UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Сергій Ранковий: **** Я - ємність **** - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Шпаківський Петро, 21.05.2013 - 14:02
Дякую за вірш.(Даремно пане ви трудились...Мабуть добряче заморились...) З емностями у мене порядок:заповнені не аби чим ( тобто осмислено ).Смуток журитись вміє.Фразою поділився з вами для того, щоб ви могли зкористуватися нею тоді, коли вас діставатиме смуток , а не для того, щоб вас образити. Вибачєйте Сергію.
Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, Петро, нажаль ви праві - "Даремно...". Вибачаю, та, чесно кажучи, не знаю за що, ви мене нічим не образили. Сперичатися з вами я не буду, бо це не має сенсу. Тож дякуюза відгук.  
Nikita13, 20.05.2013 - 21:12
Гарно написав!!! Погоджуюсь, що ємність здатна наповнюватись різними почуттями... Варто лишень стежити за її правильним наповненням, при потребі - перевернути до верху дном...  
Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, Мар"янка. Геті усе погане, звільнимо місце для любові і віри. 
ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 20.05.2013 - 14:10
Мабуть я дивна, якщо мене дивують вірші про морок і пустоту  Тим більше, якщо їх пишуть миловидні юні красуні...Ви пишите "очистити свою ємність (душу) від усього пустого" - пустоту не можна очистити, бо вона уже пуста, можна заповнити пустоту... Мене ще здивувало, що вірш про морок і пустоту називають прекрасним  Пам‘ятаєте Ви говорили, що головне зміст, а не форма? То що тоді прекрасне у вірші про пустоту? Коли побачила ваш вірш, подумала, що Ви його написали, тому що також вважаєте, що вірш-оригінал прекрасний... Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ольга, ви трохи змінили трактування мого вірша. Мабуть вам хочеться, щоб він був про пустку і морок. Але вірш не про це.Давайте я спробую пояснити свою думку. Перший катрен: Я - ємність. Що наповнюється смутком, (ЄМНІСТЬ, але ж не пустота і не морок) А зрідка там з‘являється журба, Та невагомими здаються ті здобутки, І в ємності відверта пустота. (Бо сум і журба і є та сама пустота) (Тобто, я не оспівую сум і журбу, кажучи що це добре, а, навпаки, кажу що це пусте) Другий катрен: Я - ємність. Інколи мене наповнять Любові щирої вагомі почуття, (Вагомі!, не пусті) І ту любов хочу у собі мати, Навіки хай залишиться вона. (Саме тут я закликаю її залишати любов у своїй душі навіки!!!) Третій катрен: Я - ємність. Часом хтось попросить, Такий же самий як і я, Любові тої чисті роси, Взамін залишить лиш слова. (Цей катрен про те, що якщо хтось просить твоєї любові, давай!, хай навіть взамін нічого не отримаєш. Це заклик до вірних дій. Любити, а не чекати любові!). Четвертий катрен: Я - ємність. Та буває зрідка, Коли й мені дають любов, Тоді оті безцінні зливки, З‘являються у мені знов. (цей катрен про нагороду, яку ти неодмінно отримаєш, якщобудеш любити сам. Тебе обов"язкаво хтось полюбить. Саме це і є справжнє золото!!!). Тож мій вірш не про морок і пустку, а про любов!!! "очистити свою ємність (душу) від усього пустого" - значить очистити душу від ненависті, злоби, блюзнірства, нещирості, суму, журби, жаги збагачення... Всього того, що в очах Божих є пустим. Не знаю, Ольга де Ви знайшли, що вірш називають "прекрасним". Ви часто плутаєте реальне з бажаним. Мені здається, що на ваших очах пелена ваших переконань. Ще раз дякую.
Олександр Яворський, 20.05.2013 - 13:46
я - ємність... гарний образ. добре бути ємністю, здатною наповнюватися різними почуттями (звісно краще, щоб це були світлі та позитивні почуття), а не решетом, в якому не затримується навіть любов...
Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, друже, ємність - це така посудина в яку може щось війти, але, також може і вийти. Ось, наприклад, коли у людини в житті все гаразд, вона часто має любов, та коли накотиться біда, біднота, хвороба - людина часто втрачає любов, наповнюючи свою ємність ненавистю, заздрістю, прокляттям. Тож якщо в твоїй ємності зараз є любов, то спитайся, чи зумієш її зберегти, якщо стане зле... Та саме по наповненню Бог буде судити наші душі. Бо написано "Пустим - пусте, а повним - повнє". Дякую, Олександре за щирий відгук і увагу.
ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 20.05.2013 - 13:23
Прочитала оригінал, на який Ви відгукнулися...Здивована, що Ви обрали для роздумів вірш про пустоту і морок... Наскільки я знаю, Ви людина віруюча, яка має оспівувати світло... Виходячи з вашого відгуку, Ви спокійно розмірковуєте про наповнення пустоти любов‘ю, але чому у Вас немає здивування, що молода дівчина, якій всього лише 22 роки пише про пустоту і морок?! Можливо Ви, як людина більш мудра і доросла, написали б пораду дівчині, на які теми краще писати і як позитивно життя сприймати? Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, Ольга, порада була б не зайва. Та в мене багато віршів, де я висловлюсь чітко стосовно вірного шляху у житті. Цей вір я написав тому, бо відчув, що Христина написала свій вірш не свідомо, з відчуттів. Я ж хотів, щоб вона перечитавши свій вірш у моєму баченні замислилася над своїми відчуттями. Це наче подивитися у дзеркальне відображення.Ось, наприклад, якщо дитина замастилась, але не хоче слухати ваших слів. Чи варто втрачати час на сперечання з нею, чи краще просто показати їй її власне відображення. Який із варіантів буде найдієвішим на вашу думку? Щодо Ваших слів "наповнення пустоти любов‘ю". Тож для того і маємо очистити свою ємність (душу) від усього пустого, щоб наповнити її любов"ю. Чому ви вважаєте, що мене має дивувати, що людина пише про пустоту і морок. Що має людина у собі, про те і пише. Ви, коли приходите до лікаря, чи не кажете йому про свої хвороби? Чи дивується лікар вашим словам?. Тож, я написав те, що мав написати. Дякую, Ольга, за щирий відгук.
Шпаківський Петро, 20.05.2013 - 09:18
Ой, смутку, смутку, ти не журися ... прилинь до мене... та й відчепися.
Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Для того вірш я цей писав,Щоб Ви замислитись схотіли! Що в Вашій ємності нараз, ЇЇ наповнить чим зуміли? Чи може смуток зажуритись, І чи відчепиться від Вас, Якщо у ємність він приплине, Чи не залишиться назавжд? Дякую
Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Радий, що тобі сподобалось Любавушка.Дякую 
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
