Я так губилася серед сотень думок.
Вони обпалювали мій здоровий глузд.
Але чи можна бути в дружбі з розумом,
Коли ти для нього давно не друг?
Приховувати почуття – безглуздість.
Це як стримувати апетит.
Я наскрізь бачу тебе, і ти не байдужий,
Але буде краще, якщо ти змовчиш.
Навіть думкою не уявляй мене поруч.
У дійсності я все одно стоятиму далеко.
І не думай завоювати мене красивим словом.
Моїм вухам це слухати ганебно.
