| |
| Перевірка розміру |
|
|
|
honeypot
|
ПЕРЕД БОЖЕ ЛИЦЕ
|
Перед Боже лице стаю,
ген подалі, людське — позаду.
З свого серця сама дістаю ―
що набрала там радо й нерадо.
Вигортаю усе до дна.
Хіба можна щось затаїти?
А навколо лише звірина:
без гріха й без лукавства, мов діти.
Ще трава і земля, і зілля.
Голоси, громовиці й вітри.
Ще з любові трохи похмілля —
із самого дна й догори.
Розмотаю на талії крайку…
Небо високо птахом курличе.
Здойму вбраннячко із китайки…
Прости мені, Боже, тричі!
© Ольга Береза
ID:
827904
Рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата надходження: 05.03.2019 22:09:15
© дата внесення змiн: 05.03.2019 22:09:15
автор: Ольга Береза
Вкажіть причину вашої скарги
|
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ
|
|
| ДО ВУС синоніми |
Знайти несловникові синоніми до слова: ОповзеньЮхниця Євген: - Знайти несловникові синоніми до слова: ВідчуженняEnol: -
|
|
|
Нові твори |
|
|
|
|
Обрати твори за період:
|
|
