Зневіра в Бога лежачи у ліжку.
І плакати, ганьбити це життя,
Він не почує цю нещиру звістку,
Він чує тільки чисте каяття.
Зневіра в Бога десь шукати в небі,
Та з небом до контакту не дійти,
Подумати лишень - один, а нам так треба,
Усім в одну хвилину вирішення біди.
Зневіра в Бога ,проклинати миті,
Спустошувати, знецінити дні,
Вони ж даровані для того, щоби жити,
Шукати все, що надано в собі.
Любити землю, сонце,ніч і верховини,
На скаржіння замало часу в нас,
Лежати просто, плакати щоднини,
І так в сльозах злетить наш цінний час.
Зневіра в Бога, врешті не пізнати ,
Не виявити ,що цей Бог в тобі,
Він хоче, може нам допомагати ,
Лиш в неба не питайся,а в душі.
Не в неба звісно і сама питаюсь,
Бо відповідь давно пізнала я,
До себе просто у біді звертаюсь,
А голос той, що всередині варіанти шле здаля.
Він скрізь, усюди в кожнім ближнім кроці,
І в кожній на планеті стороні,
Вночі під місяцем, удень разом із сонцем,
Усе живе разом з творцем на цій землі.
ID:
953474
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 16.07.2022 17:48:08
© дата внесення змiн: 16.07.2022 17:49:01
автор: Вікторія Павлюк
Вкажіть причину вашої скарги
|
