Моя дорога душа, куди ж це ти зібралась іти?
У реальність, без когось хто захистить тебе оголену
Без краплі оборони, у світ наповнений страхом і рапсодіями
І тобі вже не втекти...
Моє дороге серце, куди ж це вимолюєшся ти?
У темряву чи в світло, невідомістю заповнене
У холод дощу і морознсть ранку наспіване
І тобі вже не втекти...
Моя дорога надія, куди ж це рухаєшся ти?
Невже у сирість темряви, прозваних чарівними ночами?
Чи в поле вогню, по вінця налитими загубленими мріями?
Якщо підеш, то вже не зможеш утекти...
Ти не втечеш...
