Вітер з холодом лягають на вікно,
Сам сиджу, думки блукають далі,
Ти не поруч вже, і в серці болісно,
Дуже важко прощаватись із коханням.
Десь позаду безліч ніжних слів,
Що сьогодні як порожня шкаралупа,
Ми змінились, оберт світ зробив,
Стало холодно, самотньо й дуже сумно.
Як же хочеться те серце розірвати,
І кричати, як люблю й сумую,
Бо словами це не передати,
Де сльозами почуття мандрують .
Туга від прощання, все на нервах,
Й добрі спогади, що назавжди зі мною.
Тобі так схотілося "перерви"...
Йди собі, я у вікна постою...
Ми розходимось і йдемо своїм шляхом.
Як не боляче, можливо, це на краще.
Бо без мене може десь там знайдеш
Свої мрії і бажання, врешті щастя.
