Пробудився начебто зі сну.
Бачу: три дороги в полі.
Вибираю з них собі одну,
По якій іду назустріч долі.
Доля, як завжди, не поспіша.
Розкривать обійми, зустрічати.
Не сплюндрована, не черства ще душа,
Має хист й бажання політати.
Тільки б не зламали мені крил.
Птахом полетіть не заважали.
Ще доволі вистачає сил,
Негаразди ще не доконали,
Мов вітрила - груди підійма.
Мов двигун - сердечко калатає.
Поглядаю в небо крадькома.
Чи злечу? Про це Бог тільки знає...
