Шепіт трави
І квітка в долонях – на згадку
Треба покласти її між тонких сторінок
Щоби раптово її пелюсткове птаство
У день морозяний вилетіло на манок
Росяний ранок
Сонячним павутинням
Прокидання моє помережив – і відійшов
Я понесу у долонях літо, як квітку
І подарую її тому, хто прийшов
KoNoNeNKo Mary, Kyiv
27.08.08.
