|
Бульдозер щастя,
От воно складне життя,
Ще кілька слів несказаних сказати,
Піднятися щоб знову впасти,
Ні, цЕй вірш …буде не про почуття,
Кохати, щоби потім не кохати.
Це епілог, пролог, як ми були удвох,
А потім знову сам,
Ніхто не знає світу паралелі,
Людина це людина це не буде бог,
Хіба потрібно знати нам,
Які будуть в дітей наших завтра ідеї.
Я ж лише час, який потім спливе,
Я тільки погляд що спіймали інші очі,
Шукаючи себе шукаючи в питаннях відповіді де,
Одним достатньо іншим треба більше хочу.
Отут ось відповідь а там питають всі,
Дивіться в них слова подібні наче рими,
Я лінії життя, здоров’я, щастя – все тримаю у руці,
Лише любов’ю ми народимось святими.
Знаходжу день який я вчора тільки малював,
Шукаю сонячного неба кольорами,
Я світло відпускав і сам майже літав,
Світами, можна це назвати і світами.
29.12.11
ID:
302999
Рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата надходження: 29.12.2011 13:05:30
© дата внесення змiн: 08.01.2012 12:02:47
автор: КРІПАКОС
Вкажіть причину вашої скарги
|
