"Слово наше рідне! Ти сьогодні зазвучало як початок, як начало. " (П. Тичина)
Слово рідне, в тебе вірю,
Ти - початок усього.
Ти завжди маєш надію,
Ти - міцне, немов звено.
Може ранити несміло,
Чи пірнути в щастя мить.
За душею піде діло,
Якщо в голосі дзвенить.
Ще з дитинства перше слово,
З материнських уст таке.
Рідна, ніжна мами мова,
І словечко вщент легке.
Я беру початок звідси,
Із дитинства у думках.
Перше слово-материнське
Завжди лине, наче птах.
Орлем диким та невільним
Голосить і чує жаль.
Але завжди буде сильним,
Навіть в боротьбу й печаль.
Рідне слово зазвучало
У незвіданний цей час.
За надію мені стало,
І воно врятує й вас.
Вірю в слово я сьогодні,
Човен мій іще пливе.
Не впаду тепер в безодню,
Слово рідне ще живе.
