Крик дружини перекриває звук локомотивів.
Одягнений у стилі жебрака-поета.
Любити жінку треба без крайніх мотивів,
бо це твоя основна, єдина потреба.
Нехай очі її не доводять до інфаркту,
дотик - не кидає до сьомих хмар.
В любові, нажаль, не буває антракту,
Хоч кохання, по суті, театральний кошмар.
Вона стервозно хоче дочку, ти хочеш сина.
Свої бажання першочергово ставите.
Та яка різниця - стать жаданої дитини,
якщо ви одне одного любите, славите.
Писати вірші для неї - суцільна втома,
як притиснути до піднебіння наган.
Б'єте посуд посеред кухні, вдома,
а потім мири́тись йдете... на диван.
Життя - це конвульсії короткого щастя
з дьогтем, налитим у філіжанки.
Ти кохай її від пят до зап'ястя,
як парфуми люблять парижанки.
