Люблю я ліс улітку.
Так вабить затишок його тінистий.
Чарують пахощі трави і квітів.
І тут гуляючи , я згадую своє дитинство , і як тоді,
Вслухаюся у музику природи
І намагаюся збагнути таємниці лісу, -
Про що так загадково і казково-дивно
Шепочеться із вітром листя.
З любов’ю і зачудуванням задивляюсь
Я на пташки , комахи , на дуби , берези та ліщину,
Й здається , дивиться на мене ліс також
Задумливо-замріяними карими й зеленими очима.
До дерева я притулюсь і слухаю пташок,
Немовби сили набираюсь , душа моя радіє та співає.
Коли ж до міста треба повертатись звідси,
Зі мною вдома буде чарівний букет квіток
Душею ж назавжди я залишаюся у лісі.
