хлопче, а йди на війну:
вона вже чекає на тебе, мов навісна молодиця.
а вже як візьме в обійми, маєш її, навісну,
до кохання намовити:
любить же ж, тільки боїться!
отже, ти їй скажи: поведу тебе аж на москву,
а як не схочеш, то й навпаки на европу. –
зробиш там з неї царицю районну або й світову,
буде вмиватись в трояндах і в морі зеленого кропу
– повірить тобі, адже ти ж таки хвацький герой,
адже без жодного сумніву дівчину тягнеш за руку –
куди мене тягнеш так хоробро?
кажуть: "герой, та не той",
гляди: послизнешся, впадеш –
сьорбатимеш грязюку
Бляха (перепрошую), які класнючі образи! Аж завидки беруть, бо щось за темою "муляє" тиждень, а завершити не вдається - печалька. Дуже сподобався твір. Щасти.
sondag відповів на коментар Нея, 13.05.2017 - 19:39
не стільки в словах, як поза ними є те, наявність чого закликає додати вірш до "обраного" 
