Квадратна стеля, по кутках
Звисає сіре павутиння –
Там схов здобрілим павукам,
Огидне мухам животіння.
Припалий пилом стіл, на нім
Творив забутий Ходасевич.
Держу одне з його творінь –
Поета відчуваю велич.
І серце огортає сум,
Що є загублені поети.
ТV, кіно – розважний глум,
На читання наклали «вето».
Поезію на поталу
Вже віддали давно, мій брате.
Ради забави – не пишу.
Що написав – віддам до страти!
Владислав Ходасевич – поет
