Коли дома, як в бані, на вулиці спека,
Коли ніби й нема де сховатись від неї
Згадаємо друзів своїх ми з далека
Відразу знайдуться чудові ідеї
Не лякає нас холод, ні град ані грім,
Ні калюжі, ні вітер, ні сніг із дощем,-
Не втечемо ми грітись в свій затишний дім
І навіть коли в грудях гнів, біль і щем.
Навколо сніги, мороз – мінус двадцять
Не будемо в хаті ми теплій сидіти
Зустрінемось з друзями й скажемо – Братці,
Берімо санчата – і, гайда, як діти.
Якщо доведеться на смерть нам піти
За голосом серця і власним наказом
Не злякають нас рани і навіть кати,
Бо ми будем поруч, ми будемо разом!
