СОНЕТ 1
Не приховаю страху самоти
Невже кохання відцвітають квіти?
Чому дерева посхиляли віти?
Невже ідеш від мене ти?
Невже я не зуміла зберегти
Те, що клялась усе життя таїти?
Те, чим навчилась мріяти і жити,
Любов, що в серці мала донести…
Рятунку вже нема мені ніде,
Лише чекаю доки смерть прийде –
Мої зупинить муки і страждання…
Хотіла я забуть любові біль,
Та серце помирає у журбі –
У полум'ї жагучого кохання…
