Слідкуємо за думкою про нас,
Зв’язали рухи правила суспільства,
І озираємося усяк час,
Не бережемо душі від насильства.
Вагомо,що говорять «на верху»,
Але важливіше, що поряд кажуть.
Нас розглядають наче у лупу,
Усі проколи радісно покажуть.
Попереду чужі смаки стають,
І нова мода істини ламає,
Поволі власну думку украдуть,
Ціну мистецтва цінник заміняє.
Нав’язано тлумачення подій,
Як треба «правильно» на них дивитись.
Відсутнє місце у житті для мрій,
Якими забажали поділитись.
І час по-трохи змінює усе -
Чужі поради рідними здаються,
Спокійна течія вперед несе,
Порожні тези в пам'ять відкладуться.
І «правильні» шукаємо слова,
Політкоректно бесіда лунає,
Бо не своя на плечах голова,
Але люстерко нас відображає.
У кожного в житті є два шляхи:
Як всі за течією тихо плисти,
І ніби навіть досягти мети,
Вершину кимось звільнену посісти,
Або оберігати своє я,
Думки сторонні серцем фільтрувати,
Не зазіхати на чуже життя,
А своїми руками будувати.
ID:
830227
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 24.03.2019 12:37:39
© дата внесення змiн: 24.03.2019 12:37:39
автор: ihor_fediv
Вкажіть причину вашої скарги
|
