Там було прекрасно, і хоч ми двічі потрапили під зливу, нам було тепло. Ми бігли довгими не знайомими вулицями, голосно сміялися, і навіть не задумувалися про те, що в нас нема парасолі. Ми заблукали в незнайомому місті, проте ми тримали одне-одного за руку і тішилися мокрим пальцям.
Ти питав у якоїсь жіночки як нам вибратися до центру, а я в цей час годувала собачку, що був мокрий не менше нас. Далі ми співали улюблений " Creep" та доїдали щойно куплений батон, такій, що навіть був теплий. Я напевно в перше в житті не переймалася за зачіску, адже ти любив мої локони будь-якими. А я обожнювала, як ти дивишся на мене, і полюбляла тебе кусати за вухо, або ж щипати за пузо.
Десь ми вишкребли на якусь вуличку і відчували, що дощ не хотів нас покидати. Тоді ми знов побігли куди вели нас очі, та й натрапили на якесь затишне кафе. Воно було теплим на вигляд та на відчуття. Ми бахнулися в м'які дивани, і вже просиділи там до кінця дня, споглядаючи танці дощу. Це була найкраща поїздка в то місто!
