Ми пили горілку і думали про майбутнє,
Вона планувала зняти приміщення в оренду,
щоб продавати там різний мотлох,
я мріяв що мене на кінець-то візьмуть в космос,
адже це щось рідне, щось близьке.
Ніяких відсотків, ніяких відсотків любові до чогось,
одне лише невідоме щось.
Ти летиш і не бачиш ніг під своїми ногами,
слідів, дибільних слайдів, квітневих котів.
Просто одна велика нескінченна банка
для алкоголіків, суїцидників, сутенерів і ш*ьондр.
В космосі всі стають рівними навіть янголи.
І у космосі тебе ніщо не колише, ти не маєш обов»язків,
хіба тр?хати Оксану старшого офіцера твого космічного корабля
за те, що вона взяла тебе на борт.
Нюхати клей, їсти солону космічну їжу,
слухати абстрактні розмови про космічних їжаків,
будувати монологи, діалоги, ховати свої
проблеми поміж ніг космонавток,
закидатися спиртом й голими п’янками
будити всіх ранком, коли ше полярні ведмеді тихо сплять
коли ше полярні пінгвіни не шумлять у свої труби
коли ще холоду нема а є лиш сигаретний дим
коли купається в душі залишок тютюна
і ти танцюєш під совдепівську музику вісімдесятих,
коли трава горить і застрягає риба між зубами
коли журба хрипить трьома шляхами,
коли заходить сонця диск і бачиш ти планети
такі далекі від Землі, такі близькі від сонця
купайся в своєму соці, дитино людських просторів,
кохай своїх друзів,
свою музику,
своїх батьків,
відкривай нові банки пива,
вдивляйся у космос, й смокчи з нього вітер,
ламай сходи до далекоглядних зірок і
сходи до лікаря бо ти вже кров’ю сходиш.
ID:
334386
Рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження: 01.05.2012 18:52:57
© дата внесення змiн: 13.08.2012 17:03:44
автор: ImmortalPsycho
Вкажіть причину вашої скарги
|
