Ось така у юності весна -
На квітучі вишні і черешні
Сивий попіл зсипала війна,
Обірвала у майбутнє стежку .
Гинуть кращі - юні молоді ,
Мріяли літати і любити.
Розійшлись, мов кола на воді,
Сподівання - просто в світі жити.
Діти, квіти, сонечка ясні,
Чом так швидко в рай ви полетіли?
Безневинні, впали на війні,
Бог забрав життя і дав їм крила.
Стало тісно синім небесам
Ангели гуртом летять до раю.
Не знайти прощення ворогам,
Злочини нікому не прощають...
... Хай горять у пеклі , у смолі,
Злочини вовік не відмолити.
Нелюди, убивці м@ск@лі.
Ви не вправі в цьому світі жити.
Проклянуть вас люди, проклянуть,
Кара ваша вже не за горами.
Урагани й смерчі заметуть
Те, що називалось м@ск@л&ми.