Під небом чорним ворони літали,
До себе в вись вони нас закликали
Та чорний порох нас все не пускав
І сонце тліло й тихо день згорав
А ми лежали вкриті пеленою
холодною,червоною росою
І тихо закривалися повіки
І ріки крові,чорні ріки
Нас вже нема ,а місяць світе
Нас вже нема ми мертві квіти
