В обмерзлій шибці тоне сонячне проміння...
Прийшла пора копичити Знання.
Живий вогонь роздмухай у каміні,
візьми на руки мудре кошеня
(таке малісіньке, а вир у нім наснаги є!):
ти ж так давно вже Всесвіт не тримав.
Згадай, відкрий, вчитайся у Євангеліє:
ти ж Вічності давно не відкривав.
Почути істину господню на Горі Дня -
це ж те, чого ти так давно хотів?
Тож всотуй віру, музику горіння
й прадавній епос племені котів...
