Ти просто очікуєш...
Очікуєш завтра, щоб побачити його і заповнити пустоту десь у грудях його теплом і словами. Очікуєш натхнення, щоб хоч деякі почуття вирвались на волю і дали трішки спокою серцю, яке бється в пришвидшеному ритмі коли він поряд.
Твої думки всі про нього і навіть інколи здається, що твоя душа іде з ним, бо тобі погано коли його немає поряд.
Ти рахуєш дні до зустрічей, а коли ви бачитесь то час минає так швидко, що хочеться плакати гіркими сльозами коли він іде. Плакати щиро, як беззахисне дитя і просити залишитись. Просити турботи і захисту. Чекати його дотиків.
Його міцне тіло і сильні руки так манять віддатись знову і знову. Від самої думки стає гаряче. Палкі і солодкі поцілунки,запах волосся та шкіри - це те, що залишиться в моїй памяті назавжди. Та я не хочу щоб це було тільки у памяті та уяві. Хочу щоб це відбувалось тут і зараз…назавжди. В цей раз мені не лячно говорити "назавжди". Я кохаю і це прекрасно! Я щаслива бо у мене є ти)
