В твоїх очах стільки болю
В твоїх словах стільки сліз
І вистраждана доля
І незбагненний хист
і зранку знов прокидатися
Одягнеш свое життя
А потім усім посміхатися
Коли тихо плаче душа
Та скільки можна терпіти
Так збожеволіти вмить
А потім усіх жаліти
А в тебе своє болить!
Багато можно стерпіти
Багато чого збагнути
Але так швидко зламатися
І може життя промайнути.
