Знову змовчу, а в голові слова,
Закрию двері до кімнати і одна.
Ти не відкриєш їх уже ніколи,
Бо загубив наш ключ у синім морі.
Безневинні ноти тихо грають.
Вони в душі моїй уже стихають.
А я вечірнім містом помандрую,
Та спокій ночі згодом я відчую.
І вже не налякає ніч холодна..
Сьогодні як ніколи безтурботна..
На самоті блукаю вздовж дороги
І не дійду назад, немає змоги.
Знову змовчу, а в голові промови..
Немає вже образ, немає болі..
Лиш втома і слова у голові..
Слова, які я не озвучу у житті.
