Осінній день, осінній сон...
Неба синь, золото крон...
То десь заґавилося літо,
Не полетіло з журавлями,
То знов холодний дощик сіє,
Розхристаний всіма вітрами.
А ти стоїш така прекрасна,
Така одна і неповторна
Серед осіннього акорду
Заквітчана осінніми зірками.
Дорога ділиться стома шляхами,
Біжать роки в холодні далі,
А осінь - золотими килимами,
А осінь шле калинові коралі.
(вірш моєї мами Л. Є.)
