Не розділить її Рада,
жінку ту, що зветься Влада!
А вона примхлива пані,
поновилась на Майдані,
зрозуміла ціну зради,
аж смердить від тої Влади...
Тільки в них закриті очі,
кожен князем бути хоче,
а чи графом, чи царем...
Мати землю, дім, гарем,
як прийде нагоди час...
І плювати їм на нас!
Доки гай той відшумить,
серце за дітей болить,
за країну, за батьків...
Хіба ж я того хотів,
коли мерз в ім'я народу
на Майдані за свободу?