В тобі і в мені
Думки
Прості
Як постріл
У скроню
Банальні
У своїй щоденності
Як кастрюля на плиті
З картоплею
Недосолена
Як плач дитини
Що не дає
Заснути
Такі звичайні
Що навіть
Далекі від пихи
У нагороду
Дістають
Лише зморшки
Думки
З котрих складається
Існування
Кожного серця
Такі близькі водночас
І такі нестерпні
Як небо
Хворобливо синє
Думки худі
Й балакучі
Часом загублені
В прагненні
Власного тіла
Збайдужілі
І втомлені
Від самих себе
Думки
Що стають
Нашою власністю
Думки
Що ними стаємо
Я і ти
Разом
