налийся водою
побілиш нею
мої житні
коси-згарища
побілиш як дерева
опісля інію
у сніг навесні
розмальовують
ріжуть слину
яблука в голові
вкусила оса їх
пухнеш рвеш
голки-гілки
мого тепер
біленого волосся
з яблунь
сильні трунки
зліпи домовину
побіли її
посаджу туди
насіння твоїх
яблук з червоними
черепами
хто сказав тобі
маляре
що смерть чорна
хто згодував тобі
смертне
яблуко?
