Лунко бруківкою цокає вечір,
Хвацько з пітьмою у танці кружляє...
Паморозь шаллю кидає на плечі...
Нічку ревниву втіша, обіймає...
Місто дрімає, лиш ратуша сонна,
Сумно зітхнувши, рахує літа...
В неба покоях іскристо-бездонних
Зірочці місяць косу запліта...
Листя вже спить, потомившись від танців...
Солодко снить запальную весну...
"Па" свій останній кружлятиме вранці...
Потім під ковдру приляже ясну...
Стихло усе... заколисане снами...
Лише спів Ангелів тихо бринить...
Завтра прокинеться, вмите дощами,
Місто моє...
а сьогодні...
тсссс... спить....
Ось тепер вже буду частою гостею 
