Як мало тобі я віддавала любові!
Чи колись ти пробачиш мені за це?
Ми з тобою однієї крові,
Хоч і не схожі лицем.
Знаю: винна я перед тобою,
Знаю, що для тебе я ніхто.
Все життя шукаю я спокою,
Але не знаходжу... Й не знайду.
Вибач, що не думала про вас,
Покарає мене за це Час.
