| Сторінки (39/3882): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
Нам би ще один день,
А мо’, й нічку одненьку,
Врятувать щоб людей
І звільнить нашу неньку.
Нам би ще літаків,
Небеса щоб закрити,
А ще досвід віків
В землю орків зарити.
Нам везіння би ще –
Іншого вистачає,
Щоб кремлівський Кощей
Здох. Для нього й свіча є.
15.03.2022.
#Ганна_Верес_Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948675
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2022
Не раз мене обставини лякали,
Та їм ніколи не здавалась я,
А працювала мозком і руками.
Мій бастіон – це слово і сім'я.
Розписаний мій день весь до хвилини:
Із сонцем разом мушу уставать,
Коли ж поезія струмком живим поплине,
Пишу, щоб дух і іншим підкувать.
Свій дух у слові вільному гартую,
Для інших – маю сайт у мережі.
У перемогу вірю я святую,
Хоч Україна майже на межі.
Цю правду ні втопить, ні закопати,
Її не переможе навіть смерть:
Свобідні будуть Крим, Донбас, Карпати –
Настане в світі істини момент.
27.01.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948633
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2022
Лягає промінь сонечка на вії,
Засвідчуючи, що прийшла весна.
Гуляють на просторах вітровії,
У срібло хвиль прибралася Десна.
Сором'язливо брунька поглядає –
Листочки там у зародку і цвіт.
Завбачливо гілля вітрець гойдає.
В гармонії живе довкола світ.
Чому ж серед людей такого мало?
І хто придумав війни на землі?
Чом око зле ніколи не дрімає
І жертвами стають слабкі й малі?
Чому багатий мріє стать багатшим,
А сильний м'язами постійно виграє,
Або зі зброї по цій жертві гатить,
Поки віддасть нажите той своє?
І все ж весна постійно демонструє,
Що із природою і правда воскреса,
Чи не тому весна цьогоріч всує
Доточить нашим воям ремесла,
Щоб перемоги зірочка зійшла.
7.04.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948576
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2022
– Ой, чого ти, мамо, посивіла рано?
– Бо на серці маю незагойну рану.
Рана та глибока, болить ще й кровиться.
Загубився спокій, я ж тепер вдовиця.
– Хто не йде, не їде, мене обминає,
Навалились біди, сили покидають.
В того діти, внуки звеселяють хату,
А я лиш на муки й горенько багата.
Той живе у парі, як у Божім раї,
Я в сльозі купаюсь, котра серце крає,
Тому й посивіла коса моя рано –
Долі буревії душу мою ранять.
13.05.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948561
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2022
Героєм ще ніхто не народився,
Та непроста в таких людей душа,
Котра йому у боротьбі згодиться,
Щоб ворогові дати відкоша.
Не кожен з нас героєм стати може –
Ця висота далеко не для всіх:
Борець за волю він, а не вельможа.
В цім його місія, тож убивать – не гріх…
Герой не умирає – гине стоя,
Бо ж сили духу й мужності – на двох,
Несе в собі свою незламну Трою,
А поряд – білі ангели і Бог.
Такі не здатні утекти, украсти,
Не позичають слави й в праотців,
Вони – це надто особлива каста,
І доля кожного – у Господа в руці.
18.05.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948471
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2022
Ті дні, що диким лязготом звучали,
Не викинути з пам’яті ніяк,
Коли навколо все ревло, тріщало,
Бо так хотів у бункері ман’як.
Утрапивши на дно земного пекла,
Влаштоване нащадками орди,
Бійці боролись так, що душі терпли,
Бо ані вийти, ні зайти туди.
Окрилені високою любов’ю
До матері – до рідної землі
Вони були немов забуті Богом.
Невже той світом править, що в Кремлі?
Чому ж не чує рід людський волання?
«Азовцям» іще рано умирать, –
Повторюю, як мантру, як заклання, –
Людьми відбутись нам усім пора!
Нас величають: ми – земля героїв,
Бо вміємо стояти до кінця.
Життя ж людське не може бути грою.
Чи формула відома світу ця?
Лиш раз життя вручається людині
І місце, особливе на Землі,
Тож мусить світ буть проти зла єдиним,
Поки прозріють ті, що у Кремлі.
Ми всі живем під оберегом Божим,
Тож бажано не втратити його.
Лиш той народ у війнах переможе,
Який цінує воїна свого!
16.05.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948372
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.05.2022
Весна тоді вступила у права.
Осипався вишневий диво-квіт.
Рясніла росами, розпишнилась трава…
У час такий прийшов ти, внучку, в світ.
Тобі сьогодні вже двадцять один…
І віриться, й не віриться мені.
Немало й ти тривожних мав годин,
Які бувають тільки на війні.
Отож вітаємо тебе із твоїм Днем!
Бажаєм щастя, миру і тепла.
Здоров'ячко нехай не підведе.
Кохана поряд щоб завжди була.
Хай доля посміхається щодня,
Не зрадить ані друг, ані фортуна,
Надійним прихистком завжди буде рідня.
Любов і злагода характери гартують.
21.05.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948347
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.05.2022
Весняний вечір виколисує зірки,
Що розгубились у небеснім морі,
Я ж з берега життєвої ріки
Приєднуюсь до янгольського хору.
Наш спів про те, чим є для всіх земля,
Де шум води і жита хвилювання,
І тьохкання бентежне солов’я,
Й биття серде поранених коханням.
В нім звуки загадковості лісів
І крик сича із ближньої діброви…
Молюсь тоді я Божій цій красі,
Загорненій у чари вечорові.
22.04.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948300
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.05.2022
Життя в людини не бува простого,
Як правило, воно із протиріч.
Коли в душі є місце для святого,
Тоді не все одно, чи день, чи ніч.
Коли народ про правду забуває
І черговому молиться царю,
Такий народ майбутнього не має,
Бо не готовий уставать на –прю.
Лиш той народ вважається великим,
Що є господарем землі, життя,
І щоби діти теж не мали лиха,
Навчить їх жити, вручить й знаряддя.
Коли звучить «вєлікая Росія»,
Мене охоплює не сміх, не жаль, а плач:
Ото уже знайшли собі месію –
Ваш Путін – сором ваш, безжалісний палач!
10.05.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948296
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.05.2022
Горить Україна стооким вогнем,
Живе усе пожирає,
Але навіть це мій народ не зігне,
Під стяг боротьби всіх збирає.
Горить Україна на весь білий світ
Вогнем стомільйоннооким,
Зростає число вдів і діток-сиріт,
І голоду чути кроки.
Горить Україна і щирі серця
Матусь, що з війни чекають
Чи донечку, а чи синочка-борця
Горять, бо війна їх крає.
24.03.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948228
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2022
У серці моєму вмістилося все:
І доленька полинова,
І про Україну болюче есе –
Звойована ж ворогом знову.
Та я не втомлюся шукать позитив,
Позбутись аби зневіри.
Народе мій, ти неймовірно крутий,
Не раз тебе час перевірив.
Героїв-крутян перекреслив Союз –
Кровлять іще й досі рани,
А скільки в 30-х загублено муз!
Кремлівська брехня з екранів…
І голод, і війни, тепер ось Донбас,
Живі про «Азов» легенди…
Сумління й любов їм давали наказ
Героями стати й.. не вмерти.
Схрестилися шпаги сьогодні держав
Знов на українському полі…
Скількох з них роз’їла російська іржа,
Тож на волосинці воля.
Ще гине народ мій і стогне земля,
Плюються вогнем ракети,
Та скоро, вже скоро кончина Кремля,
І це вже не є секретом.
17.05.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948117
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.05.2022
Святилась ніч під зоряним крилом,
Дрімали трави, росами сповиті,
Усе навколо пахло і цвіло,
Одягнене в травневу білу свиту.
Молився місяць небу і землі,
Розливши світло на квітучі вишні,
Красу цю стерегти йому звелів,
Мабуть, не просто хтось, а сам Всевищній.
І хоча ранок спить у небесах,
Та скоро вже опуститься на землю,
Скупає йому ніженьки роса,
Й засяють сріблом ріки і озера.
30.04.2022.
Ганна Верес (Демиденко)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948029
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2022
Які веселі і дзвінкі слова
Народжуються у душі мрійливій,
Про весну, котра води розлива.
А скільки звуків у травневій зливі!
Усюди її дивні сторінки:
Он – цвіт конвалій в морі буйнолистім,
Там – в споришах загублені стежки,
Поля, де у плуги вітри впряглися.
Роса мережки травам зодягла,
Аби на струнах сонце їй заграло.
Тополя із громами розмовля,
І око манять дощові корали.
«Гадаєш, раю на землі нема?» –
Захоплено запитую у клена,
Зайшовши у кульбабовий розмай,
Що плесом виглядав жовто-зеленим.
17.11.2021.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947948
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.05.2022
Літа свої давно уже низаю
Й гадала, жити – це творить добро.
Тоді, як пояснити це, не знаю,
Що смерть – життя – для світу все одно.
Тож хочеться кричать і бити в дзвони,
Аби почули в місті і в селі,
У світі всьому і в усіх ООНах,
І навіть у Московському Кремлі.
«Чому глухими всі ви раптом стали?
Чи не хвилює крик живих людей?
Це ж оборонці волі й «Азовсталі»!
Допоки доля їм життя пряде,
Врятуй їх, світе. Це зробити треба –
Вони ж окраса нашої землі –
І буде краща доля в нас і в тебе.
Добром лікують душі й мозолі!»
15.05.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947932
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.05.2022
Кипить війна, руйнує Україну.
Ракети й бомби кришать «Азовсталь».
Там подвиг народився у руїнах –
Голгофа це «Азову» – не Христа…
Бійці, немов боги, йдуть у безсмертя,
Пізнавши муки долі надлюдські,
Характери в них українські, вперті.
Шляхи для виходу пекельні і вузькі.
Об зраду підлу наш «Азов» спіткнувся,
Котра підкралась у критичну мить,
Коли на бік Москви переметнувся
Той, у кім совість душу не штормить.
За скільки ж цей колаборант продався,
Хвилює надто всіх це і мене.
Чому людськими долями погрався?
Все ж кара Божа, вірю, здожене.
І орків Україна переможе,
Міст рятівний для воїнів зведе
І заживе привільно і заможно.
Настане й для Росії судний день.
13.05.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947862
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2022
Народе, ти назвав себе великим,
Тож не змарнуй і силу свою, й день,
Коли зарадиш ти своєму лиху
І шлях до волі справжньої знайдеш?
Адже у світі ти чи не єдиний,
Що ланцюги зберіг ще від царів,
Де все – для трону, а не для людини.
Чи пам’ять історичну ти зберіг,
Коли за волю сміло йшли на плаху,
Бо боротьба за неї непроста?
Для цього слід позбутись переляку,
А сили в тобі надбано доста.
Смак особливий завжди має воля,
Адже полита кров’ю і не раз.
Устань на повен зріст. Скажи: «Доволі!»
Й вона проснеться від сміливих фраз.
Отож, народе, якщо ти великий
І утомився жити у брехні,
Тобі під силу зупинити лихо –
Покласти край безглуздій цій війні!
15.05.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947827
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2022
(Присвячую українським захисникам Маріуполя Валерії Карпиленко та її коханому Андрію, які одружилися у стінах заводу «Азовсталь», де через три дні Андрій загинув).
Їх кохання, як сонце, світле,
Як і їх молоде життя,
Вічна загадка цього світу
І людського у нім буття.
У полоні військових буднів
Долі їхні переплелись.
Були й миті в них незабутні,
Як цілунком вуста впились.
Там «Азов» воював нівроку.
Перед подвигом світ завмер,
Бо поклали немало орків,
Смерті мовили: «Не візьмеш!»
Їх не в церкві було вінчання –
У підвалі і без фати,
У серцях їх жило кохання –
Проти нього – війна, кати.
Їх подружнє життя коротке:
Три доби їм Господь відвів.
Смерть тулилася за пів кроку.
День і ніч «Азовсталь» гримів.
Після третього дня укотре
Застогнав бетон, аж присів…
Чи то фатум на бік став орків,
Чи втомився від потрясінь?
Впав її кароокий лебідь –
Обпекла його кров бетон,
Шлях душа відшукала в небо,
Заявити щоб у ООН,
Аби виручить побратимів,
І поранених, і живих.
Орки ж навіть по ній гатили,
Добавляючи жертв нових.
П’є журбу молода лебідка,
Мов сирітка тепер вона…
Допомоги чекати звідки?
Вбила щастя її війна.
І все ж вірить ув Україну,
Що не кине в біді дітей,
Чує крик, схожий на чаїний.
Вихід, віриться, світ знайде.
13.05.202.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947772
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2022
Чим більше я живу у цьому світі,
Тим більше нез'ясованих питань:
Жорстокість до людей прийшла ізвідки,
Що притаманна звіру і катам?
І якщо ми усі є Божі діти,
Народжені у муках матерів,
Тоді чому добра так мало в світі?
Чи шлях від нього до людей згорів?
Душа ж людини має буть прозора,
Тому і голова не має ріг,
Готова задивлятися на зорі,
Щоб космос у ній людяність зберіг.
29.01.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947687
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2022
Мені здається, час настав прощатись
З отцями, котрі служать сатані.
Чи ж варто зло у рясах захищати,
Котре благословило хід війні?
Ім'я дискредитоване і Бога
У храмі, де орел поряд з хрестом,
Молитва там за орків перемогу
І царський прославляється престол.
Не може правду зло перебороти,
Вона ж одна, як і один Творець.
Він був і є на боці патріотів –
Синів цих народив народ-борець.
7.05.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947594
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2022
Чому сивіють рано матері?
Чи не тому, що рану мають в серці,
Бо їй синочка ангел не вберіг,
І той загинув у нерівнім герці?
А мо', тому, що сива в них душа,
Бо доля горя налила по вінця
І спокою уже не залиша,
А сіє сивину у раннім віці?
А мо', тому, що з сином розмовля,
Коли до неї в сни той прилітає,
І щасливіють він, вона й земля,
Допоки ранок сивий завітає?
Чому ж сивіють рано матері –
Продовжує причини люд шукати –
Із сином шмат душі її згорів,
А сивина їй не дає зламатись.
9.05.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947505
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.05.2022
Дивлюсь на ці портрети, Україно,
Й тебе в них бачу: гарна, молода.
А ось геть чорна, в зморщечках-руїнах,
Собі ж не дозволяєш і ридать.
Тебе живою зайди розпинають,
Ба, не знайшли для цього і хреста,
Ракети в ніжне серце посилають,
Бомблять, стріляють… Ти ж стоїш!
Свята…
І вистоїш! Я вірю, нене, в тебе,
Непроханих позбудешся заброд,
Ще буде над тобою мирне небо,
Бо особливий маєш ти народ!»
10.05.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
Це Сергій Волина, який зараз знаходиться на "Азовсталі". Йому всього 30. Між цими фото всього кілька місяців різниці, а враження таке, що кілька життів…
Це й стало стимулом для написання цього вірша. Я в цих портретах побачила УКРАЇНУ,
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947431
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.05.2022
О мамине серце, ласкаве і горде,
Немає за тебе добріш і вірніш,
Твоїх колискових мінорні акорди
Для нас є й були у житті найніжніш!
О мамочко рідна, раділа ти будням
Дітей і онуків, родини святам,
Для всіх будувала дорогу в майбутнє,
Свої не рахуючи сили й літа.
О мамочко, ти найдорожча у світі,
Твоє недарма найсвітліше ім'я,
Аби повернулась, тобі б усі квіти
Вручила, щоб посмішка квітла твоя.
О мамочко рідна, давно ти не з нами,
Та в кожнім із нас – твого крапля тепла,
Зійшла у нас донечками і синами,
Й хрестом, що, мов сторож, стоїть край села.
8.02.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947241
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2022
Пахла доля її полинами,
Бо сирітством обпечений вік.
На шляху то шторми, то цунамі,
Часто-густо й сльоза з-під повік.
Їй тепла зустрічалося мало,
Тож густіла від холоду й кров.
Чи то доля в лещатах тримала,
Чи неправедний вирок зборов?
Зашкарубла душа, мов долоня
У засохлих твердих мозолях,
У нужди повсякденнім полоні.
Упивалась бідою й земля.
І ятрила неправда їй душу,
Обзивалась репресій доба:
Хочеш жити, цих тем не порушуй,
Під собою сучків не рубай!
І вона, як могла, виживала,
Боронила від згуби ім'я,
А на ноги підтяті вставала,
Народилася в неї сім'я.
Літ відміряно теж небагато…
Чи то доля скупою була –
Не дозволила більше літати,
А чи сили забракло в крила?!
21.01.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947225
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2022
(36-річний доброволець-луганчанин, воєнкор, журналіст ТРК "Україна" загинув 4.05.2022 під Ізюмом на Харківщині).
Він так любив життя, кохану й сина,
Хоча зі смертю зустрічавсь не раз,
Мав душу добру, щедру і красиву,
В якій жили родина і Донбас.
Йому боліло, як земля палала,
І сепарів знав добре у лице,
Що Україну й совість продавали,
Повірити так важко було в це.
Собі ж дорогу іншу обирає –
Шлях воєнкора й вірного бійця –
І словом правди зрадників карає,
Поклявшися боротись до кінця.
У цій борні відчув себе щасливим
І долю випробовував не раз,
Був чесним із собою і сміливим,
Світ залишати рано не збиравсь.
Та під Ізюмом стрів свою недолю,
Якраз у білий квіт одягся світ,
Коли душа його знялась над полем,
Закляк на вітах почорнілий цвіт.
6.05.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947134
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2022
Вони боронять знову «Азовсталь»,
І ночі, й дні – у нелюдській напрузі.
Ворожий натиск шириться-зроста,
Напівсліпі без сонця їхні очі.
Все – проти них: обставини й Донбас,
За них – лиш Маріуполя руїни…
Вони ж тримаюь волю для всіх нас.
Герої справжні неньки України.
Й ця боротьба – не на життя – на смерть.
Дух українства їх щоразу будить…
А мо’, то над людьми експеримент,
Хто з них міцніш: бетон, чи їхні груди?
7.05.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947122
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2022
Ми ті, що в світ прийшли після війни,
Після репресій, голодів трикратних,
Нащадки тих, кого і без вини,
І без судів закинуто за грати.
Ми виростали в горі і нужді,
Де замість прав – накинули нам рабство,
Батьки сивіли в каторжнім труді,
Де козиром цвіло республік братство.
Привчали нас коритись, працювать
Під лозунгами «Рівність», «Мир» і «Воля».
Украли віру, землю пізнавать
Не дозволяли і ламали долі.
Гризли науки ми твердий граніт,
Пишались навіть іноді собою
При кадебістах мали інкогніт.
Система їхня не була слабкою.
Знаходилися ті, хто «яму рив»,
А особистість гнулась, зневажалась,
Союз ГУЛАГи для таких відкрив,
І мало в кого це збудило жалість.
Сьогодні Кремль бажає відродить
Союз, безправний, з запахом смердючим…
Не вийде! Чуєте? Ми напились біди!
Історія ж чомусь таки та учить!
31.01.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947058
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2022
Ми вже не ті, якими були вчора,
Повірте, ми давно уже не ті,
Бо встали проти сил зловіщих, чорних,
Аби утвердитись у вічному житті.
Ми вже не ті, якими знав нас ворог,
Давно не ті, якими знав Союз,
Адже проснувся дух в нас непокори,
Котрий не стерпить уже рабських пут.
Ми вже не ті, бо маєм козир – гідність,
Саме тому і світ шанує нас,
Настане час: поборем зло і бідність,
Повернем Крим і змучений Донбас.
24.04.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946967
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2022
Весна цьогоріч з горем обнялась,
Бо кров’ю вмила і міста, і села –
Росія ж , що в любові нам клялась,
Пішла війною, ставши фарисеєм.
Лунають постріли, усюди скло дзвенить.
Тремтить земля. Мелькають силуети.
Народ мій чим, о Боже, завинив,
Що всюди чути черги кулеметів?
Рвуть ночі світлом вибухи ракет,
І ліжка, й душі нам захолодили,
То рашка свій затіяла бенкет –
Заволокла все чорно-жовтим димом.
Та в перемогу віра ще жива,
І ні на йоту ні, не похитнулась.
За України волю бій трива –
Тут зло й добро укотре перетнулись.
Але не панувати в світі злу,
Й ніякі хитрощі йому не допоможуть.
Прийде кінець і Путіну-козлу,
Лишень тоді Земля добра примножить.
20.03.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946876
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2022
Загляну я у осінь сивокосу,
Де в смуток загорнулася земля,
А серце жінки щастя іще просить
І спогадами душу застеля.
«О, скіьки ж довелося пережити!» –
Злітає думка, мов крилатий птах,
І кличе в даль, де красувалось жито,
І де цілунку жар обпік уста.
Там слід невдач, падінь стрімких і злетів,
І час, коли перо до рук взяла,
Боялась зустрічі із визнаним поетом,
Адже дівчам була я із села.
Несу в душі уже життєву осінь,
Смакую недопиту ще красу.
Душа за пережитим не голосить,
Бо в кожного своя стезя і суд.
Вона мене не поспішати просить,
Хоча у косах іній заяснів,
Літа мої також шанують осінь
Із фейєрверком почуттів і слів.
26.01.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946784
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2022
Росія – це не тільки дикий Путін –
Мільйони це людей – не тисячі,
З яких один звик жити, як Распутін,
Інший згубив від розуму ключі.
Коли я чую, що й вони слов’яни,
Мене коробить це, мабуть, найбільш,
І слово, не розцвівши, зразу ж в’яне…
Чи здатні відчувати такі біль
Тієї матері, що сина й землю любить,
В якої розривається душа,
Чи відпустить дитя своє для згуби,
Чи при собі синочка залишать.
Й вона благословля свою дитину
Ту, котру любить більше, ніж себе,
На смертний бій, щоб захистив родину,
І шле святу молитву до небес.
Коли я чую, як смакують «матом»
Московські зайди й їхні матері,
То думаю, що може дать та мати,
Крім сквернослів’я, світу й дітворі?
Слов’яни ж – люди іншого гатунку –
Ніколи в них не був у моді «мат»,
Бо ж працею впиваються, мов трунком,
Й дітей навчають слово й честь тримать.
21.04.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946666
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2022
Вони дорослішали на очах у нас,
І не тому, що хтіла так природа –
Мужніють швидше в небезпеки час,
Тому й захисниками стали роду.
Вони дорослішали під війни вогнем,
Яким їх щедро орки частували.
Лякає й тішить надто це мене,
Бо не страшна ніяка їм навала.
Вони дорослішали на очах у нас,
І іноді й за лічені хвилини,
Ловлю себе на думці кожен раз:
Чи може звикнуть до війни дитина?
Вони дорослішали на очах у всіх,
І подих світ затамував: «Що далі?»
Ховаючи на дно душі свій гріх,
Не чуючи, як матері ридали,
Уласний спокій, як завжди, беріг.
А воїв не цікавили медалі –
Вони до перемоги міст ладнали!
13.04.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946627
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2022
Ніч прямувала до ранку.
Все заховалось в імлі.
Воїни й навіть панянки
Стали на захист землі.
Косять їх кулі і «Гради»,
Але це їх не ляка –
Скоро вже виженуть гадів –
Вірю собі і зіркам.
Ниточці скільки не витись,
Знайде клубочок вона.
Дай, Боже, їм не втомитись,
Поки скінчиться війна.
13.04.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946529
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.04.2022
Ім’я їх – нелюди, а батькіщина – раша –
Такими їх запам’ятає світ.
Вони історію давно украли нашу.
Сьогодні нищать наш найкращий цвіт.
Не повертається язик людьми назвати
Цих дикунів, цих авторів жахіть,
Котрі прийшли вбивать і гвалтувати,
І грабувать встигали мимохідь.
Як варварів таких земля тримає?!
Для чого й хто катів цих народив?
Але народ наш їм хребет зламає.
Нема майбутнього в московської орди!
Ні, не з доби вони Середньовіччя –
Це наймити сьогоднішні Кремля.
Як своїм дітям глянуть вони в вічі!
Такого не пробачить і Земля!
6.04.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946446
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.04.2022
50 – шикарна дата –
Пів століття, як-не-як,
Це немало й небагато,
А коли ти ще й козак,
Надважлива це є дата,
Бо шрами кругом війни,
Хочу щиро привітати
З особливим днем весни –
З ЮВІЛЕЄМ, що буває
У людини раз в житті.
Доля світ хай відкриває,
Щоб не схибив у путі.
Тож здоров'ячка і миру,
Сили в творчому крилі,
Вірних друзів. Будь кумиром,
Май в кишені й на столі!
28.04.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946445
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.04.2022
Дивлюсь, як мій Чернігів ожива:
Світліють вулиці, обличчя і дзвіниці…
Й душа моя вихлюпує слова:
«Спасибі Богу!» Сонце гра в зіницях.
«Добридень!» – радо зустрічним кажу,
І посмішки ловлю від перехожих.
Зима давно закинула кожух.
Весна ж тепло дарує й ласку Божу.
Газони в зелен-руту одяглись,
Поміж травою – крокусів голівки,
Мов парасоль, блакитна неба вись…
Така краса – найкращі людям ліки.
Здається, оновилася душа,
І кров скоріше циркулює в жилах,
Та люди тепер зовсім не спішать –
То пережите слід свій залишило.
15.04.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946330
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2022
Чернігівград над сивою Десною
Здіймає крила парків, ніби птах,
Містяни усі змучені війною,
Але «Героям слава!» на устах.
Їх не лякають звуки канонади –
Таких людей ніщо вже не зляка.
Упізнають і «Гради», і «Торнадо»,
І ППО, й гудіння літака.
Чернігівград в зажурі сірій нині,
Та духом, як і завше, він міцний.
А над Десною голос чайки лине,
У нім тривога й втома від війни.
30.03.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946328
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2022
А чи замовк вогонь Афганістану,
Коли солдатські рани ще болять?
А скільки спить героїв під хрестами,
Котрих удома прийняла земля!
Усе-усе вона запам’ятала,
Як із труною повертавсь «тюльпан»,
Як матері свідомість утрачали
І проклинали владу і Афган.
Минули дні і місяці, і роки,
Нову державу заявив нам час.
В Європу робимо важкі невмілі кроки,
Відтятий Крим, задимлений Донбас.
І знов афганці там, де «Гради» й танки
На цей раз на своїй вони війні,
Ведуть бої увечері і зранку,
Характери вже маючи стальні,
Любов до роду і землі ще змалку,
Здобудуть перемогу в цім вогні.
18.02.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946254
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.04.2022
Яких синів втрачає Україна!
Яких героїв небо зустріча!
Це ті, що не ставали на коліна
І від московського загинули меча!
Яких дітей ми позбулись, країно!
Чому покликали їх рано небеса,
Де тільки ангелів сліди і соколині,
Й легка хмаринка рай їх колиса?
Я з лірою лягаю і встаю,
Оберігаючи її чарівні струни,
І про одне у Господа молю,
Аби сини не повертались в трунах.
Щоб захлинулась путінська орда
Своїм свинцем, замішаним на крові,
Щоб перестали матері ридать,
А лиш голубили своїх дітей любов’ю.
Молитву цю і всоте повторю,
Аби вона небес дісталась Божих,
Адже за волю встали ми на –прю
І віриться, Москву ми переможем!
30.01.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946248
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.04.2022
До волі прагла ця земля віками,
Й бажання це її не полиша,
Народ такий ніщо не залякало,
Бо волелюбна в кожнім з нас душа.
Навпроти ж – військо із христопродавців,
Котрі загарбати хотіли світ,
Затіявши зі смертю дикі танці,
У власну прірву вибрали політ.
Дивує світ сьогодні Україна,
Бо особлива, дійсно, ця земля.
Від болю і страждань геть посивіла,
Та вистояла проти сил Кремля.
Світ аплодує стоячи народу,
Котрий вмира, та ворога кара.
Таку уже ми маємо породу,
Тому здолаєм хижого орла.
7.04.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946139
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.04.2022
Жахнувся світ, коли про це дізнався…
Такого звірства ще не бачив він:
Чи мозок тим служити відмовлявся,
Хто без обману жить не міг і війн!
Пізнала геноцид новітній Буча –
Волають закатованих тіла…
Іще сильніш реве Дніпро ревучий…
Здригалися і небо, і земля,
Коли у юнаків, навіть безвусих,
Шукали ненависне їм «тату».
Невже це ті, із ким жили в Союзі,
Стріляли у потилиці впритул?!
Гвалтівники, убивці і садисти –
Таким постав пред світом «Руський мир» –
Глумились, як колись, «енкаведисти,
Втішаючись жінками і дітьми.
Ірпінь в руїнах чорних, Бородянка,
В Гостомелі кривавий орків слід:
Бомбили уночі і на світанку…
Слав співчуття Вкраїні сильний світ.
В облозі ледве дише Маріуполь,
Ракети ловлять Харків, Рівне, Львів.
Продовжує брехать «російський рупор».
В вождів рашистських руки у крові.
Та перемога все-таки настане
І кари Божої убивцям не минуть:
Заплатять і за кров Афганістану,
За Грузію зруйновану, й Чечню,
Й нащадків їхніх люди проклянуть.
6.04.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945951
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2022
Світ знав немало і кривавих війн,
І перемог добра над злом немало,
Але зіткнувся вперше, мабуть, він
З жорстокістю такою і громами,
Котрі гриміли вдень і уночі,
Влаштовуючи вогняні концерти,
І застеляли димом далечінь.
Будівлі падали, мости, культурні центри.
Стогнала Україна від тих ран
І кликала щосил на допомогу,
Й радів від того в бункері тиран,
Що світ мовчав – за себе мав тривогу.
Уреші-решт намітився фінал –
Чи сам Господь урятував країну,
І срібнодзвонно звідусіль луна,
Неначе пісня, мова солов’їна.
Вклонитись низько хочеться бійцям,
Котрі від ворогів нас боронили.
Багато їх стояли до кінця
І в полум’ї війни тоді згоріли.
Тікає час в минувшину конем,
Їм простеливши в небеса дорогу,
Обпечену утратами й вогнем,
Вона народ веде до перемоги.
5.04.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945917
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2022
Нема й не буде в білім світі сили,
Яка б зборола український дух.
Тим більше, орки, хитрі та спесиві.
Ми ж переможем дику цю орду!
На повний голос заявляєм світу:
Ми українці. Ми іще живі,
Хоч гинуть у війні дорослі й діти,
І запеклася кров на рукаві,
Та ми живі. Хоч воювать непросто,
Із мертвих ми навчились воскресать.
Російську ліквідовуєм коросту.
Ми – Україна. Це ж – любов, краса!
Снаряди, міни, бомби і ракети,
І неба неприкрита висота.
На тілі України куль букети,
Та ми живі, бо це земля свята.
Хіба не ми збудили тебе, світе,
Від летаргічного твого міцного сну,
Як сонце Землю проситься зігріти,
Аби після зими послать весну,
Так ми сьогодні гордо заявляєм:
Ми – Україна й жити нам в віках,
І московитів скоро вже здолаєм.
Героям слава! Слава воякам!
12.04.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945801
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.04.2022
Чернігівщино, земле моя мила,
З глибин століть твій стогін долина,
Як ти боролась, але не втомилась,
Хоч душу краяла не раз тобі війна.
Смакує знов Москва твоєю кров’ю…
Гвалтують орки діток і жінок.
Їм невідоме почуття любові,
Бо для Росії воїн – не синок,
А тільки чергове гарматне м’ясо,
Та й «баб немало, чтобы нарожать».
Народ в імперії – покірна сіра маса,
А імператор, «чтобы всё решать.»
Чернігівщино, ненько незрадлива,
Тобі дарую знов нові пісні
Про те, як вистояли, світові на диво,
Вклоняюсь низько місту і Десні,
І воям, що кували перемогу,
Гартуючи характери в боях,
Не маючи надійної підмоги,
Громили орків ночі й дні в полях.
Стоїть Чернігів гордий і холодний,
Понівечений, та твердий, мов сталь,
Без світла і води, напівголодний,
Невипадково і героєм став.
11.04.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945730
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.04.2022
[b]
Коли Чернігів був у облозі, Десна напувала містян водою.[/b]
О Деснонько, красуне тихоплинна,
Несеш ти води з далечі віків
Під окрики тужливо-журавлині,
Під шепотіння весен тополине
І плач гіркий матусь і удовиний
Ти відчувала рани вояків.
Ти знала запах пороху і диму,
Вмивала закривавлене чоло,
Пережила не раз лиху годину,
І все ж вода прозоріша за скло.
О Десно, синьоока чарівнице,
Ти свідок і звитяг, і каяття,
Свята твоя воістину водиця
Чернігову рятує знов життя.
Обох вас тісно доля поєднала,
Без нього ти – не ти і він – не він.
Аби в чужім ярмі всі не стогнали,
Ординців у Московію прогнали
І перемоги смак, як є, пізнали,
Дай, Боже, щоб не знала ти вже війн!
26.03.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945653
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2022
Коли ворог став місто бомбити, не змогла я його залишити. Тому й народилися слова для пісні
У дні, коли орда азійська
Прийшла народ мій убивать,
То наше українське військо
Взялось країну рятувать.
Дорослі гинуть, юні й діти –
В борні згорають тут і там.
Вони забули, як радіти,
Мов привид, смерть ускрізь літа.
Приспів;
Я із тобою, Україно,
Ділю неспокій твій і сум,
У серці мову солов’їну,
Неначе власний хрест несу.
Я із тобою, Україно!
Не смію, землю залишать,
Хоч навкруги дими й руїни,
Любов’ю світиться душа.
У дні, коли земля у горі,
В часи важких випробувань,
Коли крові людської море,
Сирітка плаче і вдова.
Коли війна косою косить
І мирний люд, і вояків,
Коли за ніч біліють коси
У матерів захисників.
Приспів.
У дні, коли громи гуркочуть
І небеса палахкотять,
Нас поневолить «браття» хочуть –
Ракети й бомби в нас летять.
Та нас ні вбить, ні залякати,
Бо кожне місто, мов Рейхстаг,
Московського здолаєм ката,
Блакить і сонце – то наш стяг!
Приспів.
29.03.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945526
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.04.2022
Весна цьогоріч кровію впилася,
Живою, українською. Овва!
Війна повномасштабна почалася –
Вогнем смертельним Путін полива.
«Чому війну привів ти в наші землі?
Мільйон питань: чому? Чому? Чому?
За що дітей вбиваєш – роду зерна?
Міста навіщо топиш у диму?
Оточені Чернігів, Суми, Київ,
Навісив Маріуполю замок.
Здається, розум вже тебе покинув.
«М’ясник» – таке ти заслужив клеймо.
Весна ще до кінця не добігає,
А твої «зомбі» нас щодня бомблять,
Та наше військо їх перемагає,
Тож вільною залишиться земля.»
27.03.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945525
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.04.2022
Такого варварства не знала ще земля,
Яке у цій війні вона зустріла,
Ці нелюди, що послані з Кремля,
Мінують навіть воя мертве тіло.
Вони вбивають без жалю людей,
В заручниках – міста й не на години,
І серце виривалося з грудей,
Коли упав пологовий будинок.
Там немовляток немічних тіла
Лишились поміж мамами й камінням…
І сум великий очі застеля:
Навчились де ви дикому умінню?
Гадаєте, усе це зійде з рук?
Невже не бачите, що нас не підкорити?
В безодню вас веде ваш «політрук»,
І світ увесь йому не обдурити!
Такого варварства не зна й сучасний світ,
Але пізнала ненька Україна.
Душа її тепер тримає звіт
Перед тими, хто не згинав коліна.
Так ви й не відбулися як народ!
Ви кількасотмільйонна біомаса,
Яку лякає слово «патріот»,
«Бандера» викликає теж гримасу.
З дитинства маючи хронічний переляк,
Його вручаєте у спадок власним дітям,
Аби перед вождем так само кляк,
Щоби у буцегарні не сидіти.
Що здобули ви за цю сотню літ?
Не соромно вам за свого тирана,
Що заходився перекроювати світ?
Вас не тривожать тих народів рани?
Такого варварства не пам’ятає люд,
Тому цього ніколи не забуде,
У душах ваших не любов, а лють,
Отож прощення не моліть – не буде!
21.03.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945473
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2022
–Чом ти, чом ти, веснонько, у журбі?
Чом до нас прийти, прийти зволікаєш?
Ти також, красунечко, в боротьбі,
До орди московської не звикаєш?
Кинь-покинь же, веснонько, ту журбу,
Огорни теплом своїм Україну,
Щоб народ учасно почав сівбу,
Не вмивався кровію цвіт калини.
–Як мені до нелюдів тих звикать?
Важко те, що діється, зрозуміти.
Я ж не можу десь-кудись утікать,
Бо ж законам вірна я цього світу.
16.03.2022.
Ганна Верес (Демиденко,
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945471
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2022
Горять смолоскипами села й міста,
Під хмари вогонь сягає…
Горить наша молодь у нім золота,
Й Європу застерігає:
«Наступною жертвою, знай, будеш ти –
Це мусиш запам’ятати.
Закон бумеранга усе ще святий,
Не спинить орду прокляття,
А тільки єднання всіх сил світове
З Росією розбереться.
Вогонь непоборних на битву зове,
Що впали в нерівнім герці.
14.03.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945349
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2022
Не спить Україна. Усе ще не спить,
Хоч сонце торкнулось сходу.
Десь димом запахло, а он – щось горить,
Ще видимість непрозора.
Не спить Україна не першу вже ніч,
Схід стягом став жовто-синім.
Залишмо буття, зшите із протиріч,
Землі станьмо вірним сином,
Аби власну долю нам відвоювать,
Бо воля дорожча смерті,
І сльози гіркі досить лить-проливать –
Орду слід з землі вже стерти!
17.03.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945348
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2022
До тебе, Боженьку, молюсь!
Врятуй від орків Україну,
Адже це та колишня Русь,
Про котру досі слава лине.
До тебе, Боженьку, кричу,
Почуй страждання України,
Земля повнісінька плачу,
Навколо згарища, руїни.
До тебе, Отче милий, шлю
Одне-однісіньке прохання,
Я день і ніч тобі молюсь,
Аби святе збулось бажаання:
Надійним стань для нас крилом,
Яке би від біди закрило,
Від небезпеки вберегло,
Й ми рать ворожу підкорили.
27.03.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945269
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2022
Сьогодні велике християнське і католицьке свято. Але настрій зовсм не святковий, адже українці боронять свою землю, вмирають за неї. Всім, хто привітав мене з Вербною неділею, щиро дякую. Вітаю навзаєм. А думки мої там, у Маріуполі, де страждають наші люди.
Стоїть Маріуполь в руїнах, німий,
Та ворогу не здається,
Напишуть колись про цей жах ще томи,
Душа не одна здригнеться.
Там Бога благали людські голоси,
Котрі позбулися дому.
Смак хліба забувсь, молока, ковбаси…
Той смерть обирав свідомо…
Підвали недавно рясніли людьми,
І діточки щебетали.
Вмивають убитих матусі слізьми…
Трясуться від бомб квартали.
То орки знов жниво збирають своє…
Ніхто не збирає мертвих…
І смерть напівп’яна по місту снує,
Нові вона мітить жертви.
Сльоза на камінні ще свіжа і… кров,
А поряд – хитка надія
На морпіхотинців, легенду «Азов»,
Що у Маріуполі діють.
Такі не здаються – стоять до кінця –
І вміють перемагати.
Молитву свою шле за сина-бійця
Свята українська мати!
13.04.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945267
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2022
Бомблять Україну, щоночі бомблять
Житомир і Луцьк, і Київ.
Не жаль їм ні молоді, ані малят,
Не дивляться й на роки їх.
Прислухайся, світе, й Чернігів бомблять.
Втомився народ тікати.
Палають будівлі, трясеться земля –
То «брат старший» став нам катом.
Останні розтанули сумніви в нас
Про «братство» оте фальшиве,
Тому й запалав постмайданний Донбас.
Вже долі горять – не шини.
Прислухайся, світе, як плаче дитя –
Воно прожило годину.
Чому дозволяєш забрати життя –
Кладеш його в домовину?
Прислухайся, світе, чи ти вже оглух,
Про плач той не хочеш знати?
Чи також московському служиш орлу,
А може, продавсь за злато?
На вбивць, казнокрадів чека ешафот
Й на їхніх поплічників ницих.
Дух величі має наш гордий народ,
Що вміє в борні рідниться.
14.03.2022
Ганна Верес (Демиденко)..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945152
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2022
Ця зрада жила в серці України –
У мерськім кріслі грілася роки –
Їй не боліли ані міст руїни,
Ні рашею убиті вояки.
Ім’я Мамай, легендами повите,
Дійшло через мереживо віків.
Як міг над пам’яттю козацькою глумитись
Цей горе-правнук гордих козаків!
Як же хотіла праведна Полтава,
Аби її очолив патріот –
Не відала, що їй життя отравить
Той, хто не любить ані свій народ,
Ні землю ту, котра його зростила,
Ні місто, що довірило мандат.
Усі хотіли бачить в ньому сина,
А він і гідність вирішив продать.
З ним – сумнозвісний Кива денщикує:
З Москви оплату справно доставляв…
Чи СБУ їм розум полікує,
Що рідна лиш одна бува земля?
3.04.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945151
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2022
Я вірю й вірила, Чернігове, у тебе,
Що вистоїш і відіб’єш орду,
Що наші молитви почує небо,
Що вої оркам по зубах дадуть.
Захоплююся мужністю твоєю,
Ти світ собою здавна дивував,
Красою полонив усіх своєю,
Не раз і відсіч ворогу давав.
Радію, мій Чернігове, за тебе,
Що славою себе ти знов укрив,
Хрести церков цілує сонце з неба.
Легких тобі для нових злетів крил.
Москва іще не капітулювала,
Ще рано перемогу святкувать,
Але порідшала непрохана навала
І почала Росія задкувать!
Чернігове, ти ще в болючих ранах,
Та вірю в твоє світле майбуття,
Прекрасне, без кремлівського тирана,
Збудуємо нове собі життя!
18.03.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945095
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.04.2022
Вставай, Україно, допоки горить
В народному серці надія,
Вона не дозволить себе підкорить –
Свята це для всіх подія.
Вставай, Україно, прийшла та пора,
Що мусиш себе врятувати,
Це час, коли мусиш каміння збирать,
Дух волі в борні вартувати.
Вставай, Україно, на праведний бій,
Щоб рашівське зло покарати.
Народ твій не стадо покірних рабів–
Останні доламує грати.
Вставай, Україно, усюди вставай,
Орду треба добивати.
Поля скоро треба зерном засівать
Без колаборантів і «вати».
Вставай, Україно, допоки жива –
Важлива прийшла година,
Адже в світі той лиш народ вижива,
Котрий, мов одна родина.
Вставай, Україно, за волю і честь,
Вставай проти лжі без міри,
Дніпро від крові бурий в море тече,
В твою перемогу вірить.
13.03.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945092
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.04.2022
Бій іде святий і правий –
За Вкраїну бій,
Небеса всі у загравах…
Мати – у журбі,
Бо ж синок її воює.
Молиться в думках:
Хай же ворог не вполює
Сина-козака.
Серце матінки тріпоче
І душа тремтить:
«Вбережи Вкраїну, Отче,
Адже ти святий,
Всемогутній і Всесильний,
Зваж на ці слова,
Єдиного маю сина, –
Плаче, мов співа.–
Не день, не два я молюся –
Усі ночі й дні.
Тобі, Боже, поклянуся –
То ж повір мені.
Заступися за Вкраїну –
Всі у молитвах –
Воям не дозволь загинуть…»
Очі залива
Сльоза її пресолона,
По щоці тече…
Склала матінка долоні,
Сину долю тче…
11.03.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944986
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2022
Літа перетнули осінній поріг
Й озвались в косі сивиною.
Любов до життя вік уперто зберіг
І в серці озвавсь луною.
Любов та міцніла, росла і цвіла,
Творила десь неможливе,
На цвинтар вела до хрестів край села,
Складала пісні тужливі.
Закохана в запахи житніх полів,
Де в травах вінки з конюшини.
Тут роду мого не одне з поколінь
Навіки в землі спочили..
Свій край боронити спішили вони:
І луки, й мечі ладнали,
Знаходили місце в загравах війни.
Їх душі тепер над нами.
Коли засинає задимлена вись,
Де зорі тремтливі виснуть,
Молюся, аби нами Кремль удавивсь,
Щоб мир сонцеоко блиснув.
11.03.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944985
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2022
Кожна поезія має свій поштовх. Спостерігаючи, що відбувається в Україні під час війни з Росією, була вражена тим, що не дивлячись ні на що, українки народжували діток часто навіть в екстремальних умовах.
Лягає осінь інеєм у коси,
Вагою літ на плечі теж лягла…
Сьогодні небо в нас не купоросить –
Війна його геть димом затягла…
Горять будівлі. Люди – у підвалах.
Тривогою упився звук сирен.
Усюди вулиці у цегляних завалах:
Нечиста сила із Росії пре…
Здається, рух життєвий зупинився
І опустивсь на землю судний день…
Та раптом… крик: синочок народився,
Немов промінчик сонця для людей.
Сердець торкнувсь тонкий дитячий голос,
Забули всі про прикрощі, війну,
Адже зміцнів то чийсь родинний колос.
Дай, Боже, щоб він виріс – не зігнувсь!
В народі кажуть, смерть не жде години,
І з'ява в світ свій обирає час,
А те хлоп'я – чийсь паросток родини,
Він щойно шлях земний свій розпочав.
8.03.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944834
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2022
Цинізму такого не знала земля:
На «біле» говорять «чорне».
На вуха лапшу віша рупор Кремля,
Й робив це не відучора.
Роками затоптував гідність людську,
Забувши про гріх і Бога,
Не міг уявити світ більших паскуд,
Та матимем перемогу,
Бо в нас особливі земля і народ,
Тож розберемося з катом.
В душі із нас кожен борець-патріот,
Для всіх Україна – мати!
11.03.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944757
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2022
Сьогодні ранок бомбою спустився
На мій Чернігів, на людські життя.
То Путін із нечистим зголосився
Перетворити місто у сміття.
Не роси вмили вікна у будинках –
Сльоза жіноча, мов мережки слід,
Умились кров’ю мати і дитинка…
Чому ж не чує крики наші світ?
Та, вірю, сонце темінь переможе,
Війною правди не завоювать,
Тож перемогу ми здобути зможем,
Якою б не була московська гадь.
11.03.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
На фото будинок мого брата до війни і тепер.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944616
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2022
Нам би вистояь ще ‘дну ніч,
А мо’, й день, мо’, ще й не одненький…
Місто, мов Запорізька Січ,
Береже Україну-неньку.
Ситуація, бач, така:
Розмовляєм на «ти» зі смертю.
Холоднеча нас не ляка,
Не здаємо і сантиметра.
Все у темряву зодяглось –
Декорація геть невтішна,
А недавно ж іще цвіло,
Люд утік, хто куди поспішно.
Місяць зовсім не заховавсь –
Нас вартує і Україну…
Зовсім поруч – передова
І раз-по-раз сирени виють.
Утекла й ця безсонна ніч,
Не назвавши усі і жертви,
Всюди котиться-лине клич,
Що не дасть Україні вмерти:
«Ще не вмерла Україна
І не вмре ніколи,
Вистоїть в борні – не згине,
Рашу перекроїть.»
10.03.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944611
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2022
Сьогодні внукові шіснадцять –
Прекрасна дата, як-не-як,
Не вісімнадцять і не двадцять,
Та хлопець – хоч куди козак.
Прекрасний друг, онук і братик –
Він українець і студент,
Готовий ворога скарати,
Якщо той в рідний край зайде.
У день народення, наш любий,
Дозволь тебе нам привітать.
Здоров'я, щастя тобі в кубі,
І миру хочем побажать.
Складеться хай усе, як треба,
Любов'ю повниться душа,
Господь рятує тебе з неба,
Радій і жити поспішай!
9.04.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944528
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.04.2022
Такої жорстокості світ ще не знав,
Як нам влаштували рашисти,
Але мій народ смак свободи пізнав –
Не скориться й цим фашистам.
100 років тому навіть «братом» назвавсь,
Хоча це хижак-розбійник.
Ціну добре знаєм брехливим словам,
Смертельні його обійми.
Не браття в Кремлі, а нащадки іуд,
У скверну вдягли православ’я,
Кує капітал їм Тюмень і Сургут,
І нам цю війну наслали.
Та правда із нами, і світ, навіть Бог,
І мудрість віків, геть сива,
Потроїться в душах у наших любов,
Яка нам доточить сили.
Росія – не брат нам, а злий терорист,
Й за смерті прощень не буде.
Пишаюся тим, що народ не скоривсь,
Й Європу від сну розбудить.
9.03.022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944527
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.04.2022
Я знаю. Друзі, як ви зачекались,
Коли затче мою сторінку вірш,
Бо ж знали, місто горенько спіткало:
Облогу влаштував московський звір.
Я теж чекала саме цю хвилину,
Коли вікно відкриє інтернет,
Аби й моя засяяла перлина
Зі слів, неначе сонячний кларнет.
І ось, нарешті, ми таки зустрілись,
І радості уже немає меж,
Бо мимо пролетіли вражі стріли.
Дарую з віршів дивний вам кортеж.
[b]
Чернігів у облозі[/b]
Чернігів мій сьогодні в барикадах.
Осколками засіяна земля.
Розкидала їх всюди смерть руката.
Стовпами дим – сюрпризи від Кремля.
Гурти людей: за хлібом, за водою…
В очах печаль, холона, ніби сталь,
Повінчані їх долі із бідою,
Котра розкішним древом пророста.
Їх сторожують звідусіль руїни.
Десь вітер стогне в зяючім вікні –
Типова це картина України.
Ворони не радіють теж війні.
Поважними були ще донедавна –
Сімействами бродили там і тут.
Тепер їх страх і голод разом давлять,
Туди ведуть, де крихт не підметуть.
Природа ще дріма, та вже брунькує.
У сховок подалися голуби…
Надія лиш на Господа лікує
І те, що ми народ, а не раби.
А коли нічка темряву розкрилить,
Від вибухів тікає дрімота.
Мільйони дум народиться стокрилих,
І з кожної молитва пророста.
Чернгів мій сьогодні у облозі,
Мостів-артерій він позбувась обох.
Глибокі рани-вирви на дорозі,
Серця містян застигли у тривозі,
Та не слабіє у серцях любов!
28.03.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944440
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.04.2022
Що ж, маски зірвано! Нарешті! Дочекались!
І зрозуміло стало: хто є хто.
Одні втекли, бо ворога злякались,
А дехто зрадника обрав собі жетон.
Упізнані тепер колаборанти,
Котрі ходили в служках у Кремля,
Кого московські тішили куранти,
Якими продані і гідність, і земля.
Ще топче ворог землю нашу рідну,
Утюжать її танків тисячі,
В повітрі відповідь дають пілоти гідну –
Горить-палає неба височінь.
Все ж перемога наша недалеко,
Давно її намітили зірки,
Весну на крилах принесуть лелеки,
А перемогу – наші вояки.
І Україна наша калинова
З новим завзяттям дивно розцвіте,
Природа вдягнеться у весняні обнови,
І зійде сонце миру золоте.
7.03.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942109
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2022
Мов хижі яструби, ворожі літаки
Заповнили вкраїнське мирне небо,
За помахом кремлівської руки
Біда прийшла до мене і до тебе.
Вогонь зжирає все живе піряд;
Людей, тварин, птахів, людські оселі,
І місить землю із тілами «Град»,
Диявольські завівши каруселі.
Ми ж стоїмо під гуркіт вражих бомб,
На стражі – вої і тероборона,
І віримо: нам допоможе Бог
Змести царя московського із трону.
Нехай обпечені у багатьох тіла,
Нехай поранені серця у нас і душі,
Маєм любов, що нам земля дала,
Й до України долі не байдужі.
Ні світла, ні води, і інтерет ізник –
Все проти нас – усе проти людини –
Не врахував недоумок єдине,
Що Україна – вже одна родина,
Тож вийдем переможцями з війни.
7.03.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942030
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2022
О жінко-українко, ти не вбога –
Ти найбагатша духом на землі,
Дароване тобі терпіння Богом,
Ти стерновий в сімейнім кораблі.
Святе і надвисоке твоє ймення,
Продовження ти роду на землі,
Голубиш долю діточок у жменях,
І все, що є в родини на столі.
О жінко, ти земне й космічне диво,
Де перетнувся рух Землі й планет,
Котрі тебе зерном нагородили,
З якого пророста гетьман, поет,
І той, хто землю житом засіває,
Аби всі люди мали змогу жить,
І той, для кого вічними слова є:
«О Господи, нам вижить поможи!»
О жінко, твоя доля ще цвістиме
І на вселенськім полі боротьби,
Твій образ людство знайде між святими
І вчитиметься землю так любить,
Як ти. Бо ти є альфа і омега
Всього того, що світ цей прикраша,
У плоді, ружі, соняху й космеї –
Усюди твої руки і душа!
8.02.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941949
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2022
Зоріє час над вогнищем війни
І все заносить в пам'яті скрижалі,
Де вічності струна кругом дзвенить –
Події на Землі її вражають.
Горить Чернігів. «SOS» кричить ЗАЕС.
Ірпінь згорів і Буча, й Бородянка.
Херсон утрапив під московський прес.
Столиця стогне звечора й до ранку.
В облозі ледве дихає ЧАЕС.
Охтирка й Суми – в незаживних ранах.
Кричить весь Харків і могильний хрест –
Всі проклинають Путіна-тирана.
Мурашником здається і метро,
Де плач жіночий, перший крик дитячий.
Снаряди ловить мовчазний Дніпро.
Стрічають біженців Франківськ і Львів, і Тячів.
Кордони західні від руху аж тріщать,
Бо ж тисячі – в Європу і з Європи.
Як можна це Московії прощать?
Сини Вкраїни землю кров’ю кроплять.
І бризка слиною із півночі «тарган»:
Базікає про мир і шле… ракети.
Цей безсоромний, сивий дідуган
Війська спинив через людські пікети.
Перетинають літаки кордон –
Гуляє смерть над селами й містами –
Такий наразі в нас Армагеддон.
Асфальти плавитись під технікою стали…
Немало знала й бачила земля,
Але таких знущань іще не знала,
Та ми оговтались, здолали переляк,
Й орду московську де-не-де погнали.
6.03.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941756
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.03.2022
Десятий день підступної війни
На теренах всієї України…
Невже не відчуваєте вини
За смерті наші, за наш біль, руїни?
Невже не відчуваєте гріха
За втрату милосердя, за байдужість,
За свист снарядів, котрий не втиха,
І серед вбитих – рідні ваші, друзі.
Невже ви окацапилися так,
Що Вам служити й розум відмовляє.
Ракети ваші б’ють і по хрестах,
Які ви залишили в ріднім краї.
Чи маєте у душах такий страх,
Що і себе несила захистити?
Замкнули назавжди свої уста,
То ж нам за вас і боляче, і стидно.
Але ж настане зоряний той час,
Коли московську гадь ми переможем,
Повернемо і Крим свій, і Донбас.
Може, тоді вас пам’ять потривожить,
Що десь на Україні той горбок,
Де спочивають ваші найрідніші,
Та чи пробачать вам вони і Бог,
Що не навідаєте тих могил ви більше?
Адже ви зрадили не тільки землю, й їх!
Не знали, скажете? А чи хотіли знати?
Та зрада роду – то найбільший гріх,
Отож спокійно Вам уже не спати!
5.03.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941700
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2022
Невже не чує чи не бачить світ,
Як корчиться у муках Україна?
Не зупиняє Путіна ні «Свіфт»,
Ні санкції, бо ж мозок у руїнах.
Супроти людства він почав війну.
Хто ж міг його на це благословити?
Та нас уже нікому не зігнуть,
Хоча земля продовжує кровити.
Чи ж допоможуть нам війну спинить,
Аби не згинуло усе живе у світі?
Де гинуть кращі доньки і сини,
І навіть ненароджені ше діти?
Тож маєм перемогу ми здобуть,
І в нас немає інших варіантів,
Як вести за свободу боротьбу
І стать для світу праведним АЛАНТОМ!
4.03.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941635
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2022
Поріг осінній роки перетнули
Й дістались до намічених висот…
Знов об історію думки мої спіткнулись:
О, як же нас Москва віками гнула,
Але ж зумів утвердитись народ.
Вже відійшли князі і воєводи –
Їх імена заніс в літопис час,
Подарував Господь нам землю й вроду,
Нестримно ніс Дніпро у море води,
Та москаля народ ніс на плечах.
Громи ревли, де мала буть погода,
Де жменя свят і буднів череда.
Здавалося, прийшла таки свобода,
Що це від неба маєм нагороду,
Її ж забрати хоче знов орда.
Ракети шле нам, кулі і снаряди,
Руйнує доль розшиті рушники,
Життя людські щодень Росія краде,
Вночі і вдень нас поливають «Гради»,
Котрі Москва зібрала за роки.
Та у дугу уже нас не зігнути,
Бо «Воля» – наш одвічний позивний,
Над нами душі тих, хто впав за Крути,
І хто упав на всіх шляхах війни.
Вони і ангели нас будуть боронить.
2.02.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941585
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2022
Бій іде за Україну –
Вирішальний бій!
Кров’ю скупані руїни,
Небо – у журбі.
Вибір маєм небагатий:
Воля, або смерть.
Розуму немає в ката –
Налив горя вщерть.
Але нас не залякати –
Знаєм, що робить:
Мусим єдність свою мати,
Щоби орків бить1
Тож бандерівочки й укри,
Всі – до барикад,
Хутко зброю берім в руки,
Зачекався «брат»,
Бетеери, танки, «буки» –
Всі хай погорять!
2.02.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941525
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2022
Земля завжди – і прихисток останній,
І мати-годувальниця для всіх,
Але ж зневажений був нею довго Сталін.
Може тому, що мав великий гріх!?
Земля прийнять не хоче в своє лоно,
Хто в чорні труни правду заховав,
Понищив без вини людей мільйони,
Святі місця з хрестами зруйнував.
Не у землі і Ленін – в Мавзолеї.
Може, гріхи і мертвий стереже?
А послідовник Путін привілеї
Свої примножив газом, «Калашем».
Ще й ядерною кнопкою лякає
Європу, США і цілий світ.
Ніяк без України не звикає,
Хоч на престолі вже десятки літ.
Сивіють у тирана уже скроні,
Та мудрості це ні, не добавля.
Його не зупиняють і ООНи.
Цікаво, чи цього прийме земля?
27.01.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941452
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2022
Чорна хмара над Десною
Небеса закрила
В день, якраз перед весною,
Розкрилила крила,
Аби сонце заховати,
Позбавити волі
Наш Чернігів.
Супостати
Творять тут сваволю:
Підривають дитсадочки,
Лікарні, висотки…
Плачуть донечки й синочки,
Черги чуть короткі…
Діти ж наші - не за грою –
Інша у них тема:
Випускають нову зброю –
Моднячі «коктейлі».
Пропонують допомогу –
Гостинці готують:
Танк чи орка із-за рогу
Вогнем нагодують.
28.02.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941380
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2022
Чернігове, молюсь на тебе знов,
Адже ти бастіон для України,
Орду ворожу не одну зборов
І воскресав, мов фенікс, із руїни.
Умієш ти і жить, і воювать,
Немає сумнівів у цьому ні на йоту,
Умів для боротьби мечі кувать,
Щоб ними знищити загарбників-сволоту.
Воістину земля твоя свята,
Бо ти був для Русі її початком,
Героїв знову виростив доста.
Пишаюсь тим, що я чернігівчанка.
Сьогодні знов молотиш супостата
І демонструєш свій важкий удар,
В ряди захисників готові стати
Старе й мале, «Азов», «ОУН», «Айдар».
Озброєні синівською любов'ю,
А це та зброя, що не підведе.
З молитвою й благословінням Бога
Наблизим перемоги світлий день!
28.02.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941372
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2022
Не ридай, Україно, не час.
Йде війна за життя і волю,
Щоб твоїм знову став Донбас,
Посміхнулася Криму доля.
Не ридай, Україно, не плач,
У сльозах зло не утопити,
Знає світ, як Давидів пращ
Зміг Самсона колись убити.
Не ридай, Україно, не плач –
Зі сльозою втікає сила,
Смерть розкрила мільйони пащ,
Не одного ковтнула сина.
Не ридай, Україно, не плач,
Із тобою і Бог, і правда,
Свого ката лиш не пробач
І того, хто посіє зраду.
Не ридай, Україно, не плач,
Бо настав час розбити пута,
Згине скоро в Кремлі палач –
В.В.П., а точніше Путін.
Не ридай, Україно, не час –
Перемога ж не за горами.
Всі помолимось при свічах
За героїв своїх у храмах.
17.02.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941284
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2022
Я не хочу втікать з України,
Адже маємо орків спинить
І свій край дивовижно-чарівний
Врятувати від зла, від війни.
Я не хочу втікати далеко,
Заявляю отим, хто в Кремлі,
Люди ми – не крилаті лелеки,
Маєм жить на праотчій землі.
Я не хочу втікать з України –
В цій землі пуповина моя,
Я зросла на піснях Чураївни –
Це вкраїнської доньки ім’я.
Я не хочу втікать з України –
Тут і друзі, й родина моя,
Мого роду хрести і коріння,
Ніч кохання під спів солов’я.
Я не хочу втікати в нікуди.
Як лишити свій край ворогам!
Щоб душа почувалась розкуто,
Помолюсь за Вкраїну богам!
25.02.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941263
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.02.2022
Не сплять українці і ночі, і дні –
Рятують свою свободу.
Стоять – не здаються, хоча і одні
Без інших, на жаль, народів.
А ворог лютує, вогнем полива,
Смертями все засіває.
І щедро шле світ нам підтримки слова,
Що банки, мовляв, закривають.
Здається, нечистий на землю спустивсь,
Аби утворити пекло,
І плачуть загиблих раніше хрести,
Й серця матерів отерпли.
Принишкло і море – сльозою впилось,
Крові вояків… не змило –
Тринадцять ангеликів в небо знялось –
Хмаринками їхні крила.
Херсон не здається, Чернігів стріля,
Впираються Суми й Харків…
Горить в москалів під ногами земля,
Не ‘дин із них кров’ю харка.
Столиця вогнями ракет упилась,
Там крики людські й сирени,
Та мрія кремлівська таки не збулась,
Хоч справді часи буремні.
У теробороні – уже тисячі –
І не голіруч – при зброї.
Свободи своєї вони сіячі,
Хтось вийде з боїв героєм.
Народ України горою стоїть –
Атакам не піддається,
Він дух гартував уже кілька століть,
Тож зна; перемога кується
Лише у відкритім, смертельнім бою,
Й полита свинцем і кров’ю.
І люди полками новими встають –
Вбивають орду з любов’ю.
25.02.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941191
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2022
Зима до кінця добігає,
Всміхається сонцем весна,
Та рашка на нас напала.
В печалі Дніпро і Десна.
Кричать розтривожені душі,
Палає небесна вись…
Ніхто не лишивсь байдужим,
Стоять до кінця поклялись
За землю, що під ногами,
Своїх і чужих дітей,
Всім діяти слід негайно –
Орда ж звідусіль іде.
Такого піднесення духу
Не знала іще земля,
В історії завірюхах
Мелькало ім’я Кремля.
По гідності потоптались,
Шляху руйнували твердь,
В застінках синів «питали»,
Тримали у «слугах» смерть.
Тепер перед нами виклик:
Що далі – буть, чи не буть?
Задача і для «великих»,
Й для кожного з нас, мабуть.
Тож, мій український люде,
Не станем Кремлю рабом,
Най кожен в собі розбудить
Святу до землі любов.
24.02.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941157
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.02.2022
Може, війна нас нацією зробить,
Якщо раніш не встигли це зробить?
Сама історія уже поставить пробу,
Аби не «величали» нас «раби».
Аби не докоряли нам нащадки,
Й це не високі, пафосні слова,
Залишить землю мусим їм в порядку
І Україну-неньку врятувать.
Як дорого заплачено за волю,
В яку сьогодні цілиться москаль,
А може, досить вже ходить по колу,
З якого Кремль не хоче випускать.
Отож, якби орду дику здолати,
Єднаймось всі, до правлячих еліт
Не задля крісла і не задля плати.
Створімо український моноліт!
23.02.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941156
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.02.2022
Чуєш, Волго, як стогне народ твій?
Це уже не бурлацькі пісні.
Іноземною ситий він кров’ю,
Бо ж кордони Кремлю затісні.
Чуєш, як сиротиночки плачуть?
Вони з Сирії, наші, з Чечні.
Скільки доль і життів, ще юначих,
Загубились в московській війні!
Чуєш, Волго, як небо ридає?
То від «Градів» горить його вись.
Хіба мало народ твій страждає?
І це зараз, це все не колись.
Кращі з кращих в кайдани закуті,
Той від кулі в столиці упав,
Інші в небо знялись від отрути,
Хтось іще словом правди лупа
Ту імперську скалу, що зростила
Всім на горе московська земля,
Котра довго іще не цвістиме,
Поки вижене банду з Кремля.
Чуєш, Волго, як стогне народ твій?
Він уголос боїться й ридать,
А не тільки за правду боротись.
Може, шин та вогню передать?
23.02.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941103
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.02.2022
Дивлюсь на внутріукраїнські війни
І не просить вже хочеться – кричать:
Невже не відчуваєте провини
За те, що шкода декому плеча
Для України, котра ледве дише,
Вона ж на ноги підняла вас всіх.
Над нею дні нависли геть критичні,
Й не рятувать її – найтяжчий гріх.
Мо' ж, досить чубитися між собою? Досить!
Усім і кожному ціну вже склав народ.
Поки що він терпляче усіх просить:
Служіть землі не задля нагород.
Не можуть булаву тримати двоє,
Як неприродно мать дві голови.
Чи ж мало знала Україна воєн
І завмирала від плачу вдови?
Коли ще розум служить вам, панове,
Засвойте головний життя урок
В ім'я загиблих й тих, що гинуть знову,
Зробіть один до одного свій крок,
Щоб стати проти ворога оплотом
І вдарити єдиним кулаком,
Бо ж ворог не змінився ні на йоту,
То ж проти нього станьте вояком!
22.02.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941022
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2022
Господь не може зрадить Україну!
Хіба ж вона йому не дорога?
Кохається в піснях він солов'їних,
І в цім нема Всевишнього гріха.
Це він щодня нам сонце посилає,
Що зігріває й осяває дні,
Зі смутком радість вміло розбавляє,
Рятує Україну у війні.
Хіба не він на -прю нас посилає,
Рятує від зневіри і хули,
Любові у серця нам наливає,
Аби для себе волю зберегли.
Він знає, як болять тілесні рани,
І біль душевний смакував не раз,
Розкриє очі людям на тирана,
Й прозріють, врешті, Крим наш і Донбас!
Господь не може зрадить Україну,
І світ, і я упевнені у цім.
Нова держава виросте з руїни,
І її доля у його руках.
21.02.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941009
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2022
Чи то не проклята земля,
Коли повінчана із горем,
Що проросло зі стін Кремля
І розлилось великим морем?
Хіба Москва – не дикий край,
Де радо голови рубали?
Може, тому й Господь кара,
Що люди цьому потакали?
Аби впокорити народ,
На палі гострі там саджали,
У моді був і ешафот.
Скількох повішено безжально!
Не знав світ деспота лютіш,
Аніж Іван Четвертий – Грозний.
Петро, здається, ще крутіш –
Гроза для бідних і заможних.
Сумне історії лице,
Котре століттями тривало,
І мова йде саме про це,
Як люд таки замордували.
Чи місія така в Кремля –
Народ свій мучити-карати,
А той царів своїх прокляв,
Хоча і потрапляв за грати.
Репресій теж не обминув –
З ГУЛАГів чувся його стогін,
Укотре вкинутий в війну,
Та чи проснувся він від того?
Немало пройдено доріг.
Змінились час і покоління,
Та Кремль традиції зберіг,
То ж вимагає поклоніння.
Народе, розправляй коліна!
21.05.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940923
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2022
Хто з нас не знає відомої сучасної української письменниці Галини Петрівни Фесюк! Хочу привітати її і всіх вас, друзі, з Міжнародним днем рідної мови. Багатогранна діяльність Фесюк має важливе значення для розвитку української літератури. .
Душа її залюблена у Львів,
У слово чисте, ніжне, українське,
Тому й народжуються твори все нові,
Котрі стають її надійним військом.
Людина неспокійної душі.
Їй притаманні людяність і гідність.
Болять їй біди і свої, й чужі,
І Україна, надто серцю рідна.
Ніколи не було їй все одно,
Чим дихала і дише Україна.
Залите кров’ю долі полотно
Її народу. Все ж – не на колінах.
Її хвилює все, тим більш, війна,
Вона супроти лжі і лицемірства,
Бо УКРАЇНКА з діда-прадіда вона,
Духовний щит, окраса свого міста!
20.02.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940913
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2022
Лягає осінь на плече тихенько,
Фарбує пасма кіс у сивину…
У вічність відійшли і тато, й ненька,
А рашка знов затіяла війну.
Як і тоді, в минулому столітті,
«По-братськи» обняла за горло нас,
Ті руки у крові по самі лікті,
В конвульсіях звивається Донбас.
Згубився лік «300-сотим» і «200-сотим»,
Сльозами вмився захід наш і схід,
А Путіну нашіптують сексоти
Переділити навпіл цілий світ.
У бункері сидить він, мов у банці,
Хоча ж і сам себе туди загнав,
А з ним і вірні пси (їх з’їли б пранці),
Хто вмів коліна вміло підгинать.
Знесилилися… Хоче жить сволота,
Й накрадене, бач, залишати жаль.
Імперія для них – це плоть від плоті,
Та зміниться в Расєюшки межа.
29.01.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940719
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.02.2022
Хворіє світ вождизмом тут і там –
Це ж вирок демократії й державі,
Але народ вождів почне змітать,
Бо в кожного із них душа іржава.
Іще ‘дна ніч тривоги і безсоння
Пружинить думку в морі хвилювань –
Цьому виною Путіна персона,
Котрий не може, щоб не воювать.
Ця думка мозок мучить, розпирає:
Чи дружить з розумом цей нелюд-кадебіст,
І чи небесні сили покарають
Того, хто зла й насилля є лобіст.
Невже у світі недостатньо сили,
Аби це зло з лиця землі змести!
Чи мало молитвами ми просили,
Адже про це благають і хрести
Синів, котрі не вийшли з поля бою,
І доньок – згаслих рано матерів,
Що край закрили від орди собою.
Саме вони наш щит і оберіг.
Схвильована іще одним я дуже,
Як олігархи з України «пруть».
Мужі багаті… Душі ж їх байдужі –
Народ лишають для московських пут.
Кого ж ми наплодили за ці роки?
Кому природні надра віддали?
Чи стане історичним це уроком?
Може, хай там лишаються вони?
Вкраїнці, зброю всі візьмімо в руки –
Не час рахунки зводити – не час –
Давайте проженем чужинців-круків,
Бо істини момент уже почавсь!
14.02.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940252
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2022
Не спить Україна, а з нею і світ…
Благають Москву спинитись,
Щоб край Український свободою квіт
І мир міг не тільки снитись.
Не спить Україна – життя ж на кону…
Війна – то ніяк не жарти.
Чи вистачить мудрості і талану
Змішати кремлівскі карти?!
Не спить Україна… У тузі Дніпро…
Старе і мале в тривозі –
Москва своє чорне імперське тавро
Нам випекла на порозі…
До НАТО, не рипались щоб, присягли
Й манкуртами вкотре стали,
Кайдани обути собі спрмоглись,
«Язик» її величали.
Не спить Україна, бо їй не до сну –
Збирає для бою сили,
Відстояти щоби і снов, і Десну,
Дніпро і Карпати сиві.
14.02.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940247
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2022
Вирує світ, мов кратер вулканічний,
І дихає то кров'ю, то вогнем,
Чи то в полоні сил він демонічних,
Думки щораз доконують мене.
Чому так зла багато на планеті,
І скільки цей вулкан буде тривать?
Невже його не спинять ні інети,
Ні молитов схвильовані слова?
Чому при владі часто божевільні,
Хоча мільйони доль у їх руках?
Невже забули, що Земля – дім спільний
І нікуди із неї утікать?!
13.02.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940153
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2022
Зима… Холоне і душа, й плече…
А час питає: «Як тобі живеться?
І що турбує? Що найбільш пече?
Чим помогла ти Україні-неньці?»
Розгублена, збираю я думки:
«А й справді, що? Війна ж не рік триває…
Загинули вже кращі вояки.
Героями і світ їх називає.
Й хіба ціна існує на життя,
Яке у них украдене війною?
Від смерті не буває укриття…
Ніхто ж не відкупився й… сивиною.»
І перебравши кожну тезу цю,
Я розбудила у собі сумління
Й мушу подякувати кожному бійцю
За його мокрі берці і коліна,
За те безсоння, котре терпить він,
За ризик бути снайпером убитим,
За опанований ним дрон і «Джавелін»,
За кров його, яку устиг пролити..
Багато назбиралося ще «за» –
Аж не встигаю і перелічити,
Та чую, як пече його сльоза,
Коли в бою не встиг перепочити:
«За те, що не в окопі спиш – в теплі,
У тиші й рідна стеля над тобою,
Молись, щоби ніхто з них не поліг,
А вийшли всі-усі живими з бою».
30.01.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940146
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2022
Спустився день в долоні вечорові,
І роси задзвеніли поміж трав,
Холодний місяць виплив, жовтобровий,
Сховалось сонце в оливі заграв..
Повітря грілось від землі-черені,
У іншу фазу перейшло життя,
Під солов’їні дивовижні трелі
Сукався час. Вершилося буття.
20.01.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939322
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2022
Що є людське життя –
Гниття чи боротьба
Від старту і до фінішу земного?
І яке місце в нім займа ганьба,
Замислююсь над цим я знову й знову.
Хто визначає нам наше буття
І напинає неба парасолю,
Шукає шлях із нами до звитяг,
Умитий часто кров'ю і сльозою?
Питання це з небагатьох питань,
На котре відповіді люд шукає й досі.
І хоч людина й в космосі літа,
Не допоможе їй небесний досвід.
26.01.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939302
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2022
Я притомилась від обставин,
Та не втомилась від життя –
Побільшало у серці сталі,
І менше слів для каяття.
Я не втомилася від правди,
Та притомилась від брехні,
Від ницості, ганьби і зради,
Що вилізли у цій війні.
Я притомилась від ридання,
Та не втомилася від сліз…
Нема й не буде виправдання,
Тому, хто у мій край поліз.
Я притомилась від істерик,
Що слабодухий розсіва,
Від фейків опозціонерів,
Їм шлю у відповідь слова:
«Героям слава й Україні!
Нікому не здолати нас!
Край буде вільний солов'їний,
Де Крим Вкраїнський і Донбас!
29.01.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939234
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2022
Збігали дні крізь решето часу,
І від подій тих серце завмирало,
Не раз ординці нищили красу
Мого праотчого покраяного краю.
Загляну в сиву-сиву давнину,
Де йшов з мечем холодним брат на брата,
Де проклинали матері війну,
І це думок народжує багато.
Коли ж я розгорну життя сувій,
Де «чайки» хвилі різали Дніпрові,
Там часто мертвим заздрили живі.
Так Україна виростала… З крові…
Усі літа ті зібрані в віки,
Що славу на плечах своїх тримали,
Її в вогні кували козаки,
Поки з Богданом волю продрімали.
Озвалась болем історична даль,
Аби не повторилось це ніколи,
Щоб батько сину мудрість передав
І між князями не було розколу:
«Не піддавайтесь темряві сум’ять,
Де б віра зі зневірою боролись,
Щоби землею ран не затулять,
Коли понищаться всі слави ореоли».
А час біжить. Чим далі, то скоріш,
Лягаючи відлуннями у пам’ять,
А там – жахи обпалених століть.
І знов орда московська наступає.
Завоювати, бачся, хоче нас.
Кровить Лугань в зажуреній долині.
Лежить згвалтований десятки раз Донбас…
Сльоза стікає з голої калини.
Та віра наша ще жива. Жива!
Її ні знищить, ані похитнути!
Життя підносить іноді дива –
Тож Україні на планеті бути!
27.01.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939122
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2022
Вже сонце моє котиться на захід.
Давно матусі вишня відцвіла,
А я намисто-спогади низаю
Про те, як я була іще мала.
Пригадується і старенька хата,
Бабуся з дідом і тепленька піч,
І казочка, що вчила посміхатись,
Коли схилялась наді мною ніч.
Широкий двір, із ружами й барвінком
(Вони не раз приходили у сни),
Червоний півень, що співав так дзвінко,
Але ж побив мене серед весни.
Якось по вулиці ішов кобзар старенький…
З ним поряд – із торбинкою… хлоп'я,
Що сунуло свою худеньку жменьку
В долоню чорну… Страх мене пройняв.
Заглянула у очі я старечі,
А там – більмо і… захололий біль.
Такі за все життя не стріла плечі,
Мов потонули і вони в журбі.
Той образ діда й хлопчика малого
За мною йде уже десятки літ.
В нім – подих часу, сірого і злого…
О, не такий простий цей білий світ!
В портретах їх – історія народу,
Який тепер піднявся із колін,
Здобувши собі волю в нагороду,
На цілий світ озвався громом він!
26.01.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939035
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2022
Я мрію піснею розкриленою стати,
Нехай вітри по світу понесуть,
Аби вона лунала в будні й свята,
У час борні, бо в цім життєва суть.
То ворог наші долі розпинає
То ми ідем щораз не тим шляхом,
Колючим, небезпечним і незнаним,
Гетьмани у обнімку із гріхом.
Я мрію піснею для України стати,
Її зігріти словом і теплом,
У дні тривожні духом воскресати,
Слабких прикрити зболеним крилом.
Крило моє готове вже до лету,
Отож здолаю не одну з висот,
А це під силу лиш тому поету,
Хто землю рідну любить і народ!
18.01.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939028
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2022
Моя осінь кінця добігає,
Ще на плечі зима не лягла,
Я ж лечу, ні, біжу й не встигаю –
На заваді осот, ковила.
У сніги одягла доля скроні,
А думки кличуть знов до села,
Де струнких яворів сиві крони
З висоти оглядають поля.
На крилі уже діти й онуки –
Все, що мало цвісти, відцвіло,
Та душа животіє у муках,
Бо покірно вмирає село.
І немає тому порятунку,
Й не повториться двічі життя,
І душа, запечалена трунком,
Сил не має змінити буття.
21.01.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938928
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2022
Тюльпани жовті… в січні і… живі.
На віддалі їх запах відчуваю.
І паморочиться у голові:
Життя нове для себе відкриваю.
У ньому подих щастя і краси,
Тепло і затишок в останній день січневий,
Коли на склі вікна заколосивсь
Липневий. колос й квіточка квітнева.
І враз по венах радість розлилась,
Зігрівши кожну кліточку у тілі.
Здалось на мить: я квітами впилась,
Чи то цього тюльпани захотіли?
31.01.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938833
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2022
Він день народження тепер стрічає в небі
У колі ангелів – не вдома за столом…
Запитую я кожен раз у себе:
Коли ж в війні настане перелом,
І поженем орду аж до Уралу,
Аби мороз донищив москалів,
Які майбутнє наше недокрали,
Щоб зникли всі, хто правив у Кремлі.
29 січня - річниця трагічної загибелі в російсько-українській війні ПАВЛА СТАРЧЕНКА – мужнього Воїна, Чернігівського Героя.
Він у цей світ прийшов, аби відбутись,
Лишити слід на грішній цій землі,
Аби поменшало усюди зла і смути,
І це зробити сам Господь звелів.
Зростаючи допитливим і дужим,
Він розуму і сил не шкодував,
Тож поліглотом став і небайдужим,
Свою любов матусі дарував,
І друзям, і сестрі, і Україні.
Пізнав Європу, МАУП* підкорив,
І був не просто чоловік – ЛЮДИНА,
А це дається не завжди згори.
Сам шліфував характер, силу волі,
Мов готував до подвигу себе,
Багато знав про Січ і Дике поле,
У мріях підіймався до небес
У судженнях він був неординарним,
Тож відчував: Москва учинить гріх…
Війна життя змінила кардинально:
Він –. ДОБРОВОЛЕЦЬ… Свій серед своїх.
Герої завжди стоячи вмирають,
Не замаравши совісті й колін,
Виводячи із себе вражу зграю.
Саме таким злетів у небо ВІН!
* – Міжнародна Академія управління персоналом.
29.01.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938598
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2022