Присмаку терпкого оп'яніння...
Знову почал́ися каруселі.
Це вона закохана в падіння,
Виштовхана силою за двері.
Стала ніч безвихіддю омани.
Серце перестало лупцювати.
Тільки хоче ѓоїтися рана, -
Іншу починають колупати.
Звідки стільки значення у колій?
Згубне, риторичне запитання.
В нас з тобою надто душі голі,
Щоб собі дозволити чекання.
Болючий як для мене вірш.Нехай рана загоїться як найшвидше і ніхто не зможе її колупати.
Марічка9 відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ну, то я з досвіду минулих років. Зараз я нормально себе почуваю, принаймні мені так здається.
Але дякую тобі, Олесю, за розуміння і побажання. Навзаєм!
Марічка9 відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я довго думала, бо до "запитання" дуже багато і більш оригінальних рим, ніж "чекання", але по змісту і за досвідом саме "чекання" підходить ідеально
Дякую Вам!