Гроза! І дощ по вікнах б'є...
Ніч! В провулку сутінком бреде
Сум! Згорає, плаче, в мить свіча
Страх! Зробив так просто з гаряча
ШкОда! Що ми, забувшиє ті дні
Там! Світились вогники - у тьмі
Смак! Любові з гіркотой навпіл
Життя! Не повториться є приділ
Мить! Не бачить щастя, неба вись
Стій! Іще теплом своїм торкнись
Крок! Прощальним оглядом, перон
Будь! Вже вдалину, біжить вагон
Біль! Залишить в серці гіркий слід
Шрам! Холоне погляд від цих бід
Геть! Полине мрія - в забуття…
Дощ! Змиває все, з тобой буття!
