Ти пишеш книгу й робиш це щодня,
Чорнилом вічним, що його вже не зітреш,
Що буде там? Чи правда чи брехня?
Та слів відбитих вже назад не забереш.
Пиши красивим почерком думок і справ,
Щоб гідно дописати свою книгу до кінця,
І зрозуміти врешті ким ти став?
У своїй книзі, що називається життя.
