А ти бачив, як падають зорі? Як розсипається місяць по небу, і кожен бачить його? Ти бачив колись любов в очах у неба, у сонця, вітру та води? Ти чув шепіт серця, яке поруч, дотик рук які пестили обличчя у пітьмі? Ти бачив все, та істини незнайшов, бо шукав її в себе, а вона виявилася довкола. Вона невиміряна рядками слів, звуками, наголосами, тобою і мною, але вона існує у середині кожного, просто не всі можуть її знайти.