Туман сходить, туман бродить,
Туман розвидняється,
Та не бачать мої очі
Де що відбувається.
І чи стало щось, чи впало,
Чи ти когось полюбила
Мені лиш серце те сказало,
Бо очі доля закрила.
Сліпі ночі, сліпі очі,
Сліпе моє дальнє,
Страшно, коли навкруги чорно
А в серці – печально.
Може й ти когось влюбила,
Іншого за мене
Може мати народила
Життя таким, не денним.
Але серце ще щось мовить,
А воно то бачить
Далеко і широко,
І слава Богу, ще не плаче.
Годиною людиною
Не стану й для себе,
Але найтоншою волосиною
Полізу до неба.
Серце знає, воно знає
І все бачить для тебе
І через те й сліпим я маю
Надію у серці.
