Як світ ми древні на своїй землі,
Від богів світлих давні, доброчесні.
В могуті наші древні скрижаЛі,
Як Сфінкс у світі, птахи піднебесні.
Ромей не знищив нас… а ні юд.й,
Нас не можливо знищити і вбити.
Генетику ж не вирвеш із грудей,
Без неї не можливо людям жити.
Вона ж бо є для Роду оберіг,
То для душі збережені моралі.
Народу… Дух, для нас її беріг,
Високо там, в Небесному порталі.
Як пам'ять предків у душі живе,
Підчищує думки душі зловісні.
Згадати честь вона нас знов зове,
Як соловей, без неї ми, без пісні.
