вривається війна
І душу розриває на шматочки,
Коли думки блукають в полинах,
Бо ж гинуть кращі донечки й синочки,
Хіба то не трагічні сторінки
Історії моєї і народу,
Коли за помахом злодійської руки
Втрачається майбутнє твого роду?
Сьогодні Україна у вогні:
Московська гідра підняла багнети,
Пів світу утопила у війні,
Готова знищити себе і всю планету.
18.08.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991939
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2023
Хто першого кохання поцілунок
Проніс крізь даль подоланих доріг,
Той відчуває юності відлуння
В душі, котра для нього оберіг.
Отож, життя прожито недаремно,
Якщо кохання ще не вичах жар,
Воно ж відоме ще з часів із древніх,
Бо зігрівалась ним людська душа.
18.07.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991467
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2023
Земля і люди… Скільки світ стоїть,
Вони поєднані взаємною любов’ю,
Що пресом не роздавлена століть,
Освячена не раз великим Богом.
О, скільки горя знала ця земля,
Адже не раз впилася вона кров’ю,
Той вітер зла летів завжди з кремля,
І небо супило свої кошлаті брови.
Сльозами вмився теж народ не раз,
Виношуючи мрію, мов дитину,
І силоньки свої в кулак збирав,
Аби утвердити святе ім’я людини.
Цінуючи свободу понад все,
Синів земля немало вже поклала,
Та віриться, країну Бог спасе –
Ординцям поламає дикі плани.
19.07.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991390
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2023
Поет – це той, у кім живе любов
До матінки-землі і до народу,
Натхнення посилає йому Бог
І долю особливу родоводу.
Поет – це той, хто служить не собі,
А рідному, хоч змученому краю,
Який зі злом у вічній боротьбі,
Тож словом, як мечем його карає.
Поет – це той, у кім дзвенить душа,
Немов струна під подихом обставин,
Народ свій рятувати поспіша,
І дзвін той не в одній звучить октаві.
Отож, коли узявся за перо,
Пройнятись мусиш долею народу,
Даруй не тільки слово, а й добро,
За правду маєш разом з ним боротись!
20.07.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991183
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2023
– Світ знову перед вибором стоїть, –
Мій мозок обпекли думки гарячі, –
Скільки прожити треба ще століть,
Щоби нарешті, люди стали зрячі
І зупинили війни на Землі,
Аби красі навколишній радіти,
Аби усюди сміх людський бринів
І мали мирні сни дорослі й діти?
Хто війни сіє, ніби з рукава,
Від котрих аж здригається планета,
Спини тих, Боже, – просяться слова, –
І наклади на війни власне вето!»
2.08.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991104
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2023
– Україно моя, –
Сивим болем слова упились,
Очі сум застеля, –
Ти не та, котру знав світ колись:
У руїнах – міста,
Закривавлені південь і схід,
Де шуміли жита,
Вирви чорні – то ворога слід.
Україно моя,
Скільки ж мала ти випробувань,
Та твій дух, мов броня,
Від зневіри-розпук закривав.
Земле рідна моя,
Зізнаюсь у любові тобі,
Хоча доля твоя
Здобувається у боротьбі.
Україно моя,
Ти і неня моя й оберіг,
Тут пісні солов'я
І знайомий до болю поріг,
І п'янкі чебреці
Заглядають у зранену вись,
І синочки-бійці
Рятувати тебе поклялись.
9.08.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991016
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2023
Життя пробігло, втрапивши у осінь.
Волосся забілив їм перший сніг.
Бувало, й ще чогось у долі просять,
Ховаючи і правду свою, й гріх.
Та ось війна, підступна і жорстока,
Гніздо їм роздавила на друзки,
Не зважила ні на осінні роки,
Ані на плин життєвої ріки.
І хоч здоров’я ноги підкосило,
Взялись розвалене відбудувать.
Вкладаючи останні в нього сили,
Уміли й тепле слово дарувать.
Земля свої загоює ще рани
Під звуки нестихаючих сирен,
Вони ж працюють і клянуть тирана,
Й молитву шлють, немов святий рефрен:
«О Боже, урятуй нам Україну!
Живими вбережи захисників.
Не вибухи – най пісня солов’їна
Тут лине упродовж усіх віків!»
27.05.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990754
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2023
Летять-летять літа
На крилах лебединих,
Давно і я не та,
І ти не той, єдиний.
Несміло сивина
Заглянула й до сина,
Іде у нас війна,
В печалі небо синє.
Горять ліси й поля,
Міста горять і села,
І матінка, й маля
Сумні і невеселі.
Їх краються серця,
І душі їх палають.
Молитва за бійця
До Бога шлях долає.
Та Перемоги час
Освятить миром небо,
Поверне Крим, Донбас,
А більшого й не треба.
Лиш сонце хай цвіте
І осява дорогу,
Для нас воно святе –
Це сонце Перемоги.
Закінчаться тоді
Народу довгі муки,
І заживуть в труді
І діти, і онуки,
Аби країну знов
З руїн відбудувати,
Де між людьми – любов,
Де кожен день, мов свято.
12.07.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990688
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2023
Упився ранок росами п’янкими,
Луги скликали бджілок на обід,
Стеливсь під ноги кучерявий килим.
Ніщо не віщувало людям бід.
Але біда адреси не питає.
Туди приходить, де не раді їй,
Де місто спить. Ще навіть не світає,
Бо нічка не згорнула свій сувій.
Дитячі груди дихали спокійно,
Купався мозок у казкових снах.
Не відали, що мчить ракета-кіллер.
Тремтів Донець, за ним – Дніпро, Десна.
Удар… Вогонь… Почувся крик дитячий…
Хтось тихо в рай переступив поріг…
Сирени… Служби, щоб тіла дістати.
Сльозу утерли ангели зорі…
Хіба не геноцид оця подія?
Триває вбивство кілька вже сторіч!
Бач, темінь обирають лиходії,
Тож не дарма для них стихія – ніч…
Почуйте ж нас, Америки, Європи,
Допоки не прийшов і ваш черід,
Допоможіть зміцнити нашу пробу
І ми врятуєм землю, волю, рід!
І світ!
14.07.2023.
Ганна Верес Демиденко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990605
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2023
Ні, рідними чужі не стануть землі
Ти, українцю, це запам'ятай,
Бо там комфортно тільки власним зернам,
Хоч правда ця гірка, але свята.
Отож, не поспішай втікати, друже,
Коли землі дочка ти, а чи син,
І доля України небайдужа,
Бо в чужині нема тої краси,
Котра так душу може ізцілити
Після погромів дикої орди
І серденько любов'ю запалити,
І від розчарувань уберегти.
Не поспішай втікати!
29.07.2023
Ганна Верес Демиденко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990281
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2023
Знову ділять Україну
Олігархи кляті…
Лежить вона у руїнах,
Зрада з нею й «вата».
Ділять неньку Україну
Не по мові й вірі,
Усе ділять між своїми,
Грабують без міри.
Вона ж стогне-плаче, бідна,
Кровію стікає,
Бо ж гвалтує її, рідну,
Божевільний Каїн.
Знущається з України,
Крає на шматочки,
Везуть з війни домовини,
А в них – сини й дочки.
Ділять кати Україну
Вже не по Дніпрові…
Пісня змовкла солов’їна,
Зорі впились кров’ю.
Може ж досить Україну
Кроїти на шмаття?
Чи ж мало вже погноїли
Болотяні «браття».
Та ніколи Україну
Вже не розділити,
Бо народ її єдиний
У борні й молитві!
30.07.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990168
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.07.2023
Коли радієш квіточці й дитяті,
І сходу сонця, й нічки таїні,
І день новий для тебе, ніби свято,
І тішать душу солов’їв пісні,
Значить, живеш ти – не толочиш ниву,
Не нудиш світом, бо не є сліпцем,
І почуваєшся таким щасливим,
Адже стаєш життя свого співцем.
Тільки тоді підкориш собі долю,
Бо вона любить впертих, вольових,
Зерном засієш і життєве поле,
Устигни тільки мить оту зловить.
І коли прийде час фінал стрічати,
Переступай упевнено поріг,
Життя перебери в думках спочатку,
Адже немало пройдено, доріг.
Подякуй сонцю – душу воно гріло,
Землі подякуй, де залишив слід,
Літам подякуй, молодим і зрілим,
І Богу, що привів тебе в цей світ!
16.07.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990105
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2023
Він бачив пекло і не ізгори,
А був у нім. Воно – і зліва, й справа.
У нього ж з долею свої були торги:
Бо Українську рятував державу.
Він бачив, як горить його земля,
А з нею й доленьки щодня людськії…
І все це – по команді із кремля –
Бомблять Херсон, Одесу, Львів і Київ.
Він бачив, як живі іще тіла
Горіли після вражих вогнеметів,
Як дим густий все поле застеляв,
Де впали побратими його мертві.
Він бачив, як життя людське втіка,
Як гасло світло в другових зіницях,
Та вже його і цим не залякать,
Адже бував зі смертю наодинці.
Він бачив пекло… І воно… отут,
Де дихала земля вогнем праотча,
Де день і ніч бої жорсткі йдуть.
Давно про сон забули його очі…
Він бачив…
22.07.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989714
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.07.2023
Не раз людей я бачила щасливих –
Перед очима ж – мати… Саме та,
Котра з війни живого стріла сина.
Яка ж солодка радість та й свята!
У погляді її ясніло сонце,
І вдячністю також цвіло лице:
Синочок повернувся переможцем!
Хіба ж вона молилась не про це?!
Слова її, сльозою перемиті,
Злітали кожен день у небеса…
Почув таки Господь її молитви
І ангела синочкові послав!
Змужнілий, загорілий, з бородою…
Троянди ніжні в синовій руці…
Пів року у боях він був з ордою…
Добавилося зморщок на лиці.
Очима мати кожну цілувала,
Його ж обняти – ріст не дозволяв…
До серденька лиш квіти пригортала.
І знов сльозу помітила земля.
Вона також раділа їхній стрічі.
Дивитись була ладна ніч і день…
Заглянула і я матусі в вічі:
– Хай щастя, Мамо, Вас не підведе!
24.07.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989629
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.07.2023
Немає вищого нічого від любови.
Вона – то особливе почуття,
Дароване згори великим Богом,
Собою уособлює життя.
Хіба без сонечка буває днина?
Такого у природі не бува.
Не може без любови жить людина.
– Ні звір, ні птах, – продовжує сова,–
Ніщо й не народилось без любови.
Такий закон у нашого буття.
У світ неси цю істину з собою,
Аби не зупинилося життя.
Ти теж нею народжене дитя!
13.07.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989449
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2023
Коли літа вже блиснуть сивиною
І зморшкою обізветься печаль,
Чужа біда торкне тебе луною,
І сила вже не та в твоїх плечах,
Знай, так приходить старість до людини.
Не в гості йде вона, а… назавжди.
Ще вгадується почерк господині.
Чи руки майстровитого газди.
Живеш тоді в турботі за онуків,
Котрі тебе бентежать власним «я»,
А ти забрать готовий їхні муки,
Бо понад все для тебе вже сім'я.
Життя твоє тече тепер в мінорі,
Навідує безсоння все частіш,
Проблем-турбот у тебе – ціле море…
А ти живи і цим себе потіш.
13.07.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989361
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2023
Народжуватись має все з любови –
Це надважливе явище в житті.
Із лона матері приходять і святі,
І все живе оплачується кров’ю.
Всі виростаємо ми із маляти,
Котре уміє плакать і радіть,
Одним лиш дорожать люди тоді,
Котре не купиш ні за яку плату:
А це тепло матусиного серця,
Обійми ніжні найрідніших рук,
Аби душа відкрилася добру,
Аби міцніли для життя весельця.
Шляхи життєві всі ведуть до Бога…
Своя дорога в кожного із нас.
Не ми, а доля обирає час
Для бід і щастя, зради і любови.
Вручає ж долю, мов квиток, Всевишній,
Тому із нею мусимо іти,
Лишаючи життя свого сліди
Сьогоднішні, вчорашні і колишні.
. 23.05.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989186
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2023
Я бачу світ таким, яким він є,
На щастя, він весь різнокольоровий.
Є ті, кому болить лише своє,
Тож душі в таких явно нездорові.
Саме вони руйнують світу дім,
Не відаючи, що розплата буде,
Що діям їх Нечистий лиш радів,
Що камінь мають, а не серце в грудях.
Я бачу світ не в райдужних тонах:
Він сірий і яскравий одночасно.
Знекровлює його також війна.
Від втрат людських стає він теж нещасним.
Подбаймо ж, друзі, всі про білий світ,
Аби в нім правда й воля панували,
Плоди нові родив найкращий цвіт –
Від вражої не гинув щоб навали.
І буде світ радіть тоді, співать,
Добра й дітей побільшає у ньому,
Поля житами стануть засівать,
Радіти будуть всі життю земному.
12.07.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989110
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2023
Коли я бачу, як іде в безсмертя
Той, хто життям не встиг посмакувать,
Сказати мені хочеться відверто,
Він з тих, котрі не можуть задкувать
Ні на «нулі», де є найгарячіше,
Де смерть ув очі часто загляда,
Де гаснуть воїнів дочасно свічі,
Де кров гаряча ллється – не вода.
Чому з життя раніш ідуть найкращі?
Хіба для світу це не парадокс?
І долі випадають їм найважчі?
А мо', за них так вирішив Христос?
А мо', й тому, що в світі зло панує
І власний вирок людям посила?
Дарма часу воно теж не марнує –
Мечем стає для вільного крила.
А зла сьогодні стільки наплодилось,
Що іноді здається: це вже край,
Хоч народила теж його людина,
Про це засвідчують і Біблія, й Коран.
Отож до неба маю я прохання:
У світі править злу не дозволяй –
Воно убивча сила й для кохання,
Від нього гинуть люди і земля.
17.06.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989015
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2023
( На днях до Луцька привезли сорокадвохрічного бійця, який боронив Україну з 2014року. Перебуваючи у війську під Волновахою він (пояснили) помер від інфаркту. Матері з моргу не дозволили забрати тіло сина додому на ніч, заборонили ховати на Алеї Слави… Підключилися журналісти, поліція, котра була проти розголосу цієї справи. Вірш про те що було далі…)
– Отак з Героєм? – вирвалось з душі…
– Герой він! – теж озвалось її серце.
– Хіба не так? – Хоч ви мені скажіть, –
Звернулась до людей нещасна ненька.
Вантаж двохсотий в місто привезли,
Аби бійця швиденько поховали.
– Інфаркт убив, – сказали. – Не спасли…
– Це ж як? – матуся голову ламала…
Заборонили в церкві відспівать.
Не заслужив і почестей останніх.
Нечисте щось ховалось в тих словах…
І все єство матусине повстало!
Кажуть, не куля винна, а інфаркт,
Отож Алея Слави – не для нього.
Подумалось, це ж очевидний факт:
У душах у таких нема святого.
– Щось тут не так, сказала це собі…
Впросила церкву сина відспівати…
– А що, коли не ворог сина вбив? –
Ловила думку підозрілу мати.–
Дитина йшла здорова на війну,
Аби країну рідну захищати, –
Знов холод в її серденько війнув, –
Якщо й над мертвим узялись знущатись…
При всіх свого синочка роздягла…
А там – синцями вкриті шия, груди…
Сама ледь біля нього не лягла…
– Та що ж це діється? О людоньки! О люди!
Народ зібрався горе розділить…
Ніхто уже експертам тим не вірив.
Новим на цей раз тіло віддали…
Чи ж горю материнському є міра!?
Чи є таке іще десь на землі?
Застигли мати і народ в чеканні.
– Синочка хто й за що убить звелів? –
Кричало серце, бо воно ж не камінь…
15.07.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988831
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.07.2023
Я надто переймаюся війною,
Яку кремлівський розв’язав тиран.
Озвалась вона в косах сивиною,
Незгодами і болем свіжих ран.
Чи уявляє світ масштаби горя,
Яке російський кат нам спорядив?
Ми ж пройнялися духом непокори,
Поповнивши захисників ряди.
А дух перемогти – то марна справа.
Нема такого в світі ще меча,
Який би знищив українську славу,
Хоч не одна згоріла вже свіча.
Немало знала Україна воєн,
Котрі зі сходу посилав нам кат,
Він ворогом був для життя нового,
Та нас уже нічим не залякать!
26.06.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988747
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2023
Україна у –енний раз
Опинилась на ешафоті.
Доленосних чекала фраз –
Не отримала, бідна, вотум…
На шпагаті давно вона
Між Європою і Москвою.
Кров пила не одна війна,
Не один ліг у землю воїн.
В –енний раз її підвели:
Чигирин, Будапешт, це ж – НАТО.
Гинуть дочки її й сини,
Бо за волю така лиш плата.
Біль партнерам наш не болить,
Героїзм наш для них – забава.
Наша гідність їх навіть злить –
Допомоги ж можуть позбавить…
Де сховалася Правди суть?
В США, а чи у Європі?
Втрат таких вони не несуть…
Кров’ю ми чорноземи кропим…
Без довіри так важко жить!
Вони ж мир нам гарантували…
Знов штовхають Москві служить?!
Ні! Пливем, хоч і без штурвалу?
12.07.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988568
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2023
Гортає час нам сторінки життя.
Воно ж у час війни геть неспокійне:
В полоні бід і надважких звитяг
Шліфує дух козацький, непокірний.
Складна дорога є й була у нас,
Бо воля не дешевшає ніколи.
Сьогодні маєм історичний час:
Імперію, мов молотом, розколем,
Немало нас на цім путі лягло
І ран сердечних маємо немало,
Та сильним, закривавленим крилом
Орді азійській ми хребет зламаєм,
Бо маєм те, чого нема в орди,
І, впевнена, ніколи вже й не буде,
А ми до волі прагнули завжди,
Серця гарячі маючи у грудях.
Пишаюсь тим, що УКРАЇНКА я.
Земля моя – це вільна УКРАЇНА.
Вона смертельний вирок для кремля.
Ні перед ким не стане на коліна!
11.07.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988486
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.07.2023
Аби утвердилась людина у житті,
Бог посилає їй випробування:
Негідників поставить на путі,
Хвороби чи гіркі розчарування.
Тож у житті лиш сильний вижива,
Який корозіям таким не піддається.
Собою часто й інших закрива,
Хоч доля іноді й над ним сміється.
Тож сильним бути – це не означа,
Що здатен кожне лихо подолати,
Не потребуючи чийогось ще плеча.
За все в житті земнім існує плата.
5.06.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988222
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.07.2023
Я досягла в житті всього сама.
Серед чужих людей училась жити.
Терзали душу спека і зима,
Та я старалась правді лиш служити.
Несла в собі я гідності тавро.
Непросто з ним долать життя вершини,
Та рятувало всюди знов добро,
Відмірюючи все моїм аршином.
Може, тому я й дорожу життям,
Яке було, на диво, повнокровним,
І душу не ховала в укриття,
А рани лікувала теж любов'ю.
Сьогодні не втомлюся заявлять:
Життя господар – доля і людина.
Минуть літа і рани відболять.
Любов'ю обдаровуйте родину.
29.05.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988138
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2023
1.Навідалася вже й до мене осінь,
Мережкою у косах зацвіла,
Але ж душа весни і ласки просить
І в споминах мандрує до села.
Воно сховалось у садах вишневих,
Моїх там ніг малих лишився слід,
Закохана у запахи липневі
Я сонечко ловила поміж віт.
Приспів:
Літа мої, крилаті пташенята,
Не поспішайте відлітать увись,
Ще маю лан життєвий дожинати,
Що з долею засіяли колись.
І хоча скронь моїх торкнулась осінь,
Та пам'ять повертає до села,
Де ранки миють срібло в чистих росах
Й ромашечками юність відцвіла.
2.Там смак лишився першого цілунку,
Що трепетом по тілу розливавсь,
Коли два серця бились часто й лунко,
І жовтий місяць в тишу заховавсь.
Закохана у казку жовто-синю.
Вино те п'єм із долею удвох,
Аби усі живі були й щасливі,
Не знали ні війни, ані тривог.
Приспів.
Літа мої, крилаті лебедята,
Екватор перетнули вже давно.
Ні зупинити їх, ані догнати,
Отож смакую я життя вином.
І хоча скронь моїх торкнулась осінь,
Та пам'ять повертає до села,
Де ранки миють срібло в чистих росах
Й ромашечками юність відцвіла.
4.03.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987948
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2023
Давно я вже осінній лан кошу,
Смакую тим, що за життя надбала,
Буває, що й сльозу гірку пущу,
Тож рукавом утру її недбало.
Та повторити шлях свій не берусь,
Бо неповторне вже не повторити,
Покірно власній долі підкорюсь,
Аби, лишень, у світі ще пожити.
Любить життя – сакральна таїна,
Пізнать яку не кожному під силу,
Не замінити й келихом вина,
Не передати силу волі сину!
Життя любити – це також талант,
Адже любов’ю живиться й планета,
Тримай її щосили, як атлант,
Аби вона не збилася із лету!
27.05.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987894
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2023
Ми вийшли із Радянського Союзу,
Де нас учили «по-совєцкі» жить,
Лякали долею і Робінзона Крузо,
Що на безлюдді б мав життя скінчить.
З Союзу ми виходили із болем,
Адже не знали іншого життя.
Тож ледь не кожен був рабом недолі,
Про гріх забувши і про каяття.
Ми слугами були тоді системи,
І не важливо, скільки кому літ.
Хто іншим був і мав свої тотеми,*
Того не міг прийнять радянський світ.
Давно того Союзу вже не стало,
Та вірус в декім досі у серцях.
В характерах таких немає сталі,
Тому не здатні стать на шлях борця!
29.05.2023.
Ганна Верес Демиденко
--------------------------------------------
* - у первісних релігіях - тварина (рідше рослина, явище природи й т. ін.), що вважалася родоначальником і охоронцем роду або племені й була культовим об'єктом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987809
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2023
Народе мій, стражденний і великий,
Віками ніс ти ношу нелегку,
Не дне здолавши історичне лихо,
Ти волю до життя мав некрихку.
Сьогодні знов ти у нерівнім герці
Став свою землю кров’ю поливать,
То ж гордістю моє тріпоче серце,
Народжуючи похвали слова.
Нема й не буде в світі тобі рівних,
Бо дух козацький ти в собі зростив,
Дітей відважних викохав і вірних,
На боротьбу за волю освятив.
Народе мій, я вірю в твою силу,
Вірю, що знищиш дику цю орду,
Аби життя нове заколосилось.
З тобою шлях до волі й я пройду!
14.06.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987733
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2023
Вони ідуть, узявшися за руки,
Вона і він (у формі ЗСУ).
За ними – слід, заплетений у муки,
Тож знають, в чім життя людського суть.
В запилених вони крокують берцях,
Що притомились на шляхах війни,
І свідками не раз були у герці…
Скільки ж смерей побачили вони!
Дивлюсь на них, і подих завмирає:
Їм завдяки, врятована земля,
Бо ж мають ту любов до свого краю,
Яку не знають банди із Кремля!
Тож хай їх небеса благословляють
Іще на сотні, на мільйони верст.
Серця коханням все життя палають,
А оберегом буде Божий хрест!
16.06.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987635
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.07.2023
Коли падають зорі,
У печалі планета,
А в космічному морі
Плинуть музи поетів.
Зорі падають тихо,
Як герої вмирають,
Хоч регоче десь лихо,
Шлях відкритий до раю.
Коли падають зорі,
Душі жаль огортає,
Материнського горя
Вони смак добре знають.
Зорі вміють і плакать,
Хоч не люди, а можуть,
Як за волю – на плаху…
Борони таке, Боже!
21.05.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987531
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2023
О Україно, матінко єдина,
Тобі моєї сповіді слова.
Це твій народ – уся моя родина,
І ліра лиш тобі моя співа!
О Україно, я твоя дитина,
Тому й болить мені біда твоя.
Це тут мене матуся народила
І чарувала пісня солов'я!
О Україно, земле моя мила,
Тобі вручаю долю і дітей,
Аби міцніла ти й жила у мирі.
Ім'я ж твоє воістину святе!
О Україно, доки жити буду,
З дороги не зійду я в боротьбі.
Допоки серце битиметься в грудях,
Служитимем і я, і рід тобі!
29.04.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987461
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.06.2023
Журавликом їм осінь прокричала,
Нагадуючи про солідний вік.
Вони ж прямують до свого причалу.
В волоссі снігу більше, ніж торік.
Пливуть навстріч вітрам своїм життєвим,
Їх не лякають бурі і шторми.
І радощі були, хоч і миттєві,
Та від життя ніхто з них не втомивсь.
Сприймали все, немов дарунок Божий,
Смакуючи взаємним почуттям,
Повірили, що біди переможуть,
Бо ж не одна стрічалась за життя.
Долали шлях свій. Виросли онуки.
І правнуків почувся голос теж.
Були хвилини й чорної розпуки.
Життя дісталось довге й непросте.
Не нажили і зайвого багатства,
Хоч пів століття пройдено удвох.
Несуть в серцях своє маленьке щастя,
Опікою якому став сам Бог!
7.06.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987369
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.06.2023
Давно стежки загублені в едем,
Адже війна шляхи нам перерила,
Та ми ідем… Поранені, та йдем,
Тренуємо і для польотів крила.
Немало уже пройдено стежин,
Вимощуєм кістьми свої дороги,
Виборюєм кожнісінький аршин.
Нас не лякають голосні тривоги.
Терпінням запаслися на рокИ
І силою незгасної любови.
Боротись будем, як і козаки,
Благословіння маючи від Бога.
І прийде Перемоги світлий день,
Коли засудить світ півдику рашу.
Трикольоровий стяг її впаде,
А ми едем збудуєм в землях наших.
26.05.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987292
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.06.2023
Ще вчора – випускники,
Сьогодні – захисники
Землі і своєї волі
І є ковалями долі
Своєї і України.
Воскресне вона з руїни
Й відомою в світі стане
З мільйонниками-містами,
З великим стійким народом
І з мовою – власним кодом,
І з вірою у майбутнє.
Такій Україні – бути!
26.05.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987284
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.06.2023
Осінь упилась полин-травою,
Заходилась листячко трусить…
Зболена земля моя війною,
Та не відреклася від краси.
Мліє небо від вогню і диму,
Сльози, мов струмочки, із очей,
Спротив український розбудили,
Смілого покликавши плече.
Кров гаряча обпікає серце
В того, хто вже вибір свій зробив.
Зло й добро зустрілися у герці.
Боже, дай нам сил для бороьби!
3.06.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987198
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2023