Снігів і морозів – досить.
В похмурі лютневі ранки
Серденько кохання просить,
Співає душа веснянки.
Розлючений вітер сивий
Гадає, що він назавжди.
Та прийдуть весняні зливи,
Про дальні краї розкажуть,
Зігріють застиглу землю,
Омиють траву і квіти.
Родюче набухне зерно,
Щоб далі життя творити.
