Горить день,палає ніч
і навіть ранок наче піч.
Це я закоханий горю
і навіть іноді парю.
Чому у світі нічого просто
не буває?
Усе із чогось випливає.,
ну хтось же так бажає...
Чому так тяжко в світлі чистім,
таким бути притисклим?..
Чому так тяжко підійти,
про все коханій сповісти...
як любиш неї до нестями,
як мучишся без неї довгими ночами.
Із дня у день молюсь та знаю,
прийде той час й перепалаю!
Я смілим стану,підведусь,
лиш їй одній вклонюсь,
та сповіщусь!
***
А поки я горю, палаю,
вірші пишу й під ранок засинаю...
