Оголене тіло, оголена душа.
Твоя.
Я би хотіла стати нареченою.
Лиш зазирни у душу,
То я
Розсипала бурштин, мов навіжена.
Оголений провід – твій страх.
Колись побачиш мене незвичною.
Тоді від мого виду зірве дах,
А ніч здаватиметься безграничною.
Оголена я. Була така біда.
Ти мимоволі проводиш лінію.
Тіло в’ється і мій світ стражда.
Колись дістанеться все генію.
Оголений ти. Оголені ми
Врешті решт.
Чомусь не хочеться пам’ятати.
Цілуй її, як цілував мене.
Без меж.
Та усвідом – не хочу більш тебе я знати.
