Сорочинська, два, квартира дев’яносто.
Там на балконі було якось класно і просто.
На стінах висіло всяких фоток до чорта
з «Совєтского екрана» і «Совєтского спорта».
Сорочинська, два, квартира дев’яносто.
«Абадзю»- значить супер, а хреново- «короста».
Там вмирали «Родопі» і «Тушки» й «Опали»,
а ми в «Сто п’ятдесят» по півдня роздавали.
Сорочинська, два, квартира дев’яносто.
Шоста школа, футбол, трєнєр, Вовка і Костя.
А тоді під балконом співали: «Як жаль,
що за збірну чомусь не заграв Андрій Баль».
Сорочинська, два, квартира дев’яносто.
П’ять хвилин було звідти до курортного мосту.
Там сідали на лодки чи на катамарани,
й під «Жигуль» ми приймали хорольські там ванни.
Сорочинська, два, квартира дев’яносто.
Кінець вісімдесятих- початок дев’яностих.
Тоді ми роз’їхались, а там все й розвалилось,
Та назавжди у пам’яті це залишилось.
19.05.2018р.
