Привичка – це велика сила…
Твій голос в мене забирає сум.
Я “подзвони” тебе просила,
А ти не подзвонив – “забув”…
Пообіцяв – дотримуй слова:
“Завтра принесу” чи “скажу”.
А не викручуйся від нього:
Як не виконуєш – “забув”…
Мені, як дітям шоколадку,
Ти щастя показав… Й задув
Свічу, що загорілася спочатку…
Про це я пам’ятаю - ти забув…
Навіть тварина прагне ласки:
Об ноги треться, пхає морду під паху.
Задумайся над цим, будь ласка.
І не кажи, що знов забув…
29. 09. 2000р.
