| Сторінки (36/3576): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
Дрімає ніч, та мозок мій не спить,
Бо з серця біль увесь не витікає…
Печуть думки: як ворога спинить,
Який, мов змій, заповз до мого краю?
У скроні сиві б’є той плин думок
Й народжує гірку сувору правду.
Здалось на мить, що й серця стук примовк,
Та нам, вкраїнцям, викресав пораду:
Ніхто, крім нас, країну не врятує,
Не вижене русні ніхто, крім нас.
Звільнити землю мусимо святую,
Повернем Крим і змучений Донбас.
І хоч болять війни глибокі рани,
Котрі не скоро заростуть іще,
Та наша ціль – позбутися тирана,
Затиснувши в кулак надмірний щем.
Сьогодні наш народ на перехресті,
Адже не весь повірив світ у нас.
Не маєм прав ризикувати честю,
Тож скористаймо історичний шанс!
24.01.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973335
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2023
О, ці несказані слова,
Що вміють таврувати душу
І дихання перекривать!
Отож мовчать себе не змушуй,
Адже душа, мов камертон,
До всіх миттєвостей чутлива,
В ній часто губиться кордон –
Цим і щаслива, й нещаслива.
О, ці несказані слова…
Думок народжують мільйони,
Примушують і сумувать,
Сльозу ковтать гірко-солону.
В тих думах костеніє біль,
А отже, жити з цим не варто,
Тож послугу зроби собі,
Якщо душа горить, як ватра.
О, ці несказані слова!
Як вони мозок обпікають!
Чим душу здатні напувать,
Що не навчилася лукавить!
О, ці несказані слова…
7.01.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973253
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2023
Не все так сіро в нашому житті,
Тож те, що маєш, треба цінувати,
Й про заповіді не забудь святі,
Що слід любов'ю душу лікувати.
Та й не бува життя ніде без втрат,
Надто тоді, як все залите кров'ю.
Лиш волі не осилить супостат.
Рани в душі ж лікуються любов'ю.
Цінуй і те, що терпить тебе світ,
І що виходиш ранок зустрічати,
Що ти на цій Землі – для когось свій,
Що вмієш сердитись, любити і… прощати.
Прислухайсь, як життя бринить в тобі:
– Люби мене у снах і в непогду,
Повчись кохатись в пари голубів,
Аби уникнути в сім'ї незгоди.
Прислухайся до шепоту зірок,
Коли на них ворожить тихий вечір,
Зайди у роси, котрі п'є ярок,
І зором проведи клини лелечі.
І ти забудеш про свої літа,
Хоч осінь уже й давить твої плечі,
І істина народиться свята:
Любов лікує все: тебе й малечу!
25.01.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973205
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2023
Війна іде… А мир втіка все далі…
Ляка його московський єзуїт.
Надія ще жива в нас, життєдайна,
Тож не один утік і сателіт.
Ми не одну вже наволоч спинили,
Крові людської – не одна ріка,
Чому ж нам діточок посиротили?
Кров їх батьків на ворогів руках.
Кричить душа, упившись горем-болем,
Хмурніє небо від такого зла,
Та Україні вже не буть рабою,
Свободи дух дорожчий нам від злат!
31.01.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973157
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2023
Завжди шаную я лиш правди слово,
Яке і в мирний час, і в час війни
За волю бореться й за рідну мову,
Славить того, хто син і захисник.
Його ім’я тепер звучить набатом,
Його земля – була і є свята.
Ніколи не назве він орка братом,
Котрий трощив: і села, і міста.
Він біль війни кладе собі на плечі
Й до перемоги гідно понесе,
Рятуючи дорослих, і малечу,
Від рабства тільки він народ спасе.
Це українець в –еннім поколінні –
Його не смій у боротьбі спинять.
Такі, як він, не стануть на коліна,
Народжені громить ворожу рать.
16.01.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973108
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2023
Війна сьогодні йде під об’єктивом,
Де видима кожнісінька деталь.
Нема тут місця різним наративам –
Панує правда, а вона свята.
Не липові, а справжні тут герої,
Жорстокістю хизується русня,
Що Україну по-живому кроїть,
Мовляв «своїх» від нациків звільня.
Та правди перед світом не сховати,
Вона і з мертвих навіть воскреса,
Її в кайдани теж не закувати,
Московську гадь піднімем на списах.
Важкі війни сьогоднішньої будні,
Бо маєм не один, а два фронти:
З Москвою комусь бачиться майбутнє
(Частіше це чиновники-«кроти»).
Вони уміло гріються при владі,
Спішать розбагатіти на війні,
Не думають навіть, у кого крадуть.
Корупція – це гірше від русні.
Війна і зрада поруч теж крокують,
І кожна б’є снарядами в серця.
Ніколи і нічим їх не лікують.
Над ними має бути суд бійця!
6.02.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973072
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2023
Святих немало в Україні місць,
І кожне з них – то пам’ятка важлива.
Ця ж уособлює собою дивну міць,
Хоч дзвони обзивалися й тужливо,
Коли від воєн терпли небеса
І схлипувала болем Україна,
Тоді в руїнах в’янула краса.
Все ж вистояла церква Катерини.*
Немало доля піднесла їй бід…
Все мала: бомби й спалені дзвіниці.
І все ж, зібравши православний рід,
Вона плекала віру, ніби крицю.
Все бачила за довгії роки –
Все витримала, як і подобає.
Це звідси йшли в походи козаки
І без жалю ворожу рать рубали.
Не ‘дна її скалічила війна,
Та вірною була й лишилась краю,
Мов білий велет, виситься вона
Й п’ятьма хрестами небо підпирає.
Стоїть поранена, але жива
Улюблениця міста – Катеринка.
Молитвами шлях в небо відкрива
Культури трьохсотлітньої перлинка.
5.02.2023.
* – Церква святої великомучениці Катерини у Чернігові. Храм збудували в 1715 році на замовлення братів Якова та Семена Лизогубів, на честь їхнього діда Якова Кіндратовича Лизогуба, який на чолі Чернігівського полку відіграв важливу роль у взятті турецької фортеці Азов у 1696 році.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973052
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2023
Кілька днів тому отримала і я колективну збірочку "Україна непереможна". Це продукт 70 сучасних українських поетів з різних куточків нашої країни, котрі створили свій фронт проти московської орди. Збірка налічує 400 сторінок і побачила світ завдяки велетенській праці активу літературно-мистецького коша "Ріднокрай", зокрема поетів-активістів, таких, як Олександр Печора, Наталія Данилюк, Микола Вересень та ін. Вона стане цінним подарунком нашим захисникам, котрі щоденно наближають нам велику ПЕРЕМОГУ. Кожен із нас отримав і журнал "Ріднокрай"з автографом редактора-упорядника, художньо-технічного редактора Олександра Печори. Попри війну, попри всі негаразди буденного життя українське художнє слово живе і житиме в віках.
Наш «Ріднокрай» – єднання творчих душ,
Котрі вступили у словесне військо,
Читай їх твори і на сон грядущ,
І вдень, бо там про волю українську.
У збірці сім десятків авторів,
Це означає – сімдесят багнетів.
Шматочок серця в кожного згорів –
Без цього справжніх не бува поетів.
У кожного поета – свій окоп,
Де мова – автомат його й ракета,
Коли він і боєць, і словокоп,
А іноді стає навіть аскетом.
Народжені ці вірші в час війни,
Тож рими їх обпалені війною.
Обоймами ставатимуть вони
Проти Москви на ратнім полі бою.
31.01.2023.’
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972975
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2023
Замерзлу рань збудив сигнал тривоги:
Ракети – десь, а чи шахедів – рій.
–Коли ж забудуть у наш край дорогу? –
Святу молитву шлю, мов оберіг.
Народжені у цій землі герої
Не піддаються ні на який жах.
О, скільки ж ще чекатимем на зброю?
Існує ж в світі усьому межа.
Потребу маєм невідкладну, гостру,
Сьогодні, світе, зараз – не колись.
Ми разом маєм зупинити монстра.
Ти чуєш, світе, тільки не спізнись!
Аби рашистського здолати ката,
Що проти людства йде й проти Христа,
Котрий лишає нас життя і хати,
Підстав плече нам, світе, й поряд стань!
3.02.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972834
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2023
Війна, на жаль, подія світова,
І попри все, свої має закони.
Які знайти про росіян слова,
Що служать лиш царю і більш нікому.
Вже болем нелюдським болить душа:
–За що людей невинних стільки вбили?
Чи в пекло ваші душі так спішать?
Вся ж Україна у хрестах, могилах…
Коли ж ви перестали буть людьми,
Якщо воюєте й з… могилами, й хрестами?
Як жити могли поряд з вами ми?
Та і чи прийде розум ваш до тями?
Думок – вагон: нема святого в них,
І людяність згубили, й все, що можна.
Не для добробуту усе в них – для війни.
Не знають, як це вільно жить, заможно.
І почуття двояке обійма:
Залишать що у спадок своїм дітям?
Невже народ навіки задрімав,
Зайнявши місце вигнанця у світі?
Дивуюся, еліта його де,
Що мала би вершити його долю,
І чи дорогу розвитку знайде?
Й коли це буде, навіть невідомо!
27.01.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972299
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2023
Де Соледар був, дика там пустеля,
Точніше, випалена орками земля,
Скелети – не будівлі там. Без стелі…
Біль полиновий простір застеля.
Дерева, ніби жителі безрукі,
І сторожами вирви там і тут –
Безгласі свідки мук людських, розлуки…
Землі то рани, що не заростуть…
Такого болю ця земля не знала,
Такої сили духу також ні.
Тут воїв подвиги – зарубками в скрижалях
І зброя – із пів світу у… війні…
Ще кроплять землю сльози материнські,
Не всім героям ще стоять хрести,
Але удар тримає наше військо,
Хоч шлях до Перемоги непростий!
24.01.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972228
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2023
Коли заходить про героїв мова,
Душа моя пояснення шука
В отім незвичнім і магічнім слові,
Яке людей благословля й ляка.
Герой – це той, хто посланий від Бога,
Щоб волю рятувати для людей,
Наділений великою любов’ю
Народу наближає світла день.
Герой – це той, чиє життя згоряє
За рідний край, де друзі і рідня,
Він прокладає шлях собі до раю.
Кого ж героєм назива русня?
Герой у неї – вбивця потенційний,
Готовий катувати, гвалтувать,
Забрать життя в людей, одне й безцінне.
І хобі має – мучить, грабувать.
Чи ж може бути звір такий героєм,
В котрого руки у крові людській,
Що випробовує на людях зброю.
Стежки його геть чорні і слизькі.
Який народ, такі його й герої,
Й такими будуть упродовж сторіч,
Й не буде кращих в тих, хто землі кроять,
Адже генетика – сувора надто річ.
Герой – це той, у кім душа чутлива.
Їй біль чужий болить так, як і свій.
Та, певне, тим людина та й щаслива,
Що завдяки таким існує світ!
21.01.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971607
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2023
Він кілька літ землі боронить волю,
Пройшов і кола пекла. Й не одно.
Вірив у себе, в Господа і в долю
І не один зустрів «Армагеддон».
Не одного утратив побратима,
З яким ділив усе напополам.
Дороги ті в вогні були крутими,
І кожна кров’ю воїнів «цвіла».
Він смерті заглядав не раз ув очі,
Коли подався на війну в Донбас,
Не спав тоді і по чотири ночі,
Бо кликала за волю боротьба.
Саме такий він – воїн сьогодення,
Що не шука собі альтернатив:
Хоробрий у бою й житті буденнім,
Життям за мир готовий заплатить.
16.01.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971494
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2023
Йому було тільки… двадцять…
Ба, стукнуло двадцять літ.
Він планів не мав здаваться,
А чи залишать цей світ.
Свій вибір зробила доля…
Мо’, право мала на це…
Нікому і невідома,
Ішла поряд із бійцем.
А він, молодий і дужий…
В очах – небес глибина.
Не міг бути, бач, байдужим,
Коли почалась війна.
Мов діва, сором’язливий,
Та подумки цілував
Ту, з ким хотів буть щасливим,
Носив у собі слова,
В яких все-усе вмістилось:
І мрії, і почуття,
Щоб сонцем очі світились
В обох їх усе життя.
Але ж втрапив у полон він –
На розстріл тепер ведуть…
Й думки його мучать знову:
Останній це мій редут.
Тож мушу вибір зробити:
Якщо не я, то – мене…
Не хтілося бути вбитим.
Пекло його, мов вогнем.
Й зібравши і сили, й волю,
В нерівний кинувся бій,
Хоч наскрізь прошитий болем,
Був левом у боротьбі.
Мов тигри два, так два тіла
Сплелись в роковім бою.
Обидва й жити хотіли,
Й мав правду кожен свою.
Він не пам’ятав фіналу,
Бо оволоділа злість.
А постріл як пролунає,
То мозок осяє вість:
Таки ж переміг ординця
(Повірив у чудеса),
На кров чужу подивився…
Подякував небесам.
10.01.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971418
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2023
Морозна ніч. Зіщулилось гіллЯ.
У темні вікна зорі заглядають.
Під снігом ледь покректує земля.
Молитву вкотре матінка складає:
«О Боже милий, сина захисти.
Нехай мине його лиха година.
За всі гріхи його й мої прости.
Не для війни ж я сина народила. –
У запічок поповз матусин сон…
Не швидко його жінка відшукає, –
Обстріляний сьогодні знов Херсон, –
Нічному небу мати дорікає. –
Звідки в російських душах стільки зла?
За що нас нищить Каїнове плем’я?
Я ж двадцять літ синочка берегла.
На славу виріс, кажуть люди, легінь…»
А ранок звістку їй приготував:
Загинув син її єдиний… Вчора…
Мов обухом ударили слова…
Упала сивина у коси чорні.
В полоні сліз гірких і хвилювань,
Вона в собі останні знайде сили,
Аби дитину так, як слід, сховать
І попрощатись назавжди із сином…
А він лежав… Такий ще молодий,
З легким пушком над пухлими губами.
В обійми втрапивши воєнної біди,
Він воював, не стали щоб рабами
Знов українці. Був же юнаком
Із ніжною дівочою душею,
Умів постояти за себе й кулаком
Супроти тих, чия душа з іржею.
Науку гриз із друзями, як міг,
На лекціях сидів і семінарах.
У вихідні матусин ждав поріг…
Допомагав їй – не бродив по барах.
Закохуватись теж не поспішав,
Чи ще душа любов’ю не розквітла.
Війна ж йому вручила «Калаша»,
Бо ж темінь воювала проти світла.
Саме таким він і запам’ятавсь,
І серце кожне упилося болем…
Не раз у вічности й матуся запита:
«Чому мій син тоді не вийшов з бою?»
9.01.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971322
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2023
Тікає день у глибину віків,
Доповнивши історію собою,
Ми ж живемо всьому наперекір,
Повінчані з війною-боротьбою.
Й нема святішого у світі ремесла,
Аніж кувати для народу волю,
Аби вона прозріння принесла,
Що це – наш бог і стерновий для долі.
І хай складають плани у Кремлі,
Хай скаженіють вороги безвольні!
Нема такої сили на землі,
Яка б кайдани зодягла на волю!
Ми світ збудили, аби той змінивсь
Й знайшов нарешті власне розуміння,
Що лиш Росія – матінка війни,
Там гинуть воля, правда і сумління.
9.01.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971246
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2023
Вчорашній день мав бути теж святковим.
Щедрівками дзвеніла ще земля,
Та віншування й молитви ранкові
Ракети перервали нам з Кремля.
Столиця чорним димом задиміла,
Вогонь змагався з струменем води,
Далекий Львів і Ріг Кривий тремтіли,
В обійми втрапивши ракетної біди.
«Зачервоніла» всенька Україна,
Заголосиди діти й матері –
Дев’ятиповерхівка загорілась
У непохитному і гордому Дніпрі.
Не знали ще жорстокості такої
Ані планета наша, ані ми.
Невже це світ лиш трохи непокоїть,
Що люди перестали буть людьми?
Завмерли в Рашці гени українські,
Хоч мали б зупинити цю війну,
За волю встати теж мільйонним військом.
Та чи відчують у собі вину?
15.01.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971084
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2023
Не рік, не два, а кілька вже століть
Гвалтується Москвою Україна
За те, що та не стала на коліна.
Чому ж мовчав про це байдужий світ?
Московія – ворожий нам сусід.
Веде себе, мов ницості богиня,
Вкраїні кайдани вдягла рабині,
Залишивши в серцях кривавий слід.
Вона біди тісну будує кліть,
Де поселився дух Середньовіччя,
Але не може бути рабство вічним
І перед Богом буде мати звіт!
14.01.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970994
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2023
Запалю я свічечку сьогодні
Тим, чиє життя спинило біг,
Хто упав без пам’яті, голодний,
Залишивши рідний свій поріг.
Хай вона палахкотить – не тліє,
Стане оберегом для усіх,
А жива душа на мить зомліє,
Влади усвідомивши цей гріх.
В хату українську голод стукав –
Не один забрав людей мільйон…
Посланий народ наш був на муки –
Трупами заслав шляхи й перон.
Ті гріхи ніколи не відмолять
І нащадки дикого Кремля.
Пам’ять це забути не дозволить,
Доки існуватиме Земля.
28.11.2022.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970825
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2023
Чому війна не названа війною –
Питання мене мучить це роки.
Чому в Росії править параноїк?
Чому так є й чи буде так роки?
Давно хворобу треба лікувати.
Чому ж так довго зволікає світ?
Чи не було кого коронувати,
Що став прокляттям Путін для століть?
І боляче мій мозок думи крають,
Як же міг помилитись так народ?
І хто оце створіння покарає,
Чи є такий у Рашці патріот?
8.01.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970730
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.01.2023
Я пам’ятаю ті твої слова,
Котрі лилися із душі зізнанням.
О, ти не говорив тоді – співав
Про своє перше у житті кохання…
Я пам’ятаю губ солодкий смак.
Його забути? Ні, не маю сили.
Може тому й навідувавсь у снах,
Хоча про це я ночі не просила.
Я пам’ятаю блиск очей твоїх,
Котрі мене собою полонили.
Невже кохати щиро так – то гріх,
Коли із серця дивна пісня лине?
Я пам’ятаю рук твоїх тепло,
Коли ти вперше пригорнув до себе.
Здалось тоді, то ангела крило
На мене опустило Боже небо.
Я пам’ятаю все геть до дрібниць:
Твою ходу, спокійну, неквапливу,
Високе небо в сяєві зірниць
І нас під ним, усміхнених, щасливих.
6.01.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970647
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2023
Зимова ніч на зорях ворожила –
З води зліпила льодяну черінь.
Ще вчора хуртовина тут тужила,
Сьогодні ж – ясен місяць угорі.
Мороз малює на шибках узори,
З-під снігу ледь покректує земля,
Розсипались вгорі холодні зорі,
І мертвими здалися їй здаля.
Упившись жовтим місяцевим світлом,
Все потонуло в летаргічнім сні.
Зимі ж приснилась тепла днина квітня
І в верболозах котики рясні.
8.01.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970577
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2023
(Заслуженому працівникові культури, самодіяльному композитору-пісняру, поету, УКРАЇНЦЮ)
Петре Івановичу, друже дорогий,
У твоїх венах кров козацька грає.
Дарма, що гадь мокшанська навкруги,
Не панувати їй у нашім краї.
Ім’я тобі дароване – Петро,
Тверде, неначе вікове каміння,
Творити здатне музику й добро,
В руках селянських – не одне уміння.
Мов дзвін, звучить і прізвище – Скубій.
Від діда-прадіда несеш його із честю.
Любові стільки вручено тобі,
Що не дозволить вже душі зачерствіть.
Отож укотре, друже, повторюсь:
Ні перед чим, ніколи не здавайся,
Нехай розквітне Україна-Русь,
І зазвучать нові пісні і вальси!
9.01.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970574
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2023
Нарешті його слава відшукала!
Нарешті оцінив його народ!
Поета ж розтерзали ті шакали,
Проти яких боровся патріот.
Тепер його ім’я відоме в світі!
У його слові – істина свята.
Його могила під хрестом – у квітах,
А вірші – у народу на устах!
Свіча його погасла надто рано,
Та волі дух поета пережив.
Будив народ він свій із-за Уралу
І закликав боротись – не тужить!
Був сином він і є для України,
А це одні із найміцніших уз.
Не зміг його поставить на коліна
Трьохсотмільйонний в каторгах Союз!
Він той поет, чиє високе слово
Рівняється до слова Кобзаря,
Ламало кадебешницькі основи
Системи, що гноїла в таборах
Отих, що мали людяність і гідність,
Яких не міг злякати ешафот,
Сумління цінували вони й вірність
Й за це тримали особливий фронт.
У сорок сім спинилось його серце,
Мов повторило долю Кобзаря.
Талант вручили свій Вкраїні-неньці,
І в кожного із них – своя зоря!
8.01.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970465
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.01.2023
Життя і смерть – два полюси життєві,
Й стезя між ними – в кожного своя,
На ній зростає і родинне древо.
Шануй його – не дозволяй спилять.
Між полюсами цими вибирала
Я теж свій шлях, щоб досягти звитяг,
Ніколи не шукала тиші, раю –
Раділа, що тримаюсь за життя.
Обходити кути не вміла гострі
І помилялась в виборі стежин,
Хоч мала не один у серце постріл,
Йшла у вінку з ромашок і ожин.
Ішла, аж поки втрапила до… себе,
Це пізнання важливіше за всі.
Воно диктує внутрішню потребу
Молитись небу і святій красі.
Вона ж – у людях, котрі завжди поряд,
В тім, хто любов до всього дарував,
У неозорім жовтожитнім полі,
Над котрим Бог веселку майстрував.
Чи то Господь рукою вів своєю,
Чи ангел прикривав своїм крилом,
Нагородивши родом і сім’єю
І пам’яттю про рідний край, село.
Давно топчу я вже осінню стежку,
Але тримаю із народом стрій.
Ясніє в косах інею мережка,
Та Перемогу мрію все ж зустріть!
3.01.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970221
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.01.2023
Заколисує ніч
Теплу тишу, німу, карооку,
А із зоряних віч
Світло матове хлюпнуло вниз…
Раптом звук забринів.
Десь почулись розмірені кроки…
І здалося мені:
Саме ночі належать вони…
26.08.2022.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970143
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.01.2023
Чим глибше пізнаю тебе, народе,
Тим більше переконуюсь у тім,
Що зможем таки ворога збороти –
Нема жалю до нелюдів-«братів».
Пишаюсь працьовитістю твоєю,
Талантами дивуєш білий світ,
Умієш жить єдиною сім’єю
І нації народжувати цвіт.
Народе мій, крізь воєн лихоліття
І історичні непрості сита
Проніс ти рідне слово, мов молитву,
Тож мова ця для нас усіх свята!
І хоча ліг війною час на плечі,
А під ногами корчиться земля,
Та мир нам принесуть клини лелечі,
Й навіки згинуть нелюди з Кремля.
17.12.2022.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970058
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.01.2023
Вчорашнім днем я не живу ніколи –
Така вже звичка у крилят моїх:
Лечу вперед, хоч іноді й споквола.
Моя потреба в цім і оберіг.
І хай вітри спиняють мої груди –
Не здамся я й назад не повернусь.
Служитиму, не втомлюючись, людям
І тій землі, що називалась Русь.
29.11.2022.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969959
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.01.2023
Україна моя у вогні…
Під потужне сирен завивання
Потонула вона у війні.
Серце кожного – у хвилюванні.
Україна не просто в вогні –
Під ракетним дощем знемагає,
Та Москві не здамося. О, ні!
Дух свободи в собі зберігаєм.
Україна - то рідна земля,
Що народжує справжніх героїв.
Ми не здатні орді козирять
Стоїмо за свободу горою.
Україна в буремнім вогні…
На пів світу вогонь той палає:
Упаде хтось із нас у борні,
Та азійського звіра здолаєм.
Як світання настане святе
Й перемогу у битві здобудем,
Небо мирне вгорі зацвіте,
Радість вихлюпнуть змучені груди.
1.01.2023.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969892
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.01.2023
людину світлої душі, талановитого поета-пісняра, мого земляка, керівника Ічнянської літстудії «Криниця», життя якого обірвалося рівно рік тому. Вічна пам’ять йому.
Є люди, котрим не усе одно,
Якою буде доля України,
Й душа їх, маючи аж надто чисте дно,
Закохана у край свій солов'їний.
Їхнє покликання – служити лиш добру,
Й альтернатив цьому вони не мають.
Частенько й ношу нелегку беруть.
Усе в порядку люди ці тримають.
В них особливі серце і душа,
А це важливі якості людини.
Біда болить їм часто і чужа,
В собі ж не мають зайвої гордині.
Саме таким запам'ятався всім
Наш Станіслав Гаврилович Маринчик,
Який служив добру й людській красі
І залишився у піснях ліричних.
29.11.2022.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969785
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.12.2022
Ось і добігає до кінця такий неспокійний і непередбачуваний 2022рік! Поряд із жахливими буднями війни народжуються і маленькі свята. Буквально вчора догнала мене ще одна нагорода за участь у обласному конкурсі "Книга року - 2021" за 9-ту поетичну збірку "До волі". Сердечне спасибі організаторам та журі конкурсу, які навіть у воєнний час при вибитих вікнах, пошкодженій покрівлі виконували свої обов'язки і подарували щасливі хвилини для душ учасників конкурсу. З Новим 2023 роком вас, дорогі друзі! Хай цей рік подарує нам усім Перемогу, мир, здоров'я і благополуччя!
[b]Всіх моїх друзів, знайомих і не дуже, вітаю з Новим 2023роком! Здоров'я всім, ПЕРЕМОГИ над ворогом, здоров'я і щастя, нових творчих досягнень на вашій творчій ниві!
[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969689
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2022
Дев’ятий рік війна у нас гуркоче…
Земля полита кровію синів…
Такий Росія має тепер почерк,
Бо ж вождь її давно осатанів.
Ненависть груди оркам розпирає –
Хижацький апетит підігріва,
Не дбаючи про розквіт свого краю,
Вона гвалтує, нищить, убива.
Стоїть сьогодні світ на роздоріжжі,
Адже запахла Третя світова:
Бахмут розстріляний, Херсон і Запоріжжя –
Натягнена до краю тятива.
Та маємо в собі і дух, і силу,
Аби ворожу рать перемогти.
Стоять на смерть і молоді, і сиві –
Виконують обов’язок святий!
28.12.2022.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969598
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.12.2022
Добро і зло – дві сили протилежні,
Що рухають наш маховик життя.
Вони, на перший погляд, незалежні,
Але обов’язкові для буття.
Запитую у вічности щоразу:
Чому ж добра так мало на Землі
Й чому така живуча та зараза,
Що проросла в Московському Кремлі?
Питань немало мучило і мучить,
Чому частіш страждають добряки,
І правда часто теж бува болюча.
Чому ж це не лікується таки?
20.12.2022.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969520
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.12.2022
Вдовою жінка стала надто рано.
Давно і він дружину поховав.
Робота і нудьга ятрили рани,
У самоті німіли і слова.
Та якось їхні погляди зустрілись,
І сказано було усе без слів.
Думки не раз безсоння їхнє гріли
Аж поки ранок починав сіріть.
Саме вони й покликали на згубу
Того, що кожен у душі носив:
Давно не знали ласки її губи,
Не раз і дощ сльозою моросив.
Наважились не зразу на єднання –
Такий уже сільський менталітет,
Чи не давав їм згоди на кохання,
Аби не постраждав авторитет.
Але життя їм інше диктувало:
Тепло бажалось повернуть до гнізд.
Самотність їх тепер не турбувала,
Бо між серцями був… кохання міст.
22.11.2022.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969439
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2022
Збігає час у вічності ріку,
Де свій аршин на все і воля Божа,
І течія своя, і п'ятий кут,
Який ніхто-ніхто знайти не може.
І хоча кожен вічності дитя,
Та змушений зважать на примхи долі,
Що є зорею й карою буття,
Фінал якого людям невідомий.
І той, хто бачив різне на віку,
Стає її слугою мимоволі,
Й надію має, іноді крихку,
Аби продовжить шлях життєвим полем.
11.11.2022.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969098
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.12.2022
Благословляю цей грудневий день
І дякую за внучку Мирославу!
Іще війна кипить, горить, гуде,
Та скоро-скоро мир у нас настане.
Всі залікуєм рани на тілах
І відбудуєм у серцях руїни,
Нові жита посієм на полях,
Аби міцніла наша Україна.
Сьогодні ж мушу тепло привітать
Дівча, що Бог подарував родині,
Й молитва лине в небеса свята:
Здоров'я й щастя, Боже, дай дитині,
Аби несла у світ звання ЛЮДИНИ.
22.12.2022.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969003
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2022
Літа у сивих кучерях давно,
А мрії не здаються – молодіють.
Чи то осіннє діє так вино,
Що не дає губитися надіям!?
Цю загадку життя – не розгадать,
Адже вона – то для думок забава,
Що не дає розслабитись-ридать,
Душевний біль старається розбавить.
І хоч літА свій мають календар
Із бід і свят, боятися не варто.
Ну, й що, що осінь в душу загляда –
Надії в серці пломеніє ватра.
30.08.2022.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968906
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.12.2022
Поетами стають лиш вільні душі,
Яким болить завжди усіх біда.
В цім сутність їхня – бути небайдужим,
Уміти і в майбутнє заглядать.
Поет – це той, хто дбає не про славу,
Хто слово перетворює в багнет,
Коли потрібно боронить державу.
Саме такий поет має портрет.
Поет – це той, хто щире серце має,
Здатен ділитись мудрістю й теплом,
Й хоч болем його навпіл розтинає,
Готовий вийти на дуель зі злом!
Поет – це той, у кім душа чутлива
До бід народу, як до власних бід,
І почувається саме тоді щасливим,
Коли йому він служить – не собі!
19.12.2022.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968834
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.12.2022
Як же швидко життя минає,
Мов би річка гірська біжить,
Котра все на шляху ламає,
Та не варто за цим тужить.
Покладись на мінливу долю –
Ти на полі її гравець.
Знай, що лиш на своєму полі
Ти і жита жнець, і борець.
І хоч іноді так буває,
Що синиця – не у руках,
Та допоки життя триває,
Журавля в небі не лякай,
Бо життя свого ти господар,
Поспішай долю підкорить,
І які би не мав турботи,
Із обставинами борись!
19.08.2022.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968694
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.12.2022
Любов'ю світ увесь не підкорити,
Як і усіх-усіх його доріг,
Та неможливо зовсім не любити
І землю рідну, й батьківський поріг.
Від нього саме твій і мій початок
У непростий і неспокійний світ,
Де часом важко недругу прощати,
Де ждуть дороги і прямі, й хрещаті,
Й за кожну з них тримати треба звіт.
30.10.2022.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968587
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.12.2022
Я той народ,
який, з колін уставши,
На цілий світ про себе заявив:
Я – волі син і буду ним і завше,
Хоч рана вікова в мені кровить.
Я той народ,
що вижив у неволі,
Вмирав не раз і знову воскресав,
Все ж виборов для себе іншу долю.
А мо', то сам Господь мене спасав?!
Я той народ,
що кинув долі виклик:
Позбутися московського ярма,
Тож світ увесь до цього має звикнуть,
Бо іншої мети в мене нема.
Я той народ,
в якого кредо – воля,
І предків дух мене не залишав,
Гартований надією і болем.
Такою українська є душа!
16.12.2022.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968487
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2022
Хіба це гріх – любити свою землю
Й віддать за неї все, навіть життя?
Вклоняюсь подвигу синів таких доземно –
Їм завдяки, в нас буде майбуття.
19.09.2019.
Не може бути та земля нещасна,
Сини якої гинуть у борні,
Встеляючи тілами її рясно,
І мають дух, міцніший від броні.
19.12.2021.
Багато у людей буває втрат,
Одна з найбільших – втрата сили духу.
Позичити цього не може й брат,
Ані найліпший друг, ані подруга.
26.12.2021.
Народжений в оазисі любові
Несе в собі це світле почуття
Усе своє до фінішу життя
І прикрашає білий світ собою!
14.01 2022.
Там, де лірика замовкає
Й замордований патріот,
Там володар держави – Каїн,
Він до прірви веде народ.
21.01.2022.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968414
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2022
Одяглася осінь у туман,
Захотілось їй перепочити.
Ще далеко матінка-зима,
Котра саван свій буде строчити
З білого, як крейда, полотна,
Для ялинок викроїть жупани,
На такий чекає і сосна.
Викладе зимові екібани.*
Ще недавно осінь у вінку
По землі ступала, мов цариця,
Листя гарцювало у танку,
Вітер не давав йому спиниться.
А над нею – журавлиний клин,
Що ділив на шмаття сіре небо,
В душі насіваючи полин,
У журбу закутуючи верби.
29.08.2022.
* – традиційне японське мистецтво створення композицій з живих квітів та рослин.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968313
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2022
Здавалося ж, об’єднаний народ,
Аби від орків землю боронити,
Та виринає знов лжепатріот,
Готовий у могилу все зарити.
Такий собі сміливець-демократ,
Що звик усе і всіх критикувати,
Аби азійська пораділа рать.
Чи не з таких народжується «вата»?
Згадаймо патріотів, типу «Ків»,
А чи «святих» нудних «порохоботів» –
Небідних, зазвичай, чоловіків,
Що в повсякденній за народ «турботі».
П’ять років мали змогу керувать,
Все маючи й довіру від народу,
І на крові встигали торгувать,
І загубить у ДАПі патріотів.
Народ на вуса все це намотав:
І патріотів розстріл в Іловайську,
Коли парад хтось в Києві вітав,
Але народ не допустив поразки.
Й так хочеться цим горе-крикунам
Заклеїти поганого їх рота:
Кому потрібна внутрішня війна,
Коли нам зовні є кого бороти?
Невже не вчать нас наші помилки:
Утрата ЗУНР і УНРів
І боротьбою змучені віки,
Що коштували і життів, і нервів?
Тож досить дратувати вже народ –
У час війни єдині маєм бути.
Це розуміє справжній патріот,
Котрий виборює сьогоднішнє й майбутнє.
13.12.2022.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968210
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.12.2022
Коли весна загляне в твою душу
І збудить там незайману струну,
Ти, попри все, мовчать її не змушуй,
Не дивлячись на вік чи на війну.
Дай волю їй для пізнього звучання,
Торкнувшись її серденьком своїм,
Най заспіва, зчарована коханням.
Так весни зустрічають солов’ї.
Кохання й весни… Їх не розділити…
Така вже їх порода непроста,
Ніхто його не може зупинити,
Коли воно у серці пророста.
25.11.2022.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968149
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2022
О, то не сон – війна вирує в краї
І тягнеться не дні – уже роки…
Чому ж ти, Боже, досі нас караєш?
Може, за те, що предки – козаки?
А мо’, за те, що волі так бажали
Й століттями сміливо йшли на – прю?
Не всі борці уписані в скрижалі.
Не звик служити наш народ царю!
Катовані, замучені і вбиті –
Це ті, хто будував між нас мости,
Долав складні до волі лабіринти
І покоління велетів зростив!
Ми і сьогодні у нерівнім герці
У час осінньо-зимових негод
Закрили Україну власним серцем!
Хіба не унікальний ми народ?
10.12.2022.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968037
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2022
Життя наше – суцільна таємниця:
Коли й на скіьки ми прийшли у світ,
Якої глибини душі криниця,
І скільки древу роду мати віт.
Є особливою і загадка кохання:
Хіба це не душевних струн дует,
Де в двох сердець єдине коливання?
Хтось розгадав із вас оцей секрет?
19.11.2022.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967930
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2022
Кипить знов бій, не перший і запеклий,
Здається, це – двадцятий за добу.
Тож Бахмут називають другим пеклом…
Ведуть бійці там наші боротьбу.
Вогонь війни згори там, прямо й збоку.
Він крила ангелам щоразу обпіка.
Перед бійцями – рать тисячоока,
І «вагнерівці» теж не на показ.
Земля Донецька бачила немало,
Полита кровію синівською не раз.
Над нею дим стоїть, а не тумани,
Бо ж під російською навалою Донбас.
Історія немало знала воєн,
І кожна з них – це рани, біль і смерть,
Де доль людських розмотані сувої
І мук налито в душі всім ущерть.
Війна іде гібридна, особлива,
Бо в ній добро змагається зі злом.
Болить ще Іловайськ душі вразливій,
Поранений Херсон, але щасливий,
І в Бахмуті намітивсь перелом!
8.12.2022.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967764
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.12.2022
Відроджуємось у –енне,
Аби заявити знов,
Що в нас українські гени,
А в них до землі любов.
В них звичаї й мова – наша
Й ця вистраждана земля.
Ніколи не буть тут раші
Й півдиким царькам з Кремля.
Народжені в довгих муках,
Як і у природі все,
Пізнали ми біль розлуки,
Та землю свою спасем.
Донбас буде наш і Київ,
І жовто-блакитний Крим.
Над Либіддю і над Києм*
Замислиться пілігрим.**
Відроджуємось,щоб жити
І нести добро у світ,
Поля щоб рясніли житом,
І шану мав «Заповіт».***
21.11.2022.
* – легендарний засновник Києва, полянський князь і його легендарна сестра.
** – паломник, прочанин; богомолець, який іде на поклоніння до святих місць.
*** – заповіт Великого Кобзаря Т.Г.Шевченка («Як умру, то поховайте»…).
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967613
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2022
Запізніле кохання їм осяяло шлях,
Коли він і вона заблукали у буднях.
Вирувала весна у дзвінких ручаях,
Молоділа і кликала їх у майбутнє.
Та крилата весна набирала розмах,
Напивались бруньки найсвіжішого соку.
Кожен з них це по-своєму радо сприймав,
Але душі обох їх утратили спокій.
Випадково вони стрілись і… обнялись
Там, де клен сиротів. Кров бурлила у венах…
Споглядала згори розтривожена вись,
Доки впала зоря на гілля того клена.
І здалося обом, що та мить рокова,
Що ця стріча й зоря не були випадкові…
Потонули в цілунку найніжніші слова –
То зоря потай кинула щастя підкову.
20.11.2022.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967521
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2022
Нарешті ми збудили таки волю,
Про котру нам нагадував Тарас.
Це тут хлібами колосилось поле,
І кров синівська пролилась не раз.
Ця воля проросла у кожнім серці.
Вона – наш позивний і булава,
Допомагає виграти у герці,
Героїв славою безсмертя укрива.
Вона – на півночі, де рани заживляєм,
І там, де вільні Харків і Херсон,
І в Бахмуті, який вогнем палає…
І це є правда – не казки, не сон!
«Отож, тобі звітуємо, Тарасе:
Згодився нам твій заповіт в борні.
Кров українська не дарма лилася,
Знайшли святу ми волю у війні!»
24.11.2022.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967351
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2022
Сподівалась Україна
квітувать, радіти,
Та Росія отруїла
життя їй і дітям.
Пішли нелюди війною –
палили-громили,
Поки стали перегноєм
землі нашій милій.
Небо дибилось над нею,
злякане громами,
У журбі-печалі верби.
Рвуть ракети хмари.
Та не вбити Україну
дикунам російським,
Вона встане із руїни –
має ж сильне військо.
Квітувати буде й жити
вже під мирним небом,
Людьми й честю дорожити.
Буде все, як треба!
22.11.2022.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967244
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2022
Повернули літа її в осінь,
Коли стрілась неждано війна,
Вже цвіли бідим інеєм коси,
Та в очах голубіла весна.
Бід немало до того спізнала,
Хтось назве її тихо: «Свята».
Щастя жінку щораз обминало,
Хоч покладено все на олтар.
Як на сході війна запалала,
Хоча справ було в неї доста.
Вона рани бійцям бинтувала
І молилась за них до Христа.
Їй боліли їх долі і болі –
Все робила, аби підвести,
З пазурів виривала недолі,
Аби смерті їх перемогти.
І хоч в коси навідалась осінь,
Та душа дивним літом цвіла,
Ніби знала, що в серце запросить
Її той, задля кого жила.
Й незабаром здійснилося диво:
Долі їх поєднались навік.
«Нам кохання війна народила», –
Скажуть потім вона й чоловік.
25.11.2022.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967155
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2022
Вже день сміятись сонцю перестав
І заховався під крило імлисте.
Сивіла напівмертва ставу сталь,
Прощалося із днем вербове листя.
Трава вдихнула вогку німоту,
Закутавшись в вечірню прохолоду,
Я теж вдихаю цю красу святу
І знаю, що я теж дитя природи.
16.08.2022.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967056
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2022
Догоряє у садочку літо,
Бавить око соковитим плодом.
На душі так тепло і так світло.
Листя мліє в перщій позолоті.
Упились грушевим медом оси,
Розкружлялись хороводи бджілок,
То підкралась непомітно осінь –
Стукає вже літу у причілок.
22.11.2022.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967043
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2022
Колишуть небо журавлі,
Душі крильми торкаючись,
Й народжуються там жалі,
Печаллю обростаючи.
Розтануть угорі клини,
Пливтимуть до екватора,
Луги лишаючи й лани
І гул далекий трактора.
Коли ж загубиться їх слід,
Душа моя зажуриться,
Осиротіє дивний світ,
І сонечко прижмуриться.
10.02.2022.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966952
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2022
(Присвячую Раїсі Миколаївні та Миколі Митрофановичу Борщам, улюбленцям чернігівської і міжнародної публіки, талановитим митцям у музиці і пісні. Вона «Заслужена артистка України». Він «Заслужений працівник культури України». Обоє керівники капели бандуристів ім. О Вересая при Чернігівській обласній філармонії).
Є люди, носії добра й любові,
Котрі тримають небо на плечах.
Вони земні. Їх місія – від Бога –
Нести це в люди, світ щоб не зачах.
Серед таких є пара особлива,
Бо їх пісні всім людям до душі.
Майстри своєї справи й тим щасливі –
Раїса і Микола це Борщі.
Вони творці прекрасного й нового,
І жереб їх доволі непростий,
Благословення маючи від Бога,
Будують між людьми міцні мости.
Їх об’єднали долі веселкові,
Їх поклик серця – музика й пісні.
Земного щастя в них знайшли підкову
Ці соловейки в місті на Десні.
Вони звичайні діти України,
Отож козацькі в них і дух, і кров,
Що живлять ген у –еннім поколінні,
Плекають до землі святу любов.
Вони творці духовного й святого,
Що здатне все-усе перебороть,
Наблизивши людину до людського,
Й навколо цього об’єднать народ.
28.11.2022.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966892
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2022
Розкажи мені, земле, про те,
Звідки маєш для спротиву силу?
Чом ти квітами й кров’ю цвітеш
І як живиш відвагою сина?
Розкажи про тих світлих дітей,
Що тебе поклялись боронити,
Звідки в них те бажання святе
Україну вплітать у молитву.
Розкажи, земле, світу всьому,
Скільки доньок-синів поховала,
Про їх долі в вогні і в диму
І скількох із них не відспівала?
Розкажи, рідна, всім розкажи,
Як тебе без хреста розпинали,
Як орді не хотіла служить,
Хоч та серце твоє виривала.
Розкажи, хай світ знає про те,
Як останнє зерня відбирали,
Як ганьбили дитя золоте,
У катівнях як нас мордували.
Пам’ятаємо, земле, про те,
Тому ворога вмиємо кров’ю.
Україна для нас – це святе,
У нас вистачить віри й любові.
21.11.2022.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966814
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2022
Не ворон чорний понад бором кряче –
Ридає мами вирвана душа,
А біля тіла неньки хлопчик плаче,
Тоді як білий світ вона лиша.
«Матусю,» – торса хлопчик її груди,
Вже захололі… Тіло – без життя…
Дитя те сподівалось: маму збудить,
Хоча й не розуміло до пуття,
Що відбувалося тоді навколо нього…
Жахалось небо й падало униз,
Бо горя втримать не могло земного
Й прохало долю: «Досить, схаменись!»
А матінки душа крик сина чує
Й спішить увись, аби допомогти:
«Чекай, поки до Бога долечу я,
Проситиму, щоб вижив край і ти!»
Синочок упізнав матусин голос
І змовк нарешті. Підкорився сну.
Він розумів, яке то горе – голод,
І бачив сон про хлібець і весну…
25.11.2018.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966689
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2022
"Чому війна? – думки знов мозок плавлять. –
А мо’, не ті людьми у світі правлять?
Коли гвалтуються і діти, і держави,
Хіба в людей тих душі не іржаві,
Коли іде з ножем на батька син,
Коли купляє влада голоси,
Коли немає в душах тих любові
Ані до рідної землі, ані до Бога?
І горе величезне тим народам,
Що відкривають нелюдам ворота.
Чи думав хоч один колись із нас,
Якою раною обернеться Донбас,
Які нам принесе душевні муки,
Скількох синочків забере і внуків?
А скільки Крим навішав теж нам горя,
Де флот Росії в нашім ходить морі!
Вони ж не люблячи ні Києва, ні Львова,
Сміялися над українським словом.
Залишивши коріння у Росії,
Молились на кремлівського месію.
Тому й чужа їх душам Україна,
Вона ж, як покритка, лежить вся у руїнах,
Шукає щлях в Європу… при свічах,
Та ще й війну тримає на плечах,
Крилаті відбиваючи ракети.
Хіба це не нечистого банкети!?
Світ же в G-самітах, засіданнях, ООНах,
Зате Москва нам зеків шле із зони.
Непросто все, та перемога – наша!
Подавиться і здохне скоро раша!"
23.11.2022.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966598
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2022
Він був звичайним сином України,
Та доля повела у «Роскіно».
Душа його у дні біди боліла
За краєм рідним, що лишив давно.
Саме любов туди його послала
У ролі не актора – вже бійця.
Цей вибір переміг комфорт і славу,
Хоч це могло початком буть кінця…
Віддавши все, що мав, для перемоги,
Актор знайшов себе вже… «на нулі»,
І попри всі-усі перестороги,
Вкраїну захищав від м@скалів.
Вручивши пів життя кіномистецтву,
Він український ген беріг в собі.
Портрет лишив Росії в фільмотеці,
Сам кайф ловив в окопній боротьбі.
«Так, – скаже, – мав я друзів у Росії,
Але тепер послав подалі всіх.
Це й з їх вини тут Путін смерті сіє,
А це і їх також смертельний гріх.
Я ж сином був і є для України
Й нестиму це звання, як оберіг.
Мій позивний «Дублер», ім’я – Пашинін.
У Світловодську отчий мій поріг!»
24.11.2022.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966521
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.11.2022
Коли у осінь просяться літа,
Їм не переч, а потурбуйсь про волю,
Вона для всього на землі свята,
Й життя без неї сіре й надто кволе.
Не вибудовуй долі перешкод –
Ріка життєва русло відшукає,
Не забувай єдине – власний код,
Коли недоля у путі спіткає.
Бо код – то надважлива справді річ –
Так є й було і завжди, мабуть, буде,
В цім досвід переконує сторіч.
Своя земля і мова – код ваш, люди!
30.10.2022.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966383
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2022
Коли у світ ідеш і не збагнеш,
Яка то велич є твоя країна,
Чим є для тебе мати Україна,
Ти в тому світі просто пропадеш,
Як ті, кого чужа тюрма згноїла.
15.12.2018.
***
Чим грішна та дружина, жінка, мати,
Котра народжує і в світ веде дітей,
Їх піднімаючи, часу не має спати…
Вони ж не хочуть мудрости пізнати.
Що значить «мати». Це ім’я святе!
10.01.2019.
Ганна Верес Демиденко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966277
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2022
Долаємо дев’яте коло пекла –
Дев’ятий місяць боротьба іде,
Та сила духу наша не отерпла –
Вже скоро Перемоги світлий день!
Летять на нас ще дрони і ракети –
Мета їх – Україну розстрілять!
«Не вийде! Чуєте!? І в цім нема секрету,
Бо Україна – це свята земля!
Тож забирайтесь геть, – ми заявляєм, –
Не може зло над нами панувать,
Бо Україна – той куточок раю,
Який весь світ узявся рятувать».
19.11.2022.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966176
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2022
Злітає час над храмом забуття,
І добре, що не слабнуть його крила.
Він вартовий і вічності, й життя.
Ніщо його іще не підкорило.
Він добре зна призначення своє:
Статистом бути і правдивим свідком,
Тож все, що відбувалось, застає.
Може, тому він і не має віку.
Наділить і краси, і талану,
Аби на нього не було образи.
Комусь наллє гіркого полину
І на уста німу навісить фразу.
Усім відоме «на усе свій час»,
І вже мудріше, мабуть, не сказати,
Коли й де догорить чия свіча,
Ніхто, крім нього, це не може знати.
14.09.2022.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966059
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2022
Дикість Петра і хитрість Катерини,
Батурина і Крут пролита кров –
Жорстокі нашої минувшини картини.
Від них стогнав, сивіючи, Дніпро.
Не ‘дну він бачив і війну, і голод,
Жахи репресій, КДБ-шний гнів,
Та врожаїлось Українське поле,
Народжуючи відданих синів.
УПА це, дисиденти-патріоти,
Котрі устали проти гідри зла,
Аби здобути волю для народу.
На боротьбу їх Бог благословляв.
Тіла їм розпинали, долі й душі,
Аби зламати непокірний дух,
Котрий не дозволяв їм буть байдужим,
Сприймав народну, як свою, біду.
Їх голодом давили – не здавались!
Здирали одяг, холод щоб допік.
Ламали волю… Люди ж не ламались.
Тоді їм укорочували вік.
Картини ці «братерської любові»
Знов повторились на шляхах війни.
Такої нації, жорстокої й тупої,
Ніхто, крім нас, не може зупинить!
18.11.2022.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965974
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2022
Торуєм шлях під супровід війни.
Над нами – дим і небо у загравах,
Не маючи своєї в тім вини,
Ми кров’ю кропим землю рідну й трави.
Впродовж кількох розбурханих століть
Не раз нам раша долю шматувала
І заганяла у союзну кліть,
Тож наша боротьба віки тривала.
Важка дорога не лякає нас,
Аби довершити дідами розпочате.
До помсти закликав нас і Тарас:
«Московії не смійте пробачати
Ані принижень кожного і всіх,
Ні адресованого вам різкого хамства.
Далеко не ховайте і списів,
Аби не втрапить у кремлівське рабство.
На захист неньки станьте, як один,
Аби не мучило ніколи вас сумління,
Що не уберегли своїх родин,
Й земля пишатиметься вашим поколінням».
1.11.2022.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965796
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2022
Їм зустрітись так ніколи й
не судилося…
А можливо це обом лише
наснилося…
Це кохання народилось
несподівано,
І могло, здавалось, бути,
нерозділеним,
Адже скроні в нього й неї
посріблилися,
Але стежка між серцями
простелилася.
Він їй оди посилав,
єство голублячи,
Кожне слово вишивав,
до серця тулячи,
Через віддаль обіймав,
мов лебідь крилами.
І на сайті, і в житті
були кумирами.
Бігли літечка, летіли –
не спинялися.
Ніжні душі без їх згоди
покохалися.
Молоділи й почувалися
щасливими,
Вже не скроні – стали й голови
їх сивими.
Але злодійка-війна
все перекреслила…
Поетеса його серце
рідше пестила…
Воно ж часто, розтривожене,
спинялося,
Коли бомби чи ракети
розривалися.
«Де ти? Де?» – питав її він
із тривогою
І боровся із хворобою-
знемогою,
Доки й світ йому закривсь…
Не попрощалися…
Тільки долі все ще їхні
сперечалися:
«Ой, чому? Чому так пізно
ми зустрілися
І так мало їх теплом тоді
Погрілися?..
Те кохання народилось
несподівано,
То чому ж воно лишилось
недоспіваним?»
З неба голос: «Долі можуть
помилятися.
В них попереду ще вічність,
щоб кохатися!»
14.11.2022.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965724
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2022
Складає тест сьогодні Україна:
Буть чи не бути їй на цій землі…
Стоїть вона, задимлена, в руїнах,
Щоденні жертви лічить немалі.
Укотре маска зірвана з Росії:
Підступним ворогом вона завжди була.
Не жито нам, а смерті густо сіє
(Ракетами і дронами пуля).
Та волі дух ніколи їй не вбити,
Адже народжений він в полум’ї століть,
Готова шлях свій кровію кропити
Йде Україна вільною у світ!
23.10.2022.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965652
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.11.2022
Чому війна не названа війною,
Адже вбивають нас? Не перший рік!
Почав її кремлівський параноїк.
Чи розуміє він, який це гріх?
Свою він честь давно продав за безцінь,
А мо’, її у нього й не було?
Дев’ятий рік ми всі у небезпеці,
Бо смертоносне путінське жало.
Тож кров людська тут ллється без упину.
Земля тремтить, побачивши цей жах:
Розстрілюють у фас, анфас і в спину.
І це для орків навіть не межа.
Міста змітають бомби і ракети,
І жертв людських не сотні – тисячі.
Давно для світу це не є секретом.
Кричать щоночі на біду сичі.
Але і це уже нас не лякає,
Не маєм інших ми альтернатив.
Загарбників – час прийде – покараєм!
Вже скоро-скоро будуть їм кранти!*
11.11.2022.
* - кінець, загибель кого- або чого-небудь
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965589
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2022
Під ноги осінь золотом лягає,
І будить струни творчої душі.
У поле кличе, до води, до гаю,
Де пломеніють барвами кущі.
Туманом став ще сонний позіхає,
Коли стрічає сонце день новий,
Митця, звичайно, все це надихає,
Адже немає кращої канви,
Аніж оця природи вишиванка
У супроводі звуків чарівних.
Відоме полотно це людям змалку.
Немає в ньому місця для війни.
29.08.2022.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965371
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2022
Він свою долю спокушав не раз,
Може, тому і смерті не боявся.
Не випадково й на війну зібравсь,
Аби сумлінням потім не карався.
Тепер він тут, де побратими й смерть,
Де кожен крок останнім може стати.
Із ним – «Калаш» – надійний інструмент,
Що здатен ворога не одного дістати.
Згадавсь Афган і… росіянин-друг,
Який закрив його тоді собою…
І сопки голі, й вороги навкруг,
І дим стіною – чорний свідок бою.
Тут інше все… І ворог майже свій…
Розміняно й бійцем десяток шостий.
Несміло скроні стали вже сивіть –
Адже дідусь… Впустив у душу злості:
Як же ви можете, «брати», нас убивать?
Чим перед вами ми заборгували?
Чи не пора систему ту зламать,
Котра цькує, щоб ми ворогували? –
Притис до себе воїн автомат
І сам собі й йому в думках поклявся –
Допоки зброю зможу я тримать,
Вбивать вас буду – у полон не здамся».
Потріскані вуста він прикусив
І дихання на мить спинив ритмічне…
Не так давно загинув… його син –
Ця рана в серці батьковім навічно.
10.11.2022.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965278
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2022
20 10 2022. відбувся 10-й ОНЛАЙН 2-х туровий МІЖНАРОДНИЙ ФЕСТИВАЛЬ-КОНКУРС "УКРАЇНА ЄДНАЄ СВІТ". Я теж мала честь стати його учасницею і не шкодую. Дякую організаторам та жюрі конкурсу за подарунки.
Тікає літо ув осінній рай,
Крізь зарості густого очерету…
Аби так щиро полюбити край,
Не треба бути визнаним поетом.
А досить мати ту струну в душі,
Котра тремтить при слові УКРАЇНА,
Де люди особливі – не чужі,
Де будить сонце пісня солов’їна.
Воно ж, гаряче, шле тепло полям,
Важливе для життя, й таке привітне!
Під білим килимом узимку спить земля,
Аби мороз не допікав їй січня.
Там серце й руки повсякчас в труді,
І вечори у зоряних хустинах,
І українці, славні, молоді,
Дарують світу не одну дитину.
Сім’єю став, нарешті, весь народ
Перед московським каленим багнетом,
Тоді і ти країни патріот,
І не обов’язково буть поетом.
29.08.2022.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965086
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2022
Ми кожен день у смерті під прицілом,
Та волю не втомились боронить,
І хоча добре знаємо їй ціну,
Без неї не закінчимо війни.
Не залякають нас чужі ракети,
Бо маєм гарт, здобутий у віках,
І це для світу вже не є секретом –
Ніхто ще не впокорив козака.
Ми нація, – на світ весь заявляєм, –
Ми той народ, що знає волі смак.
Вогненно серце в кожного палає,
Аби удари ворога тримать!
Зламаємо кремлівській банді в’язи –
В цім історична місія для нас.
Настала у війні остання фаза,
Тож прийде воля в Крим наш і Донбас.
Заявимо тоді про себе світу,
Що ми є нація, єдина і міцна,
І хоч понівечено вже немало цвіту,
З новою силою розквітне знов вона!
31.10.2022.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965002
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2022
Війна – безмірне горе для планети:
Горять земля і матерів серця…
Закрили зорі путінські ракети.
Усюди тисячі хрестів бійцям…
І це у двадцять першому столітті,
Коли вже людству служить і «Starlink»!
Війна вбиває молодих і літніх,
Згвалтовані старі, навіть малі.
Впились катівні муками людськими.
Новітній фюрер геть розперезавсь –
Йому, бач, мало і Донбасу, й Криму,
Держав шматочки теж понадгризав.
Вулкан війни так розігрів планету
Що скоро магма з нього поповзе…
Кричать щосил пророки і поети,
Що тіьки смерть приносить буква «z».
Сьогодні голови політики ламають,
Як лиходія-вбивцю зупинить,
Який мільйони доль в руці тримає,
Де ключ отой, що спинить хід війни.
6.11.2022.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964876
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2022
Мільйони уже українців
У рашці живуть там і там.
Усі у поважному віці,
Кортить нам у них запитать:
«Як спиться тобі, українцю,
Хоч ним ти не є вже тепер.
Трястися не будуть колінця,
Коли загребуть і тебе,
Щоб теж убивав нас, вкраїнців?
Чи кров твоя не затремтить?
Живе Україна при свічці,
Могили ростуть і хрести.
Як спиться тобі, українцю,
Коли твоя стогне земля?
Ми вільний народ, а не вівці,
А ти напівраб для Кремля.
Як спиться тобі, коли рідну
І хату, і школу бомблять?
Чи ти вже настільки негідник,
Що й рани людські не болять?
Як спиться тобі, українцю?
Не кличуть родинні хрести?
Продався диявольській кліці –
Таке ні забуть, ні простить!»
4.11.2022.
Ганна Верес Демиденко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964776
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2022
Їхала на днях у Чернігівський історичний музей, засновником якого був мій земляк Васи́ль Васи́льович Тарно́вський — український громадський і культурний діяч, аматор української старовини, меценат. відомий етнограф, Він навіть музей свій назвав "Музей українських старожитностей" тоді, коли переслідувалося і заборонялося все українське (19ст). По дорозі туди у тролейбусі розговорилася з хлопчиком, років 9, який ще погано говорив українською, але старався. Мені здалося, він приїхав із Донбасу. Хлопчик повідомив мені, що росіяни убили його маму, тож він не буде говорити їх мовою. Про це і вірш.
«Я русский бы выучил только за то,
Что им разговаривал Ленин!» –
Так славив «язык» і персону отой*,
Хто став тоді «на колени».
Століття минуло уже – не доба…
Росія ж «гниє» і… досі.
Нові «коридори» в Європі руба –
Війною народи косить.
Здається, що в кожній російській душі
Імперське присутнє також,
Тож ті, хто недавно були не чужі,
Готові іти в атаку,
Аби убивать, катувать «братів» –
Системі уміть служити.
Їх мозок засвоїв один наратив:
Годи, якщо хочеш жити.
Немало насіяли орки біди –
Спіткнулись об Україну,
Якої народ світ увесь розбудив
І сам не став на коліна.
Думки про Росію збудило хлоп'я
З дорослими вже очима:
«Ніколи не буду слугою Кремля,
Бо маю на це причину.
Ненавиджу й мову їх, і росіян –
Вони мою маму… вбили!» –
Той окрик дитини ніхто не спиняв…
Що ж нелюди ви зробили?
Як будете далі ви співіснувать
У цьому тісному світі?
Чи вас не убили хлопчини слова,
Якому... дев'яте літо?
*– В В.Маяковський.
29.10.2022.
Ганна Верес Демиденко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964540
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2022
Туди, де зорі виснуть у імлі
І пахнуть роси молодим туманом,
Летять думки на вільному крилі,
А в них тривожних спогадів немало.
Дитинства там і миті, і роки,
І юності літа, легкі, русяві,
Їх свідками були і є зірки,
Що падали у тихі води ставу.
Голубить серце спогади оті
І пам'яті знов дякує у –енне
За роки безтурботні, молоді,
Під супровід мелодій «Зелен-клена».
На мить здалось, що й я – уже не я,
А та далека дівчина з косою,
Залюблена у небо і поля,
З душею, що поранена красою.
Може, це добре, що думки крилаті
Допомагають повторить життя
Все, до дрібниць, а головне, без плати
І з присмаком німого каяття.
27.08.2022.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964370
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2022
Повертаються вої додому
Із вогненних воєнних доріг,
Зустрічають їх гори і доли,
І зажурений рідний поріг.
Повертаються… у домовинах
У той край, де їх ніг перший слід,
Де закопана їх пуповина
Й перший крик сколихнув білий світ.
Повертаються вої додому,
Де гірке їх чекає: «Прощай!
Не залишишся ти невідомим,
Адже землю, як міг, захищав!»
Повертаються вої додому,
Аби край із небес стерегти,
Розділить з янголятами втому,
Хрестом пам'яті в землю врости.
Вмиє осінь могилки дощами,
Снігом білим закута зима,
Барвінково весна заквітчає,
Небо будуть їх душі тримать.
25.10.2022.
Ганна Верес Демиденко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964290
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2022
Це не твоя війна, російський сину,
Від кого нас ідеш ти захищать?
Чи не за владу йдеш ти агресивну,
Котра тебе послала умирать?
Це не твоя війна, запам'ятай це!
Що в Україні ти своє забув?
Живемо не в часи ніандертальців –
Вступило людство в іншу вже добу.
Це не твоя війна! Це мусиш знати!
Чому ж тоді продав своє життя
За путінські мільярди, яхти, злато,
Аби перетворитися в сміття?
Це не твоя війна, почуй, солдате,
Тобі я раджу: «Зброю опусти,
Бо втомиться рідня твоя ридати
Й шукати для нових могил хрести!»
Це не твоя війна! Ти тут загинеш,
Бо волі нашої нікому не забрать!
Жила і буде жити Україна!
Чи ж варто в чужих землях умирать!?
24.10.2022.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964095
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2022
Пів світу плаче, кажуть, а пів – скаче.
Чому ж такий він – непростий цей світ?
Штурмують мозок мій думки гарячі
Не рік, не два – уже багато літ.
Й народжується мимоволі слово,
Котре озброїть мудрістю язик:
«Рух протиріч – всього життя основа
Й не дивно, що наш світ до цього звик».
18.12.2021.
Для людини найбільше горе,
Коли поряд – без честі люди,
Коли в штормі ти серед моря,
Коли друг обливає брудом.
18.12.2021.
***
– А чи можна прожить без волі?–
Я запитую у вітрів,
Що гуляють у чистім полі,
Роси струшують з яворів. –
Ну, а щастя бува багато
У звичайних земних людей,
Як добра повні двір і хата,
Успіх звично до рук іде?
– Не буває волі багато,
Бо без неї щастя катма.
Воно там, де тепло у хаті
І в душі не живе зима.
18.12.2021.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963932
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2022
Добро і зло у вічному двобої
Існують і тепер на цій Землі,
Укрившися всесвітньою ганьбою,
Живе те зло сьогодні у Кремлі.
Призначивши нас ворогом для себе,
Згубило все: і жаль і співчуття…
Й жахається від того Боже небо,
Коли дитя лишається життя.
Такого варварства земля не пам’ятає,
Яким «прославилась» у цій війні русня,
Та прийде час – Господь за все спитає
Й кожнісінького вбивцю упізна.
21.10.2022.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963846
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2022
Сприймаємо світ цей таким, як він є:
Частіше нудний, байдужий,
Та друзів ми і ворогів впізнаєм,
Які нас безжально душать.
Трясе Україну удень і вночі,
Палають міста і села…
Ворожої техніки, мов саранчі.
Тож очі в нас невеселі.
І з неба, і з моря ракети летять,
Де дрони, там смерть гуляє…
«Невже не вартує нічого життя?» –
Знов очі сум застеляє.
І бризкає слиною з бункера «дід»:
Союз хоче відродити –
Чужих земель і народів крадій…
Але нас не підкорити.
Й не буде прощення російським катам,
Ні дітям їх, ані внукам,
Ніякі молитви, ані каяття
Не зменшать пекельні муки.
17.10.2022.
Ганна Верес Демиденко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963664
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2022
Потонула небесна блакить
В сірій сутіні, у вечоровій.
Верби, мов головаті ляльки,
Скибка місяця і діброва.
Із повітря став тишу пряде,
Он вечеряти окунь зібрався,
Ніч для нього миліша , ніж день, –
До малька непомітно підкрався.
Обняла тиша і очерет,
І пташину у ложі-гніздечку.
Що їй сниться – природи секрет.
Рівно б’ється пташине сердечко.
Відспівали своє солов’ї,
Відбуяла суцвіттям калина.
Змовкли дятли – дерев ковалі –
Молотки їх в дуплі тополинім.
15.08.2022.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963316
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2022
Лягла вже осінь інеєм у коси,
Літа ж сліди лишили на лиці,
Та це мене не змінить – не підкосить,
Хоч не купалась я у молоці.
Ішла життям, як людям подобає,
Із неба не хапала теж зірок,
Про чорний день багато не надбала,
Бо з совістю завжди звіряла крок.
Йдучи життям, я не лічила кроки,
Де більше було радості, ніж бід,
Воно ж мені підносило уроки,
Не дозволяло плакати й слабіть.
Траплялися тунелі й лабіринти,
Та вихід з них знаходився щораз.
Хотілось і висоти підкорити,
Але ж я – жінка, а не скалолаз.
Йшла… Мозолі і досвід набувала
Й любові не втрачала до людей,
Дітей і внуків нею напувала,
Гадаю, їх вона не підведе.
Пізнала й горя смак – він полиновий,
Але життя без нього не бува.
Кохання теж навідалось медове,
Без подарунків і гучних бравад.
Вино осіннє п'ю я й не нап'юся,
Бо чудодійна сила є у нім.
Всевишньому вклонюсь і помолюся,
Аби поставив крапку у війні.
Так і несу своє життєве кредо.
В нім – до землі, до рідної любов,
І іншого життя мені не треба,
Лиш би послав нам перемогу Бог!
17.08.2022.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963230
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2022
Спіткнулося літо об зойк журавлиний,
Чи брязнули поряд осінні ключі,
Підняв головою листок тополиний
Грибок молоденький, що виріс вночі.
Майструє хатинку павук кривоногий,
Не день і не два – кілька тижнів підряд.
Нікому нема в лісі діла до нього,
Адже вистачає турбот і в звірят.
Закінчує білка комору ладнати,
Горішків наносить туди і грибків,
Щоб голоду з дітьми узимку не знати.
І будні, і свята у неї такі.
9.08.2022.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963124
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2022
У кожній душі місце є для любові:
В якійсь – її трішки, а в іншій – доста.
І міра її наділяється Богом.
Прозора і чиста вона, мов кришталь.
Любові в житті не буває багато,
Як світла й тепла на цій грішній землі.
Без неї і ворога не подолати.
Ділитися нею Господь сам звелів.
Любов – це не ноша, що йти заважає, –
Це крила, що людям потрібні в житті.
Вона й перемогу в війні наближає,
І є визначальною при каятті.
Любов – це бажання себе дарувати
Частково чи повністю, сам визначай.
Віконце душі їй умій відкривати
Для тих, хто тебе обира, зазвичай.
14.10.2022.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963017
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2022
Чарує осінь росами п’янкими,
Бо в них чарівні запахи вплелись.
Ще вчора не були вони такими.
Сьогодні ж м’яти аромат уливсь.
Там і пилок ромашок білолицих,
І жовтооких ніжних нагідок,
Що руки простягли до чорнобривців,
Ховаючи квітки у холодок.
Люблю я степ у пору сонцеграю,
Озера з посивілих чебреців,
І неповторний запах Сіверкраю,
Де євшан-зілля рідні корінці.
І запахи дощів там, і озону,
Що подих ненароком зупиня,
І трав ранкових свіжість напівсонну.
О, як же пахне після них стерня!
Люблю твою я, осене, гординю,
Що не перечиш затяжним дощам.
У соняхове поле в теплу днину
Закохана давно моя душа.
Гаї твої люблю, жовтобагряні,
І запахи зруйнованих грибниць,
І дерево, скорчоване бураном,
І небо у полоні зоряниць.
28.08.2022.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962928
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.10.2022
Я місячну ніч перестала любити
Відтоді, коли почалася війна,
Адже в таку ніч прилітала бомбити
Нас рашка. Знов спогад жахливий зрина…
Пів року минуло. Вже осінь надворі.
10.10. - на календарі…
Знов місяць – уповні. Реальність сувора…
Вночі, як удень, хоч нема ліхтарів.
І раптом ракети-убивці і дрони…
Палає моя Україна вогнем.
Для зброї такої немає кордонів…
Шокує вогонь цей і світ, і мене.
Я місячну ніч перестала любити,
Хоч душу вона чарувала раніш.
Сьогодні за волю сповідую битву,
Аби перемогу здобути скоріш!
11.10.2022.
Ганна Верес Демиденко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962639
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2022
Вже літо відіспалося у травах,
І з журавлями в вирій подалось.
Відпахли медом скошені отави,
У віття літо бабине вплелось.
У води, у прозорі, річки й ставу
Зірок сипнуло небо із долонь
Вони до дна, звичайно, не дістали,
Але потрапили у водяний полон.
Дощі, бач, заходилися тужити –
Чи літа, чи краси його їм жаль –
Вруниться поле молодого жита
І розбавляє сірості печаль.
А коли ранок забреде у роси
І збудить небо від нічного сну,
Воно помітить, що навколо осінь,
Котра змінила ліс, поля й Десну.
16.02.22022.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962552
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2022
Я подарую осені красу
Мого вогнем обпаленого слова,
Саме його величність понесу
Отим, хто слухати мої пісні готовий.
У слові цім – і чистоти кришталь,
І ніжності невиміряна сила,
І правда, неприкрашена, – лиш та,
Що людям не одну щоку зросила.
У моїм слові – материнський біль
І викохані часом бризки шастя,
І шана тим, хто сміло йшов у бій
Без сповіді і таїнства причастя.
У цьому слові – гіркота й любов,
І жаль за тим, хто впав за нашу волю,
Їх під своє крило покликав Бог
Й здолати Україну не дозволить.
Лякає Раша нас і цілий світ,
Але ми не готові умирати,
Й слова мої, хоча і не нові,
Та перемогу здатні теж кувати!
29.08.2022.
Ганна Верес Демиденко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962456
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2022
У осінь подались мої літа,
А я їм вслід тягну свої долоні.
Кажуть, пора осіння золота,
Та тільки піт її чомусь солоний.
І все ж покірно я їй віддалась,
Може, тому, що зваблена красою.
Чи то із юності та звичка збереглась:
Умитися осінньою росою.
У сніп тугий зберу свої літа,
Що мов зернята в стиглому колоссі,
Й дізнаюсь: місія у осені свята –
Вплітати срібло людям у волосся.
25.08.2022.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962363
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2022
Ми всі долаєм кола пекла й раю,
І в кожного із нас вони свої.
Хтось поспішає ввись, когось карає,
І місця всім достатньо на землі.
У кожного із нас є і той якір,
Який тримає долю на плаву.
Не можна, живучи, бути ніяким,
Хоч Бог не всім вручає булаву.
Не все вирішується у житті кинжалом.
Добро і зло слід вчасно розпізнать
В родині, колективі чи державі.
Науку цю всім хочеться нам знать.
4.09.2022.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962266
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2022
Рясніла нічка золотом зірниць,
Повінчаних із тишею до рання.
Засяяли вони й на дні зіниць,
І полилися із сердець зізнання.
Покликали до раю вони нас,
Аби ми потонули у коханні,
А мо’, то й був отой магічний час,
Коли готові душі до єднання?!
Важливу істину пізнали ми в житті,
Що не бува моментів дріб’язкових –
Саме в ту ніч нам ангели святі
Вручили щастя зоряну підкову.
Немало нами пройдено доріг,
Стрічались терни й ніжність трав шовкових,
Та заповітний маємо поріг,
Під котрим та закопана підкова.
7.02.2022.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962167
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2022
Коли зустрічаються друзі старі,
То слів не знаходять зразу,
Лиш згодом думки, сірих днів бунтарі,
Народять казенні фрази:
«Як ти? Як здоров’я? Як діти? Рідня?!»
Хоча це й важливі речі,
Ніщо вже розмови ті не зупиня,
Й зітхання втіка старече.
І щирий, мов дощ, розливається сміх,
Що спогади забавляє,
Там юності профіль, невинний десь гріх,
З яким кожен доживає.
Й несила спинити думок караван
Ще довго й після розмови,
А пам’ять, неначе зерном, засіва
Тобі адресоване слово.
Струмочками спомини будуть збігать,
Збудивши заснулу тугу,
І щастя шматочком у серце ляга,
Немов оберіг для друга.
20.08.2022.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962066
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.10.2022
Вляглася осінь на плече жіноче,
Мережкою у косах зацвіла,
Невинну зморшку повела під очі.
Літа за нею, ніби ковила.
Розчісували їх вітри, шмагали,
Хилили то на захід, то на схід,
Випробувань моменти не стихали –
Вона ж лиш скромно пізнавала світ.
Те пізнання відточувало крила
І гартувало мозок для життя,
Поки вона себе в собі відкрила,
Знайшовши сили для нових звитяг.
Сьогодні вона вже не просто жінка –
Борець за всіх супроти сили зла.
Ім’я її – звичайна українка,
Бо Україна – то її земля!
5.09.2022.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961872
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2022
До фінішу вже добігало літо
Дрімало літо у ромашках білих,
Аж поки грім серпневий не збудив, –
То осінь рання через трави бігла,
З Іллею не минула і води.
А та зраділа кралі ясноокій,
Як сонечко заграло на струні,
Вслухаючись у ледве чутні кроки.
Стрічали вечір хори цвіркунів.
До фінішу вже добігало літо,
Де особливі звуки й кольори.
У багряниці вже кленові віти,
Зеленорукі поряд явори.
Так літо перейшло у ранню осінь,
Де частим гостем вже туман густий,
Дзвеніли сріблом трави в ранніх росах,
І квіти, що не встигли відцвістись.
2.09.2022.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961787
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.10.2022
Гарцює день в осінньому полоні
Від рану й до вечірньої зорі,
Вдяглася в мозолі сільська долоня,
В селі ж живуть невтомні трударі.
Скує, бувало, руки й ноги втома,
Але ж росте від радості душа,
І очі блиском повняться від того,
То ж хай зима іще не поспіша.
Пишається бурштинова красуня,
Й радіють їй дорослі й дітвора
Із Наддесення сивого й Посулля,
Із Закарпаття, Бугу і Дніпра.
19.02.2022.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961538
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.10.2022
Лягає осінь дивним перевеслом
На сніп рясний моїх житєвих літ.
Не раз – не два на водах крига скресла,
Добавилось на древі роду віт.
Гортаю сторінки свої життєві,
Де більше чорно-білих кольорів –
Там – сльози й радощі, і довгі, і миттєві.
В очах моїх вогонь бажань горів.
Сьогодні ж на осінню позолоту
Тавром лягла непрохана війна.
Приносять смерті нам ракет прильоти
І не завжди їх ППО спиня.
Вдяглись цьогоріч в траурні хустини
Весна і літо, й осені пора,
Коли ховає матінка дитину,
А небо душі кращих забира.
Тоді душа народжує молитву:
«Прости нас, Боже, вбивства зупини!
О, скільки ж материнських сліз пролито,
Крові на всіх-на всіх шляхах війни!
Край поклади, нарешті, нашим мукам,
Адже таке крихке людське життя,
Щоб зраду пити і полин розлуки,
Бродить полями врат через сміття!»
Лягає осінь впевнено усюди,
Підфарбувала скроні і мені;
Якщо ми адекватні дружні люди,
То перемогу виграєм в війні!
19.09.2022.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961446
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2022
Там, де осінь гуля,
Чути листя легке шарудіння,
В павутинні куня
Павучок, майстровитий дивак,
Ніби струни, бринять
У траві промінці мелодійно,
І громи не гримлять,
Й соловейко від жнив не співа.
Стеле дивні мости
Осінь з літа у зиму сувору,
Аби тій не брести
По розмоклих забутих стежках.
Вистеляє листки
В килимочки нові, кольорові.
На нових моріжках
Золотарник устиг зацвісти.
Суплять брови згори
Небеса насторожено-сиві.
Роздяглись явори –
Ловлять хмари тепер голіруч.
Дістає з-під кори
Їжу дятел, казково-красивий.
Грудень десь забаривсь,
Не здолає ніяк гір і круч.
26.08.2022.
Ганна Верес Демиденко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961319
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2022