Слово лине
Слово лине в світ,
Вверх підноситься,
Сто віків і літ
Скрізь розноситься.
В ньому сум і сміх
Аж заскалює.
І серця людей
Часом зваблює,
Бо несе любов
Буйним цвітом скрізь,
І в обхід обмов
Проника наскрІзь.
Та буває так,
Що не зладиться,
То вже слово те
Аж кусається.
Вдарить з неба грім
З громовицею
І вже з слів загін
Блискавицею,
Понесеться вдаль,
Наче дощ і град.
В серці сум і жаль:
Не вернеш назад.
Слово лине в світ,
Слово котиться
І його політ
Хай розноситься..
В ньому юний сміх - пропоную підібрати щось на зразок такого! в сильній поезії - а це якраз така - звуки потрібно підбирати так, щоб легко вимовлялися. А взагалі, відмінно, Олю!